Вивчення лексико-генетичного складу української термінолексики гомеопатії. Група автохтонних термінів української гомеопатичної термінології. Функціонування питомих та власне-мовних термінологічних одиниць як складової лексики досліджуваної галузі.

Розгляд особливостей тлумачення терміну "дискурс". Характеристика різних підходів до розуміння дискурсу в сучасній лінгвістиці. Залежність дискурсу не лише від змісту висловлювань і текстів, а й від методології, методики його реалізації і сфери впливу.

Фразеология радости и удовольствия в словаре и тексте: характеристика материала. Основные именные компоненты и элементы образной составляющей оборота речи. Характерные лексико-грамматические изменения идиом семантического поля "радость и удовольствие".

Лінгвістичний аналіз ойконімікону сучасних назв населених пунктів Львівської області: Бібрка, Бтля, Бориня, Велике Колодно, Верхня Лукавиця, Городисько та Демня. Особливості словотвірних моделей та фонетичні модифікації аналізованих онімів у часі.

Походження назви села Виповзів, незважаючи на його простоту є не таким однозначним. Смисл апелятива, що утворює остову ойконіма, зрозумілий, проте втрата мотиваційної складової з плином часу призвела до виникнення цілого ряду версій його онімізації.

Виявлення слов'янської ономастичної фразеології у структурно-семантичному та порівняльному аспектах, яке базується на твердженні про значеннєву навантаженість антропонімів-компонентів. Розгляд функцій власних імен у представлених фразеологічних моделях.

Організація навчального процесу з теорії та практики перекладацької діяльності. Труднощі адекватного перекладу термінологічних одиниць галузі комп’ютерних інформаційних технологій і методи їх подолання. Особливості граматичної структури наукових текстів.

Досліджено питання розвитку лінгвістичної думки вчення про розмежування семантичних відтінків у синтаксичних конструкціях. Аналіз наведених типових синтаксичних структур художнього стилю засвідчив справедливість такої диференціації і для української мови.

Дослідження екзерситивних мовленнєвих актів. Їх класифікація, семантичні, синтаксичні і прагматичні чинники. Прагматичні умови успішності вживання в мовленні та пресупозиції. Виокремлення та вивчення домінантних перформативних екзерситивних дієслів.

Аналіз особливостей фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в українських південно-західних говорах. Розгляд причин поширення іноземних лексем. Співставлення синхронії та діахронії з німецькими відповідниками із різноманітних діалектів.

Окреслення можливих векторів практичного розгортання ідеї тривимірної моделі мовної картини світу з метою вивчення спільного та відмінного у вербальному втіленні уявлень різних народів про інтелектуальні характеристики людини у споріднених мовах.

Теоретичні проблеми розмежування афіксації та композиції, особливості статусу компонентів композита в латинській мові. Дослідження сучасною лінгвістикою проблеми походження прийменників у індоєвропейській прамові, давньогрецькій і латинській мовах.

Дослідження теоретичних проблем розмежування афіксації та композиції, особливостей статусу компонентів композита, зокрема в латинській мові. Вивчення проблеми походження прийменників у індоєвропейській прамові, давньогрецькій і латинській мовах.

Поняття і класифікація емоцій, їх вербалізація в сучасному мовознавстві. Аналіз понять "емоційний інтелект", "емоційна лексика", "емотивна лексика", "лексика емоцій", "фундаментальні емоції", що є невід'ємними складовими поняття "вербалізація емоцій".

Внутрішні й зовнішні функціонально-семантичні характеристики дієслівних двоконституентних конструкцій. Аналіз співвідношення структурних конституентів і семантичних компонентів. Поділ конструкцій на ідіаматизовані, фосилізовані та нефосилізовані.

Аналіз поглядів науковців на лінгвістичний статус прислівника як частину мови. Встановлення та з'ясування семантичних і граматичних особливостей значеннєвих розрядів прислівника. Основні семантичні групи предикативних прислівників в українській мові.

Аналіз поглядів науковців на лінгвістичний статус прислівника як частину мови. Поділ прислівників за лексичним значенням на чотири основні розряди – означальні, обставинні, предикативні та модальні. Погляди на статус прислівника в системі частин мови.

Загальнолітературна лексика як слова літературної мови в будь-якому функціональному стилі та жанрі. Знайомство з проблемами визначення індивідуальності авторського в науковій філологічній прозі. Розгляд особливостей текстів філологічного профілю.

Розгляд сутності та природи виникнення поняття "концепт" у контексті різних підходів: лінгвокультурологічного, когнітивного та психолінгвістичного. Аналіз поглядів вчених щодо проблеми класифікації поняття "концепт" у когнітивній лінгвістиці, його типів.

Аналіз наявних дефініцій критики/критичного зауваження як компонента сучасного англомовного дискурсу. Визначення наукової критики як явища дискурсивної природи: ментального, соціокультурного і комунікативного феномену, реалізованому вербальними одиницями.

Вивчення та вживання фразових дієслів як особливих конструкцій англійської мови: визначення, ознаки, що відрізняють їх від інших конструкцій. Характеристика, класифікація фразових дієслів, правильне використання у мовленні та переклад на українську мову.

Залежність металінгвістичних одиниць (на прикладі граматичного поняття "член речення") від інформаційно-інформативного підґрунтя. Лінгводидактичні практики врахування інформативного наповнення граматичного поняття на тлі інформаційного плюралізму.

Загальна характеристика наслідків провадження позамовних суспільно-політичних процесів. Знайомство з проблемами відтворення українською мовою німецьких активних дієприкметників у медичних текстах. Аналіз результатів шкідливої націоналістичної роботи.

Висвітлення проблеми збереження й популяризації мовної спадщини надазовських греків — урумської і румейської мов. Задоволення запитів грецької спільноти україни з вивчення мови метрополії тощо, створення підґрунтя для їхнього подальшого функціонування.

Вивчення розмаїття класифікацій лінгвістичної категорії оцінки. Структура і принципи формування оціночних значень. Необхідність створення стандартизованої термінологічної системи на позначення різновидів оцінки. Розгляд класифікації оціночних категорій.

Проблема вивчення пізнавальної діяльності людини в її мовній репрезентації в лінгвістичній науці. Концепт як поняття мовознавчих студій. Погляди учених щодо проблеми трактування концепту як складного лінгвістичного, філософського та когнітивного феномену.

Аналіз понять "мовленнєвий жанр" і "мовленнєвий акт" як одиниць мовленнєвого спілкування, параметри їх протиставлення та уподібнення. Дослідження взаємозв’язку з іншими одиницями комунікації висловлюванням та текстом з урахуванням стилістичного аспекту.

Аналіз просторового поширення фразем та їх компонентів на матеріалах зразків діалектних текстів із південно-західного наріччя, лексикографічних праць. Наявність ареальних кореляцій, коли територія побутування фраземи збігається повністю або частково.

Дан теоретичний аспект дослідження джерел і способів лінгвалізації позамовних звучань, аналіз підходів до проблеми представників різних шкіл, починаючи з античності аж до сучасності, крізь призму типів мовних знаків, мовного знака як двобічної сутності.

Суть і значущість лінгвістичної обдарованості та специфіка її формування у бакалаврів-філологів. Пошук нових шляхів вирішення назрілих питань в обґрунтуванні сутності обдарованості. Формування молодої людини як суб’єкта соціального та професійного життя.