Гетерогенность литературного языка. Применение официально-делового стиля. Языковая норма, способы установления. Формирование норм русского литературного языка в Киевской Руси. Роль А.С. Пушкина в формировании современного русского литературного языка.

Використання ненормативної лексики показує зубожіння мови, аморальність мовця, десоціалізацію його в суспільстві. Хоч тема лихослів’я поширена і її дослідженням займаються багато вчених, вивчення її в підлітковому віці, стикається з певними труднощами.

Место и значение проектной работы в учебной деятельности школьника. Описание процесса обеспечения благоприятных условий для самопознания, самовыражения и самоутверждения учащихся. Выбор формы презентации проекта, развитие познавательной активности.

Личностные стратегии изучения языка во внеаудиторной деятельности - самостоятельная иноязычная деятельность для удовлетворения познавательных интересов. Факторы формирования постоянной потребности в самостоятельном совершенствовании речевых умений.

Влияние мысли и языка М. Хайдеггера на философию языка в Германии ХХ века. Идея философа достичь истины в вопросе о бытии. Анализ проблемы взаимосвязи исторических событий, роли человека, занимаемой в обществе, и языка общения и изложения материала.

Процесс формирования современных значений слова "личность" с опорой на лингвистические источники. История развития слова "личность" с XVIII и до сер. XIX в., достаточно полно изложенная в работах В. Виноградова и Ю. Сорокина, его дополнительные значения.

История антропонимии и специфики формирования современных фамилий. Освещение менталитета, специфических культурных, национальных и бытовых особенностей украинского народа. Анализ поликультурной направленности китайской инициативы "Один пояс и один путь".

Представление фрагмента коллективного речевого портрета смоленского студенчества второго десятилетия ХХІ века на примере анализа употребления личных имен в студенческой бытовой коммуникации. Организация молодежного общения с помощью личных маркеров.

Анализ детского ономастического пространства, важность его изучения для получения новых сведений о становлении языковой личности. Личные имена персонажей мультипликационных фильмов, их деривационные возможности, способы передачи мотивирующей основы.

Местоимение "мы" как средство манипулирования общественным мнением в предвыборных кампаниях политиков. Специализированные вербальные знаки интеграции (лексемы совместности, формулы причастности), позволяющие политикам отождествлять себя с аудиторией.

Анализ языковых маркеров пересечения текстовых миров в рекламе. Индексальность личных местоимений, их свойство, благодаря которому данные дейктики выступают лингвистическими указателями взаимодействия мира отправителя и получателя рекламного сообщения.

Агенс - субъект, который представляет собой одушевленного инициатора событий, описываемых соответствующим предикатом той или иной ситуации. Наименования со значением пациенса в словообразовательной системе русского литературного языка XIX столетия.

Характеристика функциональных особенностей и лаконичности стиля поэтического языка А. Ахматовой. Использование синтаксических конструкций с личным эмотивным предикативом в стихотворениях писательницы. Критика поэтессы за исповедальный характер лирики.

Розкриття суті ухваленого мовного закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Аналіз Закону крізь призму ліберально-гібридної моделі розв’язання мовного питання, яка не сприяє деколонізації України, а затримує її розвиток.

Центральні та периферійні засоби морфологічної експлікації на тлі відмінкової системи української мови. Співвідношення між окремими компонентами семантико-синтаксичної та формально-синтаксичної структури речення. Прислівниковий суб’єкт якісної ознаки.

Аналіз становлення і розвитку мовлення дітей раннього віку крізь призму дошкільної лінгводидактики. Місце української лінгводидактики в системі новітніх лінгвістичних парадигм. Навчання рідної мови на різних вікових етапах життєдіяльності особистості.

Огляд концепту як об'єкта лігвістичних досліджень. Сучасне розуміння терміна "концепт" у лінгвістиці. Особливості вербалізації концепту засобами фразеологічних одиниць. Характеристика опозиції багатство/бідність як компоненту англійських фразем.

Загальнонаукова парадигма постмодернізму в якій розвивається сучасна лінгвістика. Визначення місця периферійних універсальних сем у системі лінгвосвідомості. Аналіз особливостей зберігання ліквороніму "milk" у мовній свідомості сучасних британців.

Визначення та опис концептуальних та стилістичних особливостей лінгвалізації війни в збірці Д. Лазуткіна "Закладка". Виявлення дотичних концептосфер та стилістичних особливостей репрезентації концепту "війна" в мовній та концептуальній картині світу.

Характеристика невербальних засобів вираження емоцій. Маніфестація емоційно-виразних засобів в акті повідомлення. Особливість дослідження невербальних засобів на позначення емоційного стану мовця в художніх текстах сучасних українських письменників.

Аналіз в художньому тексті невербальних засобів на позначення емоційного стану мовця в текстах сучасних українських письменників. Прагматичні особливості трансляції емоційного стану мовця з урахуванням низки чинників у різних комунікативних ситуаціях.

Дослідження проблем вербального та мовленнєвого вираження емоцій. Поглиблення знань про невербальні компоненти комунікативного акту. Лінгвістичний і стилістичний аналіз художніх текстів сучасних українських письменників: І. Карпа, С. Жадана, І. Байдака.

Огляд лінгвальної аргументації в сучасному рекламному дискурсі США, що полягає у пересвідченні реципієнта придбати певний товар чи скористуватись послугою, базуючись на використанні аргументів раціональної й психологічної сфер. Тактика мотивування.

Огляд мовної презентації коронавірусної хвороби та супутніх із нею реалій у текстах релігійних медіа. Персоніфікація як мовний інструмент представлення хвороби в релігійному дискурсі. Метафоризація як інструмент мовного відображення коронавірусних реалій.

Суть методики семантико-когнітивного аналізу вербальних репрезентантів атмосфери саспенс у англомовних художніх текстах жанру хоррор на основі засад лінгвокогнітивної наукової парадигми. Моделювання поняттєво-ціннісної площини концептуального простору.

Проаналізовано мовні одиниці й художні засоби, котрі формують матрицю чоловічого й жіночого образів. Матеріалом для дослідження слугувала повість В. Шевчука "Жінка-змія". Мовні засоби для вербалізації чоловічого й жіночого образів у творах В. Шевчука.

Дослідження номінативної та комунікативної організації німецької народної загадки як продукту мовно-креативної діяльності етносу. Концептосистема німецької народної загадки, прозовий і віршовий жанр загадки. Механізм референції загадок і відгадок.

Комплексний підхід до аналізу реклами як мовного явища. Рекламне повідомлення як різновид інформаційного тексту, їх структурно-семантична організація, роль заголовка і слогана як ключових елементів. Особливості функціонування мовних одиниць у тексті.

Суспільний діалог - ефективний спосіб імовірнісного прогнозування розгортання подій при вирішенні проблемних завдань. Мовні засоби, що виражають морально релевантні аспекти заходів соціального дистанціювання в англомовному публіцистичному дискурсі.

Аналіз психолінгвістичних особливостей лінгвоментальної репрезентації оцінного ставлення до опонента в контексті перейменувального дискурсу. Роль екстра- та інтралінгвальних чинників у виборі лексичних одиниць, що виражають оцінне ставлення до опонента.