Назоўнік як лексіка-граматычны разрад слоў. Інфінітыў - найбольш абстрактная ў параўнанні з іншымі дзеяслоўнымі формамі. Канструктыўная роля ў сказе - адна з самых адметных уласцівасцей дзеяслова. Віды частак прамовы якія вывучаюць у малодшых класах.

Классификация фразеологизмов с точки зрения ее семантической слитности. Проблема концепта и языковой картины мира в современной лингвистике. Волшебные сказки как источник идиоматики. Первоначальное прямое значение словосочетаний, употребляемых в сказках.

Сказформа повествования – художественное открытие Н. Гоголя и показатель национального самосознания русской литературы. Для современных авторов сказ остается популярной стратегией. Русские писатели обращаются к сказу продолжая традиции русской классики.

Рассмотрение этапов изучения сказуемого. Характеристика структуры и семантики вспомогательного компонента. Изучение сказуемого в школьной грамматике. Изучение составного именного сказуемого. Анализ структуры и семантики вспомогательного компонента.

Классификация по источнику и эпохе заимствования в словарном составе английского языка. Характеристики скандинавских заимствований. Анализ скандинавских заимствований в произведении Т. Пратчетта "Цвет волшебства" на предмет полной и частичной ассимиляции.

Анализ понятия "скептицизм", "сомнение", "недоверие", их смысловая близость, связь с интеллектуальной деятельностью человека. Скептицизм как абстрактная логическая категория, его детализация с помощью апелляции к ассоциативно близким понятиям "сомнение".

Вивчення сталих порівняльних зворотів, їх вплив на позитивні та негативні почуття читача. Класифікація порівняльних фразеологізмів, їх об’єднання в синонімічні ряди, сутність сталих фразем. Емоційно-оцінне забарвлення і варіантність фразеологізмів.

Дослідження обсягу, складу, походження та синтаксичного функціонування вторинних часток української мови. Аналіз особливостей переходу слів різних лексико-граматичних класів у частки. Причини, шляхи та механізми дії явища партикуляції в сучасній мові.

Роль емотивних найменувань у комунікативних процесах. Розгляд структури лексики та семантичного поля інтелектуальних характеристик людини. Визначення парадигми прикметників зі значенням набутих розумових якостей особи. Вторинна номінація мікрогрупи.

Встановлення критеріїв відбору семантичного об’єднання прикметників зі значенням "характер поверхні". Визначення складу семантичного об’єднання досліджуваних прикметників. Характеристика особливостей структурної організацію об’єднання прикметників.

Прикметники зі значенням "характер поверхні" як окрема підсистема лексичної системи мови. Внутрішня організація мікрополя. Застосування компонентного аналізу у моделюванні лексичної системи. Українські іменники, які сполучаються з прикметниками мікрополя.

Поглиблення знань учнів щодо складу й наголосу. Розвиток вмінь ділити слова на склади, визначити відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені склади. Основні правила переносу слів. Спостереження та аналіз мовних явищ, робота з опорними схемами.

Аналіз складених найменувань як продуктивного типу номінації в термінології косметики і косметології. Загальномовна тенденція до усунення суперечностей між обмеженою кількістю номінативних засобів й необмеженою кількістю об’єктів номінації словосполучень.

Особливості складених епонімічних найменувань науково-технічної термінології. Дослідження структурних моделей термінів-словосполучень, утворених від власних назв. Головна характеристика відношень семантичної й формальної спільності між термінами.

Типи складних синтаксичних конструкцій в українській мові. Безсполучниковий і сурядний сполучниковий зв'язки. Синтаксичний розбір складного речення. Блоки, об'єднані сурядним зв'язком. Особливості побудови українського складнопідрядного речення.

Місце синтаксису в граматичній системі мови та комплексі мовних засобів. Речення як центральна одиниця синтаксису, його лінгвістичне та комунікаційне значеня. Дослідження складного речення та усвідомлення його семантичної та формальної структури.

Художньо-виражальні можливості складних речень різного типу, вжитих у творах поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Роль складних речень як активного компоненту поетичного синтаксису мисткині. Повтор, парцеляція, полісиндетон, перерваність.

Поняття про складне речення, його функції в мові. Сполучники, сполучні слова, інтонація як засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Поняття про складносурядні і складнопідрядні речення, їх структура, різновиди складносурядних речень.

Дослідження стилістичної динаміки, особливостей розвитку традиційних і фольклорних моделей складних слів у мовотворчості Тараса Шевченка. Функціонування індивідуально-авторських новотворів у системі структурної самоорганізації поетичного тексту.

Стильова диференціація української літературної мови другої половини ХІХ століття. Формування епістолярного стилю. Дискусії між М. Драгомановим, І. Нечуєм-Левицьким, І. Франком з приводу збагачення української мови. Лексичний склад листів Л. Українки.

Розробка лінгвістичної моделі для систематизації структурної організації складних іменників в англійській, українській і російській мовах. Аналіз ономасіологічних відношень у слов’янських мовах між твірними основами та відповідним словотвірним значенням.

Природа компонентного складу композитів, типів зв’язку між компонентами, види складових компонентів, роль з’єднувального елементу, акцентування складів компонентів складного іменника. Типи зв’язку компонентів: означальний, копулятивний, посесивний.

Жанри сучасної німецької публіцистики. Вивчення складних іменників спортивної тематики в аспекті їхнього функціонування в публіцистичних текстах у популярних сучасних газетах та журналах. Основні функції іменникових композитів у німецькій публіцистиці.

З’ясування місця складних конструкцій з сурядністю і підрядністю в системі складних багатокомпонентних речень. Простеження зв’язку з іншими синтаксичними одиницями. Дослідження формально-синтаксичних особливостей різновидів моделей складних конструкцій.

Специфіка, місце семантико-синтаксичної категорії допустовості у мовній системі та її зв’язок з іншими граматичними категоріями української мови. Дослідження основних типів складних синтаксичних структур інтенсивної допустово-протиставної семантики.

Семантико-структурний аналіз складних прикметників з першою основою благо- та другим дієслівним компонентом, виявлених у пам’ятках української мови XI-XX ст. Відстеження їхнього походження та шляхів запозичування, семантики і словотвірної структури.

Здійснення семантико-структурного аналізу складних прикметників з першою числівниковою основою, виявлених у пам’ятках давньорусько-української мови XI-XIII століття. Аналіз семантики, основних структурних моделей та стилістичних особливостей похідних.

Вживаність у підрядній частині складного речення застарілих слів, історизмів, паремій як видільноі ознаки, що додає висловленню експресивності й емоційного забарвлення. Фразеологічні одиниці, які використовуються для характеристики особистісних якостей.

Системно-мовний та мовленнєво-функціональний підходи до вивчення складного речення з підрядним часу у сучасній французькій мові. Виокремлення ментально-мовно-мовленнєвого трину (Г. Гійом) у створенні речення-висловлення на просторі "оперативного часу".

Комплексна структурно-семантична характеристика системи елементарних та поліпредикативних складних речень з різноскріпною підрядністю. Особливості сполучуваності скріп у складних реченнях, сполучувальні можливості компонентів різноскріпного блоку.