Синтаксичне функціонування інфінітива. Особливості вживання інфінітива в різностильових текстах (художніх, наукових, публіцистичних і ін.): інфінітив у функції головних та другорядних членів речення. Стилістичні можливості синтаксичних позицій інфінітива.
Проблема сучасної лінгвостилістики - дослідження синтаксичної структури оксиморонів, що функціонують в українських поетичних текстах другої половини ХХ-ХХІ ст. Типи оксиморонних синтагм зі структурою речення як активні компоненти поетичного синтаксису.
Дослідження синтаксичної структури оксиморонів, що функціонують в українських поетичних текстах другої половини ХХ - початку ХХІ ст. У Виокремлення основних типів оксиморонних синтагм зі структурою речення як активні компоненти поетичного синтаксису.
Семантичні та синтаксичні ознаки синсемантичних дієслів як ланки дієслівної системи української мови, семантико-синтаксичні функції синсемантичних предикатів у складі синтаксичних структур. Термінологічне визначення дієслів з послабленою семантикою.
Взаємозв’язок між фразеологізмами й одиницями іншої типологічної природи, що належать до відповідних лексико-граматичних класів слів. Специфіка фразеологічних систем утворювати граматичний центр простого речення і виражати предикативне відношення.
Аналіз специфіки функціонування у творах Лесі Українки важливого елемента номінативної системи української мови - синтаксично нерозкладних словосполучень. Виявлення найбільш поширених лексичних словосполучень, що можуть позначати часові поняття.
Дослідження синтаксично-стильових особливостей композиційних макроформ, сукупність яких забезпечує структурно-змістову організацію художнього тексту. Використання експресивно-стильових засобів, заснованих на редукції та експансії вихідної моделі речення.
Употребление многозначного слова, сигнализация семантического сдвига. Наведение окказионального значения, десемантизация слова в составе фразеологического сочетания. Появление коннотаций, расчет на эффект неожиданности. Развитие композиционной семантики.
Синтаксические особенности научных статей. Композиционная структура текста. Семантико-синтаксическая трансформация предложения при переводе с русского языка на английский. Типы предложений и синтаксических преобразований в исходном и целевом языках.
Синтактико-стилістичні фігури як конструкції, пов’язані з нехтуванням закономірностями синтаксичних відношень у лінійній організації тексту. Огляд синтактико-стилістичних фігур з порушенням замкнутості речення у романах Шарлотти Бінґхем, їх види, функції.
Систематизація авторських відступів англомовних прозових текстах з позиції комплексного підходу, зорієнтованого на виявлення їхніх лінгвопрагматичних властивостей. Особливості синтактико-стилистичної організації авторського відступу, його специфіка.
Вивчення кількісних змін в синтактико-функційному аспекті вживання прикметників у процесі переходу від давньо- до середньоанглійського періоду. Аналіз поетичних текстів. Зміна прикметникової узуальної парадигми залежно від семантичної специфіки тексту.
Исследование процессов синтеза в формировании субъективных и объективных языков. Анализ как основа видения и восприятия слова; определение разграничения семасиологии и ономасиологии. Роль этих процессов в развитии языка и мыслительной активности человека.
Характеристика структурно-семантической организации романа К.Г. Абрамова "Степан Эрьзя". Абзац как единица членения текста. Знакомство с исследованиями структурной организации текста в произведениях писателей разных эпох и литературных направлений.
Здійснення аналізу виявів синтетизму та аналітизму. Визначення таксономії синтетичних та аналітичних морфологічних одиниць української та російської мов у синхронічному та діахронічному планах. Аналіз міжрівневих рефлексів еволюційно-типологічних змін.
Исследование особенностей функционирования в якутском языке грамматических форм выражения многоактности ситуации. Проведение общей дифференциации высказываний с мультипликативными предикатами по характеру квантификационных значений в якутском языке.
Общеметодологические аспекты формирования категории "литературный язык". Диахроническое и синхроническое измерения системы и их роль в формировании концепта "литературный язык". Структурные и социокультурные параметры типологии литературных языков.
Предпосылки возникновения синхронии и диахронии как аспектов изучения языка. Исследование особенностей современного восприятия концепции Ф. де Соссюра. Изучение статики и динамики в трудах И.А. Бодуэна де Куртенэ. Рассмотрение его вклада в лингвистику.
Еволюція підходів до соціолінгвістичного дослідження мовних змін в лінгвістиці. Поєднання статичного і динамічного, синхронії і діахронії в мові. Дослідження нового напрямку розвитку історичного мовознавства у працях соціолінгвіста Вільяма Лабова.
Исследование синхронного перевода как одной из самых сложных форм переводческой деятельности. Анализ достоинств, недостатков и специфических особенностей синхронного перевода, заключающихся в применении приемов речевой компрессии и прогнозирования.
Анализ синхронного перевода в трудах отечественных и зарубежных исследователей. История перевода, ключевые понятия и виды. Подготовка переводчиков: техническое оснащение, правила работы. Психофизиологическая нагрузка во время синхронного перевода.
Проаналізовано явище варіативності в системі словозміни іменників, засвідчених в українських грамотах XIV-XV ст, визначені причини таких мовних хитань, з'ясовано процеси уніфікації парадигми іменників в українській мові і встановлено місце паралелізму.
Поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни. Семантика фразеологічних одиниць та їх компоненти. Топоніми у фразеологізмах англійської мови. Система відношень у сфері англійських топонімічних словосполучень. Види компонентів значення топонімів.
Розгляд навчання фонетики сучасної турецької мови. Відпрацювання навички постанови слабкого наголосу. Формування основ вимови та удосконалення й підтримка фонетичних основ. Оволодіння фонетичним матеріалом для його використання у мовленнєвій діяльності.
Аналіз вправ і завдань для навчання усного послідовного перекладу (із застосуванням перекладацького скоропису) з трьома компонентами, типологія яких ґрунтується на їх розмежуванні в залежності від мети вправляння. Навички переключення з мови на мову.
Характерные черты системы словообразования арго: диффузность, редуцированность, тенденция к семантическому отталкиванию. Направления развития двухполюсности словообразовательной системы арго. Причины появления арготических словообразовательных средств.
Сутність, характер і місце дериватології в системній організації науково-технічної термінології. Когнітивні механізми термінологічної деривації за допомогою семантичних сіток. Можливості словотворення одиниць природничої та технічної терміносистем.
Аналіз тексту пам’ятки давньоруської літератури другої половини ХІІ ст. "Слово про князів" у граматичному аспекті. Розгляд частотності вживання різних дієслівних форм і зв’язку функціонального навантаження форм із жанровими особливостями проповіді.
Характеристика дієслова як частини мови. Огляд класифікації німецьких дієслів. Визначення засобів і способів дієслівного словотвору у німецькій мові. Особливості безсуфіксного утворення дієслів. Суфіксація та словоскладання як способи утворення дієслова.
- 27300. Система единиц специальной номинации в научном тексте (на примере французских экономических текстов)
Установление лингвокогнитивных и дискурсивных особенностей единиц специальной номинации в научном тексте, жанровой специфики их функционирования. Определение термина как единицы специальной номинации с точки зрения лингвокогнитивной парадигмы знания.