Теоретичний аналіз понять "компетентність", "компетенція", "професійна компетентність перекладача", Визначення феномену полікультурної компетентності майбутніх перекладачів, підходи до вивчення цього конструкта залежно від цілей і галузі застосування.

Аналіз комп’ютерного буття, її штучної мови - emoji (яка відсилає користувача до усвідомлення світу як геймерського) крізь призму російсько-української війни та її інформаційного простору в соцмережах. Специфіка цього поняття на прикладі кількох мов.

Типи взаємодії відчуттів різних модальностей: синестезія, бімодальність, полімодальність; аналіз їх відображення у структурі словникових дефініцій. Відмінності представлення різних модусів сприйняття у дефініціях словників російської та англійської мов.

Аналіз полісемантичного концепту "слова" в діапазоні профанного й сакрального значень у "Романі про добру людину", "Романі про людське призначення" та збірці малої прози "Подорож" Е. Андієвської. Аналогії з язичницькими поглядами, думками патристів.

Огляд застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності на матеріалі дієслів сучасної української літературної мови. Залежність оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтології екстралінгвальних корелятів дієслова.

Досліджувані лексеми, які мають полісемантичну структуру в зіставлюваних мовах, характеризуються наявністю одного переносного значення, що дозволяє визначити в якості ізоморфної ознаки двозначність найменувань десертів в англійській та німецькій мовах.

Особливості лексико-семантичного процесу полісемії. Французькій мові не вдалося уникнути явища полісемії, що пояснюється розвитком поняттєвої системи кінематографії, обумовленим технічним прогресом, що спричиняє зміни в семантичній структурі терміна.

Проведення комплексного лінгвістичного аналізу лексико-семантичного явища полісемії в термінології бджільництва. Аналіз визначення основних типів взаємовідношень між значеннями полісемічних бджільницьких термінів та виявлення їхньої продуктивності.

Зміст поняття полісемії у межах лінгвокогнітивної парадигми. Специфіка полісемії похідного слова сучасної німецької мови. Розкриття природи полісемії префіксальних відіменникових дієслів сучасної німецької мови та динаміки їх полісемантичного потенціалу.

Проаналізовано поняття полісемії технічних термінів, визначено основні види полісемії. Виокремлено термінологічну полісемію і подано приклади прояву явища полісемії в процесі вивчення фахової англійської мови студентами технічних спеціальностей.

Дослідження значення слова для правильного розуміння технічного англомовного тексту для уникнення прояву низького професіоналізму майбутнього фахівця. Явища полісемії та омонімії в англійській термінології. Розширення та збагачення словникового складу.

Вивчення фонографічних особливостей старофранцузької мови. Встановлення основних графічних літерних засобів для передачі голосних і приголосних фонем, аналіз навантаження різних типів графем старофранцузької графіки. Інвентар французької мови IX-XIII ст.

На матеріалі роману "Листя землі" проаналізовано особливості української східнополіської говірки на морфологічному та словотвірному рівнях. Простежено специфіку формотворення і словотворення іменників, прикметників, дієслів, відмінності у структурі.

Структурно-семантичний аналіз спільних і відмінних рис старожитнього та новоствореного діалектних континуумів. Особливості функціювання лексичних паралелей у суміжних або дистантних діалектних системах. Семантичні відношення лексики зіставлюваних говорів.

Характеристика принципів політичної коректності, вивчення їхнього впливу на мову та мовлення. Розгляд головних тем, у рамках яких через дію політкоректності найчастіше відбувається табуювання певних слів, виразів. Аналіз шляхів реалізації вербальних табу.

Опис феномена політичної коректності з точки зору антропоцентричного підходу. Розробка стратегії мовлення та комунікативної діяльності. Аналіз відносини між об’єктами-адресатами. Засоби уникнення дискримінації, конфліктів та протиріч у суспільстві.

Політична коректність як частина сучасного лексикону та образу мислення 1980-х років. Аналіз особливостей політично коректної лексики в перекладацькому аспекті. Знайомство з типологіями політкоректної лексики. Характеристика проблем стилістики перекладу.

Специфіка перекладу політичної лексики в текстах політичного дискурсу й неполітичних дискурсів політичної тематики. Визначення перекладацьких стратегій і тактик адекватних для збереження універсальності і етноспецифічності політичної лексики у перекладі.

Метафоризація - процес вживання одного слова замість іншого, який утворює новий зміст, що постає внаслідок дії складних когнітивних механізмів. Політичні метафори - один з методів збільшення інформативної цінності повідомлення за допомогою асоціацій.

Опис способів категоризації політичної дійсності в мовних картинах світу. Аналіз поняття "нове життя" з точки зору семантики, прагматики та синтаксису в інавгураційних промовах американських президентів, за для формування частини їх позитивного іміджу.

Виявлення критеріїв типологізації текстів політичного дискурсу. Виділення інваріантних й варіативних ознаки політичної програмної заяви у межах американської та британської лінгвокультур. З’ясування специфіки реалізації текстотвірних категорій у заяві.

Промови відомої політичної лідерки Німеччини А. Меркель мають певну структурну організацію та містять широку палітру засобів образності. Її промови привертають увагу, оскільки цей тип дискурсу залишається актуальним за своєю тематикою та спрямованістю.

Розгляд візуальної символіки війни як універсальної мови. Вплив фото в новинах на посилення слів в друкованих засобах масової інформації та на суспільну думку щодо ставлення до бойових дій. Політична мотивація користувачів в коментарях на новинних сайтах.

Вивчення лінгвокультурної специфіки політичного анекдоту у мовній картині німецькомовного світу. Репрезентація результатів політичної діяльності в межах цільової лінгвокультури. Розгляд взаємодії мовної картини з елементами культурної картини світу.

Статтю присвячено вивченню лінгвокультурної специфіки політичного анекдоту у мовній картині німецькомовного світу. Метою є дослідження впливу політичного анекдоту на динаміку формування мовної картини світу та її взаємодії з елементами культурної картини.

Наукову розвідку присвячено дослідженню лінгвопоетичної специфіки текстів політичного дискурсу Джо Байдена та Бориса Джонсона, що є особливо актуальним з огляду на бурхливий сплеск зацікавленості до стилістично маркованого політичного мейнстріму.

Структурно-семантичні та функціональні особливості політичного дискурсу промов Д. Трампа та Х. Клінтон, проголошених після виборів президента США. Аналіз емоційно та евалюативно забарвлених форм звертання. Застосування ідіоматичних виразів та метафор.

Визначення чинників зростання інтересу до вивчення політичних текстів. Огляд сучасного стану вивчення категорії адресата політичного дискурсу в роботах східноєвропейських лінгвістів. Обґрунтування актуальності і важливості дослідження категорії адресата.

Підходи до трактування поняття політичний дискурс у сучасній лінгвістичній науці. Параметри, які в сукупності формують системне бачення складного феномену політичного дискурсу. Розгляд політичного дискурсу з позицій комунікативно-дискурсивного підходу.

Стилістичні ознаки кінотексту політичного художнього фільму, способи їх перекладу. Стилістична тональність тексту як концентрат експресивних засобів тексту оригіналу. Завдання перекладача політичного фільму. Ефективні трансформації українського перекладу.