Поняття предмета діалектології та її основних одиниць. Методи збирання та дослідження діалектного матеріалу. Аналіз проблем діалектології української мови. Морфологічна специфіка. Характеристика українського діалектного вокалізму та консонантизму.
Розгляд спорідненого для драматургів і епіка дискурсу, за допомогою якого виявляються спільні для всіх трьох авторів засоби, методи, прийоми письма. Посилення умовності, виник універсальності сприйняття й експресіоністично загострення плану зображення.
Діалог - один з типів організації усного мовлення, що за своєю формою є розмовою двох чи декількох осіб. Активізація діалогу культур - фактор, що сприяє визначенню дієвих кроків у міжнаціональних стосунках, забезпечує повноцінний культурний розвиток.
Комплексне дослідження діалогу як засобу комічного. Названо імена науковців, які досліджують мовні засоби комічного. Проаналізовано основні причини виникнення комічного ефекту у діалогах. Мовні і позамовні фактори, які відкривають комічне у діалозі.
Встановлення основних синтактико-семантичних відмінностей, функціонування питальних речень у художньому діалозі й газетному інтерв'ю. Особливості діалогу як міжособистісного зв'язку, його характеристики. Підготовка власних висловлювань, їхня реалізація.
Дослідження сфери діалогічної взаємодії комунікантів, що пов’язана з діалогізмом як мовним так і культурним феноменом. Аналіз особливостей функціонування когнітивних факторів у дискурсі. Визначення ролі мовної особистості в діалогічному просторі.
Аналіз монографії В. Приходько "Рецепція та інтерпретація художнього тексту в іншомовному дискурсі: компаративний вимір". Вивчення особливостей художнього перекладу в компаративному аспекті. Розгляд іншомовної рецепції та інтерпретації сміхової культури.
Показано, що розглядати риторичний діалог варто в проспекції релятивістського аспекту риторики, акцентуючи увагу на прагматичному сенсі впливу комунікантів один на одного в процесі гармонізувального діалогу, ефективного й оптимального спілкування.
Дослідження англійського модерністського тексту у категоріальному фокусі комунікативної лінгвістики. З'ясування сенсу модулів автора, тексту і читача, що знаходяться у складних комунікативних взаємовідношеннях породження нових текстів і смислів.
Характеристика діалогічної комунікації у контексті еколінгвістичних проблем на засадах когнітивно-дискурсної лінгвістичної парадигми. Розгляд мови і мовлення як екологічного явища та інструмента формування гармонійної життєдіяльності людини у суспільстві.
Визначення поняття дискурсу. Аналіз терміну "діалогічний дискурс" у контексті лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм. Визначення позиції діалогічного дискурсу у структурі типології дискурсів. Побудова моделі функціонування діалогічного дискурсу.
Діалогічна єдність як комунікативна одиниця діалогічного мовлення фразеології радіообміну цивільної авіації. Дослідження даного явища як основної структурної одиниці відповідного мовлення, його характерні ознаки, особливості структури та компоненти.
Обґрунтування діалогічної природи художньої комунікації. Огляд наукових підходів до художньої комунікації, роль автора, мовця та адресата у створенні та сприйнятті художнього тексту. Виокремлення категорій тексту, орієнтованих на мовця та адресата.
Мовностилістичні особливості діалогічного мовлення сучасного газетного дискурсу на матеріалах щоденного всеукраїнського видання "День". Роль і місце діалогічного мовлення різних жанрів у газетних текстах, основні стилістичні прийоми взаємодії та мета.
Загальна характеристика діалогічного мовлення. Аналіз діалогічного дискурсу преси на прикладі матеріалів всеукраїнського видання "День". Особливості синтаксично-стилістичних засобів реалізації експресивності діалогічних текстів. Значення діалогічності.
Поняття і види діалогічних відносин. Шведський досвід оптимізації процесу мовної аккультурації дітей-мігрантів. Діти як суб’єкти комунікації в новому лінгвістично-культурному просторі. Розвиток комунікативної компетенції через практику ведення щоденника.
Аналіз особливостей вільного словесного наголосу в українській мові. Лінгвістичне дослідження словотвірної акцентуації іменників чоловічого роду. Вивчення наголосових характеристик морфем і прикметникових суфіксів. Перехід від твірного слова до похідного.
Вивчення діатопічного маркування гельветизмів у лексикографічних довідниках сучасної німецької мови. Огляд лексикографічних позначок для діатопічного маркування мовних одиниць німецької мови. Діатопічне маркування лексичних та фразеологічних гельветизмів.
Діахронічне дослідження іменників зі значенням збірності на матеріалі словників готської, давньоверхньонімецької та нововерхньонімецької мов. Визначення виникнення і лексичного значення префіксів і суфіксів, їх історичного розвитку в німецькій мові.
Вивчення основних особливостей функціонування мемів на коронавірусну тематику в англомовному інтернет-просторі. Розкриття еволюції мемів з моменту початку пандемії до сьогодення, а також виявлення їхньої теоретичної бази, домінант та джерел виникнення.
Аналіз теоретичної бази дослідження мемів у медіалінгвістиці, різних підходів до їхнього вивчення та концепцій, що визначають їхню сутність та роль у комунікації. Ключові тематичні та ідеологічні мотиви, що лежать в основі мемів на коронавірусну тематику.
З’ясування особливостей еволюції темпорально-аспектуальних значень дієслівних форм арабської стандартної мови на різних етапах її розвитку. Розгляд етапів розвитку системи часових форм в арабській мові - час у класичній і сучасній арабській мові.
Аналіз лінгвістичної категорії часу, що відображає національний менталітет кожного народу. Характеристика етапів такого розвитку системи часових форм в арабській мові: часу у класичній арабській мові і часу у сучасній стандартній арабській мові.
Виникнення та розвиток соціолектів. Розгляд соціальних варіантів японської мови, що має відмінності від інших представлених до розгляду мов світової соціолінгвістики. Визначення впливу процесів, що відбуваються в суспільстві, на мову / соціальні діалекти.
Розгляд діахронічного розвитку явища топікалізації, оцінка її впливу на інформаційну структуру речення з позиції генеративної граматики, дослідження взаємозв’язку порядку слів та ІСР в пам’ятках англійської мови. Вивчення інформаційної структури речення.
Аналіз діахронічного розвитку явища топікалізації. Вплив топікалізації на інформаційну структуру речення з позиції генеративної граматики. Дослідження взаємозв'язку порядку слів та інформаційної структури речення в писемних пам'ятках англійської мови.
Діахронна множинність українських ретрансляцій трагедій У. Шекспіра з позицій творчого потенціалу цільової культури мови перекладу. Порівняльний аналіз різночасових текстів перекладу, виявлення специфічних ознак індивідуального стилю відповідної епохи.
Розгляд семантичних характеристик ФО на позначення гендерного стереотипу "дурна" у сучасній німецькій мові. Вивчення гендерного стереотипу поряд із етнічним як складника соціального стереотипу, що володіє сучасною національно-культурною інформацією.
Семантичне вивчення історії термінів, вживаних західноєвропейськими авторами для передачі реалій українського побуту. Опис поясного чоловічого, жіночого одягу східних народів. Французька лексема un caleco(n) в "Описі України" Гійома Левассера де Боплана.
Розгляд вживання дієприкметника, дієприкметникових зворотів у французьких, українських науково-технічних текстах. Використання особливостей дієприкметників для забезпечення еквівалентності та адекватності двостороннього французько-українського перекладу.
