Аналіз особливостей вживання вербальних та невербальних мовних засобів на основі англомовних виступів під час судових засідань. Розгляд характерних граматичних рис аргументативного дискурсу та функціонування інтердискурсу в межах юридичного дискурсу.

Відмінності стратегічного планування дискурсу переможця відповідно до його прагматичних цілей та установок у різних стилях спілкування: агресивному, субмісивному та асертивному. Лексичні та синтаксичні засоби, що позначають емоційний стан переможця.

Особливість комунікативно-прагматичного підходу до тексту. Роль реклами в житті суспільства за допомогою засобів масової інформації. Мовленнєвий акт як компонент прагматичного аспекту наукових текстів. Рекламний слоган у лінгвопрагматичному ракурсі.

Аналіз поняття "радіообмін цивільної авіації", основні лінгвістичні особливості зазначеного професійного дискурсу. Визначення комунікативних аспектів діалогів радіообміну "пілот-авіадиспетчер" на основі теоретичних положень лінгвістичної прагматики.

Розуміння процесу текстотворення, як особливого виду мовної діяльності, що описує комунікативні стратегії. Обґрунтування засобів культурно-лінгвістичного і соціолінгвістичного рівнів опису тексту. Семантична та прагматична підсистеми у лінгвістиці.

Комплексне дослідження комунікативно-прагматичних особливостей новогрецьких законодавчих текстів шляхом вивчення засобів створення їхньої зв‘язності й цілісності. Аналіз системи мовних засобів усіх рівнів та принципів їхнього застосування адресантом.

Комплексний аналіз комунікативно-прагматичних можливостей сталих словесних комплексів на сторінках автентичних текстів газетно-публіцистичного стилю. Визначення частотності використання типів сталих словесних комплексів сучасної англійської мови.

Вивчення комунікативного аспекту фразеологічних одиниць в мові іспанської періодичної преси. Визначення інформаційного потенціалу фразеологізмів, специфіки їх функціонування в різних публіцистичних текстах. Формування культурно-семантичної моделі статті.

Розмежування інтерогативних висловлювань за ознакою інформативності/неінформативності. Класифікація питальних речень, які вживаються у сучасній англійській мові. Комунікативно-функціональні та синтаксичні особливості запитань-загадок та запитань-вікторин.

Дослідження семантико-прагматичних та комунікативних явищ, пов'язаних з інтерогативністю в сучасній англійській мові. Уточнення переліку ознак інтерогативності, а також таксономії питальних речень. Характеристика окремих типів псевдоінформативних питань.

Аналіз драматичного тексту як різновиду художнього мовлення, з’ясування його комунікативно-прагматичних особливостей. Вивчення обов'язкових чинників експресивності драматичного тексту, що впливають на розвиток діалогічних партій персонажів твору.

Розгляд зміни ставлення молодшої вікової групи у підході до написання оголошення про пошук партнера, що зумовлює зі свого боку зміни певних мовних процесів, тактик щодо підбору лексичних одиниць та їхнього втілення з метою досягнення комунікативної мети.

Лінгвістичне дослідження наявності комунікативно-прагматичних ознак у французькомовному діловому листуванні. Аналіз членування листа на комунікативні блоки на прикладі оригіналу та перекладу. Типологія збігів та відмінностей у досліджуваних текстах.

Дослідження комунікативно-прагматичних ознак французького ділового листа в оригіналі та перекладі. Членування та інформативна структура тексту. Виявлення типології збігів та відмінностей у використанні мовних засобів в текстах оригіналу та перекладу.

Комплексний аналіз комунікативно-прагматичних парадигм речень-висловлень у сучасній українській мові. Погляди лінгвістів на комунікативні типи висловлень. Огляд лексико-граматичних засобів репрезентації парадигм висловлень на матеріалі художніх текстів.

Дослідження функцій дескрипцій у текстах "малої прози" ХХ–ХХІ ст. Індивідуально-авторські новотвори як функціонально значущий різновид дескриптивних номенів. Комунікативно-прагматичні особливості тропеїчних дескрипцій (метафор, синекдох та епітетів).

Обґрунтування специфіки функціювання у наукових текстах другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст. експресивів негативної оцінності. Роль експресивів в описі емоційного впливу на реципієнта. Прагматичні функції експресивів негативної оцінності.

Застосування інтердисциплінарного поняття мотиву в площині лінгвістики тексту й практики лінгвістичного аналізу художнього тексту. Зв’язок мотивності з текстовою категорією "людина" і сферою текстових комунікативних смислів. Механізми імплантації мотивів.

Узагальнення словникових тлумачень лексеми gossip. На матеріалі персонажного мовлення художнього дискурсу визначено комунікативні чинники, які сприяють пліткарству, та встановлено прагматичні функції, які плітки виконують у соціальній взаємодії.

Характеристика вербалізації пліткарства у художньому персонажному мовленні. Узагальнення словникових тлумачень лексеми gossip в англомовних словниках. Аналіз виокремлення в її значенні вербалізованих у словникових статтях семантичних компонентів.

Аналіз комунікативно-прагматичних особливостей англійськомовного комерційного гасла косметичної продукції та парфумерії, зорієнтованих на широку аудиторію реципієнтів різного віку. Способи реалізації комунікативних намірів, стратегій та тактик.

Спрямування Інтернет-дискурсу на реалізацію авторських інтенцій. Особливість здійснення перлокутивного впливу на адресата. Виявлення стратегій дискурсивної реалізації складників концепту Recession. Характеристика тактик маніпулювання та деталізації.

Комунікативно-прагматичні, семантико-стилістичні та жанрові характеристики сучасного медіа-дискурсу. Функціональна роль візуальних елементів у композиції жанру "інтерв’ю-монолог". Провідні мовні стратегії реалізації ідеологічної спрямованості жанру.

Огляд комунікативно-прагматичних характеристик усіх комунікативно-прагматичних типів висловлювань зі значенням згоди/незгоди та відповідні типи вказаних висловлювань, які розглядаються не ізольовано, а в межах діалогічної єдності: критерії класифікації.

З’ясування специфіки актуального членування питальних висловлень, яке тісно пов’язане із семантико-синтаксичним. Засоби вираження реми, найважливіші серед яких порядок слів, частки, фразовий наголос. Комунікативна парадигма частковопитальних висловлень.

З’ясування особливостей актуального членування питальних висловлень. Використання адвербіальних і предикатних синтаксем у реченнях питальної модальності. Комунікативна парадигма частковопитальних і загальнопитальних конструкцій рем в українській мові.

Формування мовленнєвої компетентності учнів початкової школи у процесі розвитку діалогічного мовлення на уроках української мови. Розкрито специфіку методики розвитку діалогічного мовлення як складової системи формування комунікативної компетентності.

Характеристика категорії однорідності у комунікативно спрямованому мовленні. З’ясування потенціалу ускладнених односкладних речень. Типізація наукових текстів за семантичними, лексико-граматичними й стилістичними ознаками. Текстуальне вираження присудків.

Інтерпретації поняття однорідності в розвитку теорії описової граматики. Комунікативний потенціал ускладнених односкладних речень. Типізація однорідного ряду за ознаками: семантичною, лексико-граматичною, позиційною, стилістичною, комунікативною.

Концепція об’єктивно-суб’єктивної граматики й висвітлення еволюції поняття маніпуляції, набуття ним усталеного сприйняття в різноманітних медійних практиках. Визначення та обґрунтування співвідносністі мовленнєво-мисленнєвих маніпуляцій зі сценаріями.