Лингвистика XXI в. и направление, в котором язык рассматривается как культурный код нации, а не просто орудие коммуникации и познания. Фундаментальные основы такого подхода в трудах В. Гумбольдта, А.А. Потебни и других ученых. Связь языка с культурой.

Методология трехуровневого лингво-синергетического анализа индивидуально-авторской концепции писателя. Отбор национальных констант культуры - базовых для писателя. Интерпретация вербализации трансформированных констант культуры в художественном дискурсе.

Проведение семантического анализа прилагательных с температурными коннотациями и рассмотрение их лексико-семантических вариантов с точки зрения ряда категорий. Семантические исследования температурных прилагательных на материале шведского языка.

Исследование и характеристика смысловых, прагматических и коммуникационных свойств условных конструкций в непроцедурных языках интеллектуальных систем. Рассмотрение и анализ специфических особенностей формально-синтаксических типов условных конструкций.

Языковедческие концепции в древних странах: Индии, Греции, Риме и Китае. Арабская наука о языке. Общие вопросы теории метода в лингвистике (филологии). Ее разделы: фонетика, морфология, синтаксис, стилистика. Современная лингвистика как предмет изучения.

Моделирование когнитивных процессов речемышления и мыследействия человека с применением теоретического аппарата психологических, лингвистических и социальных наук. Критерии оценки когнитивных явлений, связанных сречемышлением и мыследействием человека.

Заповнення прогалини в методиці зіставного дослідження мотиваційних основ іхтіонімів (англійської, французької та української мов) шляхом розробки поетапного аналізу. Особливості використання в ролі tertium comparationis поняття мотиваційної ознаки.

Зіставне вивчення мовних одиниць різних рівнів: фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного напрямків. Заповнення прогалини в методиці зіставного дослідження мотиваційних основ іхтіонімів шляхом дослідження і розробки поетапного аналізу.

Визначення загальної морфонемної структури, зокрема фонемної будови основної формальної категорії і додаткової формальної категорії, а також якості складів (фонетичних і фонологічних). Аналіз реєстрації фонетичних процесів вокалізму і консонантизму.

Розширення уявлень про синергетику як лінгвометодологію, здатну вивести дослідження української терміносистеми за соціальних та культурних реалій доби Постмодерну на новий рівень. Бачення мовних інновацій як засобу національної ідентифікації українства.

Характеристика основних методологічних засад відтворення мовних репрезентацій етнокультурно-маркованих концептів. Характеристика основних труднощів відтворення мовних репрезентацій концептів, з якими найчастіше стикаються перекладачі художніх текстів.

Відтворення мовних етнокультурно маркованих концептів у межах художнього тексту, залучення контекстуально-інтерпретаційного методу для реконструкції змісту повідомлення, авторського задуму та виявлення ролі концептів у соціокультурному контексті.

Етапи і методи вивчення дискурсивної реалізації імпліцитної негативної оцінки мовця у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Використання комплексної методики, заснованої на інтеграції когнітивних, прагматичних та функціональних методів і методик.

Методологічні основи дослідження системи термінів маркетингу французької мови, їх практичне застосування як результат аналізу динаміки розвитку спеціалізованої лексики. Схема концептуальної побудови термінологічного матеріалу, тенденції у його формуванні.

Використання лінгвопрагматичного, функціонального та структурно-семантичного методів для дослідження трансформацій фразеологізмів української мови. Репрезентація державно-політичної, економічної та соціально-культурної інформації засобами медіадискурсу.

Визначення методологічного інструментарію, залученого для виявлення лінгвістичних особливостей німецької фахової мови. Встановлення антропоцентризма, діахронічного і синхронічного аналізу, як загальнонаукового методологічного підґрунтя дослідження.

Реалізація методологічних поглядів мовознавців (П.О. Бузуки, А.Ю. Кримського, К.Т. Німчинова, Є.К. Тимченка) у працях з історії східнослов'янських мов. Твердження учених щодо розвитку мовознавства. Традиції Харківської, Московської, Казанської шкіл.

Вивчення реалізації методологічних поглядів українських мовознавців П. Бузуки, А. Кримського, К. Німчинова, Є. Тимченка у працях з історії східнослов'янських мов. Означення новаторського характеру тверджень учених для подальшого розвитку мовознавства.

Розглянуто методологічне підґрунтя дослідження непорозуміння у комунікації в рамках соціокогнітивного підходу. Окреслено основні засади та категорії указаного підходу, що накладаються на ситуацію непорозуміння для встановлення причин її виникнення.

Методологічний алгоритм для здійснення процедури реконструкції лінгвосеміотичної природи етнокультурних стереотипів. Засади їх дослідження, які спираються на положення семіотики культури, на етнолінгвістичні концепції з позицій когнітивного підходу.

Дослідження необхідності поетапного вивчення когнітивного дисонансу та використання комплексної методики. Ознайомлення з методами, які дозволили розкрити емоційне навантаження мовних одиниць персонажного дискурсу французьких детективних романів.

Варіанти походження терміну "ідентифікація", його зміст в українській та російській мовах. Неоднозначність трактування поняття "тотожність" та особливості його тлумачення у значенні "схожість" ("подібність"). Онтологічний та логічний аспекти тотожності.

Дослідження метамови мовної милозвучності. Інтерпретація співвідношення лінгвопсихологічних і лінгвоестетичних аспектів мовної евфонії. Догіко-філософський, конкретно-науковий (лінгвістичний), повсякденно-побутовий (етнокультурний) аспекти милозвучності.

Розгляд теоретичних підходів до зіставного аналізу різномовних паремійних структурно-семантичних еквівалентів з огляду на особливості їхнього функціонування в досліджуваних лінгвокультурах. Прислів’я і приказки як одні із найпотужніших мовних середників.

Мовні контакти на польсько-східнослов’янському пограниччі - це важлива і складна проблема сучасної слов’янської діалектології. Дослідження присвячене деяким лексемам польської мови, які дослідники часто вважають запозиченнями зі східнослов’янських мов.

Представлення термінологічних проблем при дослідженні процесу комунікації в середовищі професійних злочинців: нерозрізнення досліджуваного явища і його термінологічної номінації, неврахування змін у вживанні терміну, втрата обсягу об’єкта дослідження.

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних засад дослідження моделей фонемної структури словоформ у готській мові. Метод кількісного аналізу застосовано для визначення абсолютної частоти каконічних форм та абсолютної частоти фонем у словоформах.

Встановлення методологічних підходів до вивчення емотивної семантики німецьких твірних і похідних фразеологічних одиниць. Визначення певних лінгвістичних методів і прийомів аналізу засобів репрезентації емоцій у фразеологічних дериватах німецької мови.

Аналіз словникових дефініцій для вивчення смислових ознак - одна з найбільш поширених технологій, які використовуються для дослідження лінгвокультурного концепту. Об’єктивація як механізм регулярного відтворення концепту за допомогою мовних явищ.

Послідовність етапів дослідження семантичної структури концепту American Dream. Методологія дослідження лінгвокультурного концепту як багатовимірного ментального утворення, відміченого національно-культурною специфікою, його структурна організація.