Уніфікація поняття документа на сучасному етапі розвитку суспільства для розширення криміналістичних знань щодо документів як носіїв інформації. Властивості документу в юриспруденції, його функції і вимоги щодо його укладання, яким він має відповідати.

Праці сучасних дослідників, присвячені звертанню або його окремим аспектам. Вивчення ними форм звертання з граматичного погляду як елементів дискурсу. Прагматичний потенціал звертань, прагмалінгвістичні аспекти, засоби вираження, сфери функціонування.

Виділення суттєвих ознак та характеристик поняття "інтертекстуальність". Аналіз інтертекстуальністі з погляду історико-літературного, комунікативного, системного та типологічного методів. Аналіз основних положень та думок дослідників інтертекстуальності.

Аналіз результатів дослідження особливостей тлумачення Полібієм поняття істинності історичного твору. Основні вимоги, які висуваються автором щодо правдивості та об'єктивності висвітлення історичних подій. Опис історичних подій без зайвого драматизму.

Визначення коду як терміна, зазначення поглядів науковців на питання його детермінування. Співвідношення між лінгвальним і культурним кодом, причина їх диференціації, означення особливостей застосування термінів, а також їхні спільних та відмінних рис.

Перекладознавче, змістовне і просторове визначення поняття культури. Її розуміння в процесі міжкультурної комунікації і роль художнього перекладу в ньому. Шляхи розв’язання проблеми ідентифікації і перекладу культурної інформації в художньому тексті.

Вивчення та характеристика основ розгалуження лінгвокультурології на зіставну та порівняльну лінгвокультурологію. Розгляд терміну лінгвокультури, як гіпероніму (родового поняття), що репрезентує гіпер-гіпонімічні зв'язки з термінами-конкретизаторами.

Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів, визначення основних концептів, в яких себе репрезентує феномен даного тексту, окреслення соціально-культурного поля буття медіатексту та його соціально-історичної обумовленості.

Розгляд мовного трансферу як ключового поняття в галузі засвоєння третьої мови. Дослідження засвоєння третьої мови на тлі актуальності вивчення мультилінгвізму як соціокультурного феномена. Засвоєння третьої мови та роль в них феномена мовного трансферу.

Аналіз англійських запозичень на первинному етапі входження в лексико-семантичну систему української мови, так званій нульовій транссемантизації. Причини необдуманого використання англійських запозичень на позначення понять, що мають усталені назви.

Дослідження проблеми зміни структури речень оригіналу для повноцінної передачі змісту тексту. Причини відступу від системних еквівалентів, які пропонуються у лінгвістичному словнику. Побудова єдиної системи класифікації перекладацьких трансформацій.

Зміст поняття "перекладацькі універсалії". Порівняння перекладу з текстом оригіналу. S-універсалії, T-універсалії. Скорочення складних манер оповіді, гіпотеза ретрансляції, зменшення кількості повторів. Пояснювальна сила законів перекладацької поведінки.

Перекладацькі універсали як мовні особливості, які типово зустрічаються в текстах перекладу, а не в текстах оригіналу. Аналіз тенденцій до надмірного використання типових рис мови перекладу. Характеристика завдань дескриптивного перекладознавства.

Діалект як вид мови, що вживається особами, пов'язаними між собою регіоном, фахом або соціальною спільністю. Територіальний і соціальний види та одиниці діалектної лексики: говірка, говір, наріччя. Зв'язок діалектної мови з національною та літературною.

Структурний аналіз і роль текстового контексту в рекламі. Стилістичні прийоми, які використовують рекламодавці для створення рекламного тексту. Заголовки та слогани як найважливіший лінгвістичний елемент рекламних текстів, типові риси рекламної мови.

Особливості тлумачення понять сексизм та мовний сексизм у сучасному науковому дискурсі, лінгвістичному зокрема. Проблемність інтерпретації даних термінів. Підходи до інтерпретації терміна сексизм, що поширені серед представників фемінізму в мовознавстві.

Аналіз понять "символ" і "стереотип", їх класифікації, опис ознак та особливостей у лінгвокультурологічному дослідженні концепту (на матеріалі концепту "віра" в англійській, українській і французькій мовах). Роль даних понять для аналізу концепту.

Розгляд питання сингармонізму або гармонії звуків як одного із ключових у процесі вивчення фонетики турецької мови. Уподібнення приголосних на стику складів при нарощенні афіксів за принципом глухість-дзвінкість. Аналіз асиміляції звуків на відстані.

Розглянуто явище синестезії, яке позначає поєднання двох чи більше фізично розділених сфер сприйняття. Наукові студії даного феномену сягають початку XVIII століття і стосуються цілої низки наук, як-от медицина, психологія, філософія, мистецтвознавство.

Аналіз поняття комунікативного ходу характерного для релігійного дискурсу в цілому і жанру православної проповіді зокрема. Значення вибору комунікативної тактики під час складання проповіді, яка може призвести до комунікативної невдачі проповідника.

Індивідуальна ідентичність людини - актуальний стан, поточне переживання суб’єктом власної цілісності в певний момент життєвого шляху, конкретній комунікативній ситуації. Дискурсивна психологія як один з альтернативних напрямів вивчення ідентичності.

Поняття суб’єкту дискурсивної діяльності у взаємозв’язку зі складним і багатогранним дискурсивним явищем ідентичності. Підходи до його вивчення з основним фокусом на кореляції між індивідуальним/персональним і соціальним/колективним рівнями ідентичності.

Зв'язок сучасного розвитку стилістики тексту із пошуками підходів до вивчення тексту та з виробленням нових методик його наукового опису. Уточнення дефініцій, проектування традиційних категорій стилістики та лінгвопоетики на новітні теоретичні напрямки.

Виділення структурних складників концепту Україна. Тема як структура, закорінена на ієрархічній єдності мікротем. Об’єднання мікротем за спільним предметним змістом у межах макротеми. Прототипне уявлення про Україну, яке репрезентує ядро концепту.

Цілі та способи впорядкування термінів у межах професійної діяльності людини чи іншій сфері наукового знання. Визначення підходів науковців до тлумачення понять "термінологія" та "терміносистема". Унормування та лексикографічна обробка терміноодиниць.

Вивчення розвитку семантики і форм слів, які позначають "час" у давньо-, середньо-, ранньо- і нововерхньонімецькій мові. Методи лінгвістичної реконструкції та аналізу процесу словотворення. Визначення характеристики функціонування мовних одиниць.

Розглянуто різницю між термінами "поняття", "концепт" та структура концепту. Класифікація концептів за параметрами, що дають змогу простежити наявність відмінностей між основоположними й периферійними поглядами, сформулювати його адекватне розуміння.

Лингвистическое явление сленга, пути и способы пополнения словарного состава данного нелитературного слоя лексики новыми единицами. Причины попадания слов в разряд сленга, классификация основных способов образования новых сленговых единиц в языке.

Интенсификация интернационального сотрудничества в сфере высшего образования и науки между Россией и Германией. Анализ образовательной деятельности германских культурных центров для расширения мотивационных ресурсов изучения немецкого языка в вузах.

Представление дискурса популярной прессы Великобритании как коммуникативно-ментального пространства отражения авторского мнения на то или иное событие. Превалирование эксплицитной информации над имплицитной. Вербализация экспрессивных средств в языке.