Аналіз концепту "час" у вербалізованих виявах малої прози О. Кобилянської. Простеження часової парадигми у творах письменниці, її зв'язок із соціальним, суспільно-побутовим, культурним життям героїв, осмисленням досвіду минулого, перспектив майбутнього.

Розробка репрезентації категорії часу на матеріалі класичних мов з позицій антропоцентричного підходу. Аналіз вивчення лексичного поля темпоральності, що включає сукупність способів вираження часових відношень за допомогою спеціальної часової лексики.

Місце концепту ШЛЯХ у просторовій моделі світу. Особливості фреймової структури та наповнення концепту лексичними вербалізаторами, фразеологічними номінаціями в англійській, французькій та українській мовах. Кореляція базових ситуацій із концептосферами.

Дослідження сутнісних особливостей концепту як складного ментального утворення у сучасній лінгвістиці. Формування мисленнєвого підходу через ментальну проекцію людини і сприйняття нею навколишнього середовища. Залежність концепту від культурного світу.

Вивчення когнітивної діяльності людини в її лінгвістичній репрезентації. Зв’язок значення слова із знанням і структурами їх відображення у свідомості. Структурні та типологічні особливості концепту як одного із основних понять когнітивної лінгвістики.

Анализ концепта "родной город", отражающего национальную картину мира отдельного народа, как основная задача современной лингвокультурологии. Сходства и различия в восприятии данного образа у носителей русской, вьетнамской и немецкой лингвокультур.

Характеристика типологии и семантических классификаций концептов, как лингвокультурологической категории. Ознакомление с некоторыми особенностями формирования и функционирования в языке данного явления. Рассмотрение подходов к трактованию термина.

Проблема репрезентации культурных концептов в языке, их национальной специфики, генезиса и структуры. Понятие концепта, его содержание и объем. Концептуальный признак и его объективизация в формах сочетаний соответствующих языковых единиц-репрезентантов.

Поняття "концепт" у структурі наукової парадигми. Визначення місця концептів "батько", "мати" в просторі української ментальності. Виявлення концептуалізаційних метафоричних моделей, за якими відбувається формування сегментів периферійних зон концептів.

Урахування стану вивченості проблеми МКС, напрямів дослідження, актуальних для сучасного мовознавства. Типи інформації про добро та зло, яка знайшла відображення в російській мовній свідомості, та способи її репрезентації в мовній картині світу.

Аналіз думки іспанських мислителів, істориків щодо ролі Іспанії для Європи і навпаки. Проблема концептів "Іспанія для Європи" чи "Європа для Іспанії" для Іспанії після поразки у війні 1898 р., її проекція на Україну після реалізації європейського вибору.

Спільні і відмінні риси в сприйняття стереотипів добра та зла в англомовній та українській картинах світу, що обумовлено наявністю спільних рис та відмінностей культурних особливостей англійців та українців. Визначення публічного електронного словника.

Формування системи концептів на базі латинської флоролексеми Rosa та її французького й українського корелятів. формування концептосфери Rosa відбувається під впливом перцептивного сприйняття властивостей цієї рослини та в результаті практичного досвіду.

Аналіз процесу формування концептосфери людської мови, яка є актуальною темою дослідження сучасної лінгвістики, зорієнтованої на антропоцентричний напрям. Вивчення особливостей латинського флорономена "rosa" та його французьких й українських корелят.

Ознайомлення з вибіркою досліджуваного матеріалу зі "Словника української мови". Характеристика фразеологізмів зі структурними компонентами вогонь і вода у складі відповідних тематичних (функціональних) груп. Аналіз побудови лінгвоконцептуальної моделі.

Етимологічний аналіз лексеми-ідентифікатора "волонтер". Етапи набуття нею додаткових значень з урахуванням культурно-історичного контексту різних країн. Дія соціальних факторів на набуття лексемою ідентифікатором нових значень, зокрема квазімілітарного.

Основні напрями вивчення концептів життя і смерті у пареміях української та італійської мов. Особливості семантичної їх реалізації. Лінгвосеміотична природа функціонування просторово-часових моделей зазначених концептів. Виокремлення гештальтних метафор.

Концепти комунікативної поведінки лікаря й пацієнта з погляду їх вербалізації в англомовному медичному дискурсі. Вивчення зразків англомовного медичного дискурсу, отримані методом суцільної вибірки, зокрема жанри "case report" і "patient’s pathography".

Дослідження концепту мовної картини світу українського народу, що відображені у текстах замовлянь. Аналіз язичницьких і християнських сегментів у сакральному тексті на основі мовознавчих ідей Івана Огієнка. Визначення особливостей функціонування лексем.

Розробка принципу психосемантичного моделювання концептуального поля, який ґрунтується на аналізі двох рівнів, психічного та семантичного. Дослідження стали концепти "боротьба", "вибір", "допомога", "залежність", "перемога", "прагнення", "розвиток".

Дослідження процесу метафоричної актуалізації концептів ПРОСТІР, ЧАС та ЧАС-ПРОСТІР у фразеологічних одиницях чен’юй сучасної китайської мови на основі теорії концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Приховані ознаки досліджуваних концептів.

Дослідження основних концептів національної концептосфери українців праця, воля, доля, свій/чужий у зв’язку з рисами характеру українців працелюбністю, волелюбністю, фаталізмом, індивідуалізмом. Визначення паремії як вербального утілення концептів.

Дослідження жанру есе в англійській літературі. Застосування методів дослідження когнітивної лінгвістики для вивчення есе-екфразиси. Вивчення питання про взаємодію художньо-творчого й аналітичного підходів до освоєння дійсності в процесах смислотворення.

Розбудова концептного поля заголовків медіатекстів про COVID-19 у їх аксіологічній варіативності. Принципи вживання лексем і словосполук, що відображають перебіг подій, пов’язаних із пандемією. Розділ заголовків на нейтральні, позитивні або негативні.

Концептуально-фреймовый подход к описанию гнезда родственных слов. Уровни логической классификации лексики. Следствия активности образования деривационных гнезд. Абстрактные отношения и формы существования материи. Субфрейм "Мероприятие, событие, пиар".

Интерпретация термина "концепт" в современной лингвистике. Анализ объема понятия: предикация. Лингвистический аспект изучения ментальности. Когнитивная лингвистика: основные положения, направления. Уточняющее исследование производных слов с корнем хлеб.

У статті висвітлено проблеми дослідження текстових концептосфер. На основі концептуального аналізу описано операційні засади виявлення смислових домінант тексту, особливостей концептів Нового Заповіту на основі виявлення їхньої ієрархічної структури.

Розгляд концепти природних стихій у порівнянні з концептом "Брекзит" крізь призму когнітивної лінгвістики. Особливості вживання вербальних засобів у прикладах англомовних журналів політичного спрямування, які ілюструють зазначену структуру дослідження.

Порівняння концепту природних стихій з концептом "Брекзит". Розбудова метафоричних моделей "Брекзит - Стихія Землі", "Брекзит -Стихія Води", "Брекзит - Стихія Повітря", "Брекзит - Стихія Вогню". Вживання вербальних засобів у англомовних журналах.

Німецькомовна фольклорна бувальщина - жанр прозаїчного фольклору, який передбачає історію про зустріч людини з нечистою силою. Текстовий концепт - мисленнєво-мовленнєве утворення змістового плану, що характеризується багатосмисловою напруженістю.