Укладання біографії та огляд наукової спадщини Р.С. Харабадот, дослідниці румейської мови, краєзнавиці і збирачки фольклору греків українського Надазов’я. Методологія. Аналітичний огляд її наукових праць, а також характеристика краєзнавчої діяльності.

Мовні і стильові особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах. Способи усунення нерозуміння читачем нових і рідкісних понять.

Лінгвістичні особливості фахового спілкування. Дослідження типології професійної розумово-комунікативної діяльності. З'ясування принципів, тематики та стратегії наукової доповіді. Системоутворюючі ознаки, концепти та цінності академічного дискурсу.

Дослідження зразків наукового тексту гуманітарного спрямування та встановлення його основних ознак з обґрунтуванням використання відповідного наукового апарату. Структурні, семантичні та функціональні характеристики гуманітарного наукового тексту.

Дослідження зразків наукового гуманітарного тексту як різновиду текстових одиниць і встановлення його основних структурних, семантичних і функціональних ознак. Індивідуально-особистісні, психологічні, соціальні, лінгвістичні характеристики мовця.

Аналіз монографічних розвідок, статей, рецензій харківського періоду творчої діяльності українського мистецтвознавця С. Таранушенка. Виокремлення розмовних елементів та діалектизмів, притаманних ідіолекту ученого, характерних йому комунікативних якостей.

Аналіз монографічних розвідок, статтей, рецензій, що належать до харківського періоду творчості видатного українського мистецтвознавця С. Таранушенка. Огляд наукового дискурсу та ідіолекту ученого: композиційних, виразних, комунікативних їх особливостей.

Аналіз наукового внеску О. Потебні в розвиток східнослов’янських мов. Аналіз поглядів дослідника у сфері фонетики (бачення ним історико-фонетичних законів), акцентології (реалізація ідеї вивчення слов'янського наголосу), лексичної семантики, граматики.

Основні проблеми дослідження типології дискурсу, принципи їх виокремлення та визначення різновиду розумово-комунікативної діяльності. Порівняльна характеристика наукового та академічного дискурсу, їх спільні та відмінні риси, лінгвістичні особливості.

Особливість жанрових та стилістичних особливостей наукового стилю англійської мови. Аналіз визначення провідних екстралінгвістичних стилістичних факторів наукового стилю. Характеристика усвідомленого різновиду мови, зі структурною граматичною єдністю.

Характеристика основних текстових елементів: назва, рубрикація, перший рядок і останній абзац. Порядок класифікації наукового стилю на: науковий, науково-популярний, навчально-науковий і науково-діловий. Правила оформлення цитат, скорочень, нумерації.

Аналіз нинішнього співвідношення між мовами німецького й австрійського колективів зносин. Визначення статусу німецької мови Австрії в межах теорії плюрицентризму. Підходи: австрійсько-національний, німецько-інтегративний, австрійсько-інтегральний.

Загальна характеристика мовознавчої спадщини І. Панькевича. Аналіз документів листування і ділових зв’язків науковця з тогочасними вченими, ознаки його впливу на інших лінгвістів. Наукові здобутки І. Панькевича у зв’язку з поступом лінгвістичної думки.

Відомості про наукові здобутки І. Панькевича як мовознавця. Ознаки високого рейтингу його праць із діалектології, ономастики, історії мови. Аналіз змісту і значення досягнень вченого у галузі української граматики, правопису, вивченні писемних пам’яток.

Сучасні сугестивні технології викладання іноземних мов. Міжкультурні комунікації у лінгвістиці. Аналіз літературних творів постколоніальної епохи. Вербалізація культурних концептів у повчальному дискурсі. Мова газетних текстів як засіб впливу на читача.

Система професійного засвоєння лінгводидактичної термінології майбутніми вчителями-словесниками. Формування фахового номенклатурного словника на основі поєднання особистісно-орієнтованого та когнітивного підходів. Ділове мовлення під час навчання.

Аналіз дефініцій термінів системність, польова модель, лексико-семантичне поле. Спрямування лексичних студій на вивчення системної організації лексики в мові. Принцип класифікації слів за тематичними ідеями, семантичними полями, сферами належності.

Виявлення принципів текстотворення наукового епістолярію у контексті комунікативно-прагматичного та функційно-стильового аналізу дискурсу. Закономірності структурування наукового листа, специфіка його функціювання в національній дискурсивній традиції.

Визначення та характеристика ролі для філології вивчення досвіду зарубіжних літературознавчих енциклопедій і компендіумів. Аналіз виокремлення постпостмодерністських рис у річищі сучасного британського роману, як ключової проблеми в компендіумі.

Висвітлено проблеми науково-методичного забезпечення інноваційних процесів у викладанні курсу "Сучасна українська літературна мова (Синтаксис)". Розглянуто складні випадки аналізу словосполучень, головних і другорядних членів речення, односкладних речень.

Сутність методики формування мовленнєвої компетентності студентів на основі використання художніх текстів сучасності, які сприятимуть когнітивному, психолого-емоційному становленню особистості. Мета та завдання формування мовленнєвої компетенції.

Поняття науково-популярного тексту, визначення його місця у сучасній англомовній науковій літературі. Загальні риси науково-популярного мовлення по відношенню до наукового. Аналіз понять "науково-популярний дискурс" та "науково-популярний підстиль".

Досліджування проблеми в роботах українських та зарубіжних вчених. Визначено, що основним чинником мовленнєвої діяльності людини є потреба у спілкуванні. Мовлення як двовекторна діяльність, спрямована, на засвоєння мови та використання її в комунікації.

Функціонування ад'єктивів у структурі речення як атрибутивних та предикативних компонентів. Дослідження явища синтаксичного ускладнення структури простого речення напівпредикативними ад’єктивними компонентами з притаманною потенційною предикативністю.

Визначення та аналіз основних відомостей про теоретичні засади вивчення ад'єктивів як окремого частиномовного класу слів. Розгляд і характеристика особливостей функціювання ад'єктивів у структурі речення як атрибутивних та предикативних компонентів.

Вивчення ад’єктивів як окремого частиномовного класу слів, схарактеризовано особливості функціювання ад’єктивів у структурі речення як атрибутивних та предикативних компонентів. Досліджено явище синтаксичного ускладнення структури простого речення.

Закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства, їх класифікація за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Показники наукоємності законодавства України протягом 1991–2016 рр., їх обґрунтування.

Научные труды академика, лингвиста В.В. Виноградова. Его работы по истории русского литературного языка. Слово как система форм и значений. Основные характеристики предложения. Изучение проблемы лексикологии и фразеологии, семасиологии и лексикографии.

Роль научно-исследовательской деятельности в процессе обучения иностранному языку. Научно-исследовательская работа студентов как часть системы подготовки квалифицированных специалистов, способных к поиску вариантов решения социально-экономических проблем.

Развитие программно-лингвистического инструментария. Изучение грамматического и коллокационного поведения слов, на основе данных веб-корпусов. Подробное описание слабостей системы SketchEngine. Этапы становления и развития корпусной лингвистики.