Рассмотрение проблем орфографии заимствований с удвоенными согласными на примере иноязычных лексем, кодифицированных словарями. Выявление причин неустойчивости графического облика иноязычных лексем и анализ оснований их орфографического нормирования.

Ассоциативный словарь - инструмент лингвокогнитивного исследования, который является одним из возможных способов описания коллективного обыденного сознания реальных носителей языка. Анализ ассоциативного поля - значимый этап исследования концепта.

Різні типи синтаксичних зв’язків та відношень з урахуванням багаторівневої ієрархії ускладненого речення. Особливості структурування простого ускладненого речення з дієприслівниковими комплексами як похідної синтаксичної одиниці. Основні типи пропозицій.

Рассмотрение младограмматизма, как одного из периодов истории языкознания, его принципы и представители. Анализ положений критиков младограмматизма, изложенных в научных трудах их отдельных представителей. Состояние кризиса младограмматической школы.

Анализ семантических отношений между членами словообразовательных пар с модальным предикативом на -о и прилагательным в аспекте направления смысловой мотивации. Семантические отношения между двумя формами у прилагательных с модальным значением.

Рассмотрение специфики реализации методики обучения японскому языку студентов языкового вуза Республики Саха. Развитие иноязычной коммуникативной компетенции как основной составляющей профессиональной компетентности специалиста-филолога языкового вуза.

Системность и аспектность в лингвоперсонологии. Языковая личность как совокупность способностей и характеристик человека, обусловливающих создание и восприятие им речевых произведений, которые различаются степенью структурно-языковой сложности.

Оценка современного состояния и развития лингвистики как гуманитарной науки. Характеристика языка как четко структурируемой системы. Семантика состава лексических единиц и грамматических форм, способов их употребления, интерпретации в современном языке.

Вивчення явища нефікційної літератури як об’єкта наукових студій літературознавства, документалістики, гуманітаристики для подальшого напрацювання мовознавчих підходів до її аналізу. Розгляд тексту як організованого складного багатогранного конструкту.

Вивчення явища нефікційної (документальної) літератури як об’єкта наукових студій літературознавства, а також історії, документалістики, гуманітаристики для напрацювання мовознавчих підходів до її аналізу. Фактологічна і естетична структура прози.

Вивчення метафори як засобу мови та мовлення. Проблематика лінгвометафорологічних досліджень. Система знань про метафору. Характеристика лінгвометафорології як галузі лінгвістики, що досліджує метафору. Опис основних напрямів лінгвометафорології.

Формування семантико-граматичних відношень у системі частин мови. Концепція чотирикомпонентної системи частин мови. Характеристика класу прислівників. Роль транспозиції у функціонуванні мови. Еволюція категорійної семантики іменних і дієслівних категорій.

Вивчення політичного дискурсу (контексту політичного висловлювання, самого висловлювання та його сприйняття). Розгляд ролі інтернету, що сформував нові форми політичної комунікації, надавши можливість отримати зворотній зв'язок від політичного меседжу.

Визначення та аналіз змісту проблеми лінгвістичного забезпечення. Дослідження та характеристика специфіки процесу іншомовної підготовки військових як одного з центральних векторів уваги лінгвістичного забезпечення військ як дисципліни та галузі знань.

Узагальнення основних форм ідентифікації оніма. Виявлення ефекту літер імені та звукосимволізму. Дослідження напрямків асоціативної ідентифікації онімів, що є одним з напрямків когнітивної ономастики. Розгляд буття власних назв у ментальному лексиконі.

Встановлення конститутивних ознак наративу про першу леді Меланію Трамп, створюваного англомовними західними ЗМІ. Аналіз мовних засобів, що буквально і метафорично репрезентують наратив про Меланію Трамп; її негативна оцінка в ролі господині Білого Дому.

Розкриття цілей, механізмів та інструментів наратології. Встановлення конститутивних ознак наративу про Меланію Трамп, створюваного англомовними західними засобами масової інформації. Лінгвістичний, соціальний і культурний контекст категорії перша леді.

Аналіз методів поширення наративів зневіри в умовах російсько-української війни як вияв інформаційно-психологічної операції. Специфіка формування наративних стратегій ворога. Лінгвостильові й комунікативні маркери наративів, спрямованих на деморалізацію.

Розгляд кореляції між сучасними філософськими проектами наративної та об’єктно-орієнтованої онтології у контексті проблематики філософеми речі, концепту об’єкта. Напрями трансформації теорії мовних актів у бік універсальної інтерпретації перформативу.

Наративна напруженість як складник загальної програми інтерпретації художнього тексту, програма, мапована письменником у вербальній тканини тексту. Когнітивне мапування як психологічні процеси, пов’язані з обробкой та кодуванням інформації про світ.

Зміст терміна "наративна стратегія". Особливості мовотворчості письменників у Франції. Сутність лінгвокогнітивних механізмів концептуалізації наративної стратегії "дзеркало" як однієї з домінант французького художнього текстотворення XVIII століття.

Дослідження наративних моделей та поетика психологізму в малій прозі В. Симоненка. Визначення проблематики та основні художні особливості оповідань письменника. Елементи психологічного портрета та пейзажу, їх роль розкритті внутрішнього світу Ониськи.

Дослідження формування українських модерних ідентичностей як форм суб’єктивностей, що виражаються дискурсивно, наративно і в вигляді культурних репрезентацій. Сучасні проблеми національної ідентичності, пов’язані зі становленням глобалізованого світу.

Локальный текст - система ментальных, речевых, визуальных стереотипов, устойчивых сюжетов и поведенческих практик, связанных с местом и актуальных для общего знания сообщества. Нарва — эстонский город, расположенный на границе с Российской Федерацией.

Диахронический анализ употребления наречия "apparently" в американском варианте английского языка. Семантические переходы, формирующие функции маркера достоверности. Изменение полнозначного и дискурсивного употребления в ходе прагматикализации наречия.

Определение параметров пространственной картины мира через исчисление универсальных характеристик и описание их этноспецифичной конфигурации в конкретной лингвокультуре. Определение номинативного потенциала языковых единиц пространственной семантики.

Образование наречий в английском языке. Типы наречий и их место в английском предложении. Исследование наречий как части речи в английских художественных текстах. Особенности использования наречий как эпистемического вывода, заверительного умозаключения.

Понятие и характеристика наречия и его главные морфологические свойства. Принципы грамматического строя языка, соотношение грамматики и семантики в русском языке. Формирование метода компонентного анализа в области структурной лексикологии и семантики.

Роль наречий неполноты действия/признака как инструментов оценки. Место данных единиц на оценочной шкале с учетом модальности исследуемых наречий. Значение наречий как языковых деинтенсификаторов, занимающих промежуточное положение на шкале оценок.

Анализ специфики наречий образа действия в русском и английском языках. Проблемы классификации наречий как части речи. Наречия образа действия и их семантико-функциональные особенности. Наречия совместности в русском языке и их английские эквиваленты.