Адміністративні послуги у сфері внутрішніх справ

Адміністратор ЦНАП невідкладно у день надходження вихідного пакета документів повідомляє про результат надання адміністративної послуги суб'єктові звернення у спосіб, зазначений в описі вхідного пакета документів, здійснює реєстрацію вихідного пакета документів шляхом внесення відповідних відомостей до листа про проходження справи, а також до відповідного реєстру в паперовій та/або електронній формі.

Вихідний пакет документів передається суб'єктові звернення особисто під розписку (у тому числі його уповноваженому представникові) у разі пред'явлення документа, що посвідчує особу та/або засвідчує його повноваження, або у випадках, передбачених законодавством, передається в інший прийнятний для суб'єкта звернення спосіб.

Інформація про дату отримання вихідного пакета документів суб'єктом звернення зберігається в матеріалах справи.

У разі незазначення суб'єктом звернення зручного для нього способу отримання вихідного пакета документів або його неотримання у ЦНАП протягом двох місяців відповідні документи надсилаються суб'єктові звернення засобами поштового зв'язку. У разі відсутності відомостей про місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта звернення та іншої контактної інформації вихідний пакет документів зберігається протягом тримісячного строку у ЦНАП, а потім передається для архівного зберігання.

У разі коли адміністративна послуга надається невідкладно, адміністратор ЦНАП реєструє інформацію про результат розгляду справи в журналі (у паперовій та/або електронній формі), негайно формує вихідний пакет документів та передає його суб'єктові звернення.

Відповідальність за несвоєчасне та неналежне надання адміністративних послуг несуть суб'єкти надання таких послуг та в межах повноважень адміністратори і керівник ЦНАП.

Інформація про кожну надану адміністративну послугу та справу у паперовій (копія) та/або електронній (відскановані документи) формі, зокрема заява суб'єкта звернення, результат надання адміністративної послуги та інші документи, визначені органом, що утворив ЦНАП, зберігається у ЦНАП.

Усі матеріали справи зберігаються у суб'єкта надання адміністративної послуги.

Наостанок щодо функціонування ЦНАП, що утворюються органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями особливостей, слід зауважити наступне. На сьогодні, за інформацією державних адміністрацій в Україні, створено й розпочали роботу 660 таких центрів (із них 169 - міських, 458 - районних, 10 - районних у місті Києві, 23 - центри, які одночасно є обласними й міськими, у тому числі 12 територіальних підрозділів) [269]. Однак, на думку громадських експертів нині робота ЦНАП ефективно налагоджена лише у містах Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Кіровограді, Луганську, Луцьку, Харкові, Черкасах, Хмельницькому. Решта центрів надання адміністративних послуг перебувають на початковому етапі діяльності [68].

Особливості надання адміністративних послуг у сфері внутрішніх справ через центри надання послуг, пов'язані з використанням автотранспортних засобів. Ще до ухвалення Закону України “Про адміністративні послуги” керівництвом держави була ініційована ідея реалізації “пілотного проекту” зі створення у місті Києві центру надання послуг ДАІ МВС, пов'язаних із використанням транспортних засобів. Так, пунктом 11 Плану заходів щодо реформування системи надання адміністративних послуг, затвердженого розпорядженням Уряду України від 26 жовтня 2011 р. № 1076-р., передбачалося забезпечити реалізацію комплексних пілотних проектів з реформування сфери надання адміністративних послуг у містах Києві, Кіровограді та Луганську, утворення центру Державної автомобільної інспекції МВС з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів. При цьому останній із указаних пілотних проектів передбачалася реалізувати, згідно з підпунктом 11.2 цього ж плану, шляхом будівництва центру з надання адміністративних послуг, оснащеного сучасною оргтехнікою та комп'ютерною технікою, автоматизованими системами оброблення інформації, а також створення офіційного веб-сайту зазначеного центру і розміщення детальної інформації про перелік та порядок надання таких послуг у строк до 1 травня 2012 року [163]. Надалі, у підпункті 3 пункту 5 доручення Президента України від 7 грудня 2012 р. “Щодо невідкладних заходів для забезпечення прав громадян під час отримання адміністративних послуг” вказувалося про вжиття в установленому порядку заходів щодо прискорення реалізації зазначеного пілотного проекту [281].

Відповідно до п.п. 89.1.7 п.п. 89.1 п. 89 розділу VI Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 р. № 187, з метою поліпшення організації роботи та умов обслуговування населення наказом МВС України від 30 січня 2013 р. № 72 “Про деякі питання діяльності центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів” визначено створення Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі [150]. Такі центри передбачалося створити шляхом реорганізації відповідних підрозділів реєстраційно-екзаменаційної роботи Державтоінспекції МВС України.

Цим же відомчим наказом затверджено Типове положення про Центри надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Типове положення), в якому визначаються: статус такого Центру та персоналу його працівників; основні завдання і функції Центру; питання його матеріально-технічного забезпечення; організація діяльності Центру та контроль за його роботою. Начальникам управлінь (відділів) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі наказано підготувати і подати на затвердження керівництву відповідні положення про центри, які перебувають у їхньому підпорядкуванні [150].

У розділі І Типового положення ("Загальні положення") встановлено, що Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центр), є структурним підрозділом головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ГУМВС, УМВС) та підпорядковується відповідному управлінню (відділу) Державтоінспекції вказаних ГУМВС, УМВС.

Штатна чисельність Центру, територія обслуговування та місце його дислокації затверджуються наказом МВС України за поданням керівників ГУМВС, УМВС.

Працівники Центру призначаються на посади і звільняються з посад відповідними наказами керівників ГУМВС, УМВС за поданням управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС.

Кожний працівник даного підрозділу, що працює з національною автоматизованою інформаційною системою Державтоінспекції МВС України (далі - НАІС ДАІ), має персональний ключ електронно-цифрового підпису.

Центр має печатку зі своїм найменуванням.

У розділі ІІ Типового положення викладено основні завдання Центру і функції його працівників:

“2.1. Основними завданнями Центру є проведення роботи з державної реєстрації (перереєстрації) та обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів; прийняття державних іспитів на право керування транспортними засобами всіх категорій, видача посвідчень водія, створення та ведення реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, забезпечення організації, контролю та обліку суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які проводять діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

2.2. Відповідно до основних завдань працівники Центру:

2.2.1. Надають адміністративні послуги відповідно до статті 7 Закону України "Про адміністративні послуги" та є суб'єктами надання таких послуг.

2.2.2. Здійснюють контроль за відповідністю конструкції установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також ведення їх обліку.

2.2.3. Проводять реєстрацію (перереєстрацію), облік транспортних засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб - власників транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, технічних паспортів, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та державних номерних знаків на транспортні засоби. Обмінюють реєстраційні документи та державні номерні знаки на транспортні засоби.

2.2.4. Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, проводять огляд транспортних засобів (крім випадків перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною місця проживання власника та у разі відновлення втрачених або зіпсованих документів) з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, проводять перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлюють відповідність конструкцій транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України.

2.2.5. Приймають державні іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій.

2.2.6. Видають посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії (дублікат такого посвідчення) або в разі його втрати тимчасовий талон на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - документи водія).

2.2.7. Ведуть облік надходження, витрачання, наявності номерних знаків, бланків реєстраційних та документів водія, а також подають в установленому порядку заявки для їх виготовлення відповідно до потреби.

2.2.8. Зберігають посвідчення водія на право керування транспортними засобами у разі позбавлення особи права на керування транспортним засобом, а також копії постанов про вилучення таких посвідчень.

2.2.9. Ведуть державний облік зареєстрованих транспортних засобів з використанням автоматизованих інформаційних систем та книг обліку, який передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції. Порядок ведення Єдиного державного реєстру Державтоінспекції та надання інформації з нього затверджується МВС України.

Інформація про зареєстровані, перереєстровані та зняті з обліку транспортні засоби вноситься до НАІС ДАІ та може надаватися відповідно до вимог Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних".

2.2.10. Ведуть облік суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які проводять діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

2.2.11. У разі порушень вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371), Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200, вживають заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства України.” [150].

Щодо підпункту 2.2.9. Типового положення слід зауважити, що порядок ведення Єдиного державного реєстру Державтоінспекції та надання інформації з нього встановлюється Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, що затверджена наказом МВС України від 11 серпня 2010 р. № 379 [157].

У підпункті 3.2. Типового положення визначено, що фінансове, матеріально-технічне забезпечення і господарське обслуговування Центру здійснюються за рахунок коштів, які виділяються для управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС з державного бюджету, а також інших джерел, що не суперечить чинному законодавству України.

У розділі IV Типового положення викладено організацію діяльності Центру, контроль за його роботою, а також повноваження керівника Центру:

“4.1. Робота працівників Центру щодо прийому фізичних та юридичних осіб для здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання державних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, роботи з представниками юридичних осіб організовується в період з вівторка по суботу.

Графіки роботи центрів затверджуються відповідними наказами керівників ГУМВС, УМВС з урахуванням днів занять, вихідних днів, а також з розрахунку здійснення прийому осіб, не менше 40 робочих годин на тиждень.

4.2. Контроль за діяльністю Центру покладається на управління (відділи) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС.

4.3. Перевірка діяльності Центру в повному обсязі проводиться управліннями (відділами) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС спільно з підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС, УМВС не рідше одного разу на рік.

Внутрішні перевірки матеріалів, що стали підставами для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, проводяться керівництвом Центру щомісяця. За результатами перевірки діяльності даного підрозділу складається акт перевірки з урахуванням відомостей про надходження, порядок обліку, зберігання, витрачання і фактичну наявність бланків Державтоінспекції та номерних знаків.

Вибіркова перевірка діяльності Центру працівниками МВС України за письмовим дорученням керівництва МВС України проводиться без встановлення відповідних строків (у разі потреби).

4.4. Обов'язки та права начальника Центру:

4.4.1. Забезпечує реалізацію завдань та функцій, визначених розділом ІІ цього Типового положення.

4.4.2. Має право направляти за особистим підписом запити до інших органів, підрозділів внутрішніх справ, установ та організацій на отримання у встановленому законодавством порядку довідкових матеріалів для забезпечення належного виконання завдань та функцій Центру. Вносить на розгляд керівництву управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС пропозиції щодо вдосконалення роботи з питань організації його діяльності, прийому, звільнення працівників, їх заохочення та притягнення до відповідальності.” [150].

Слід зауважити, що умови та порядок надання адміністративних послуг підрозділами ДАІ у Центрах надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, на наш погляд дуже вдало описані в підрозділі 1.5. частини ІІ науково-практичного видання “Адміністративні послуги ДМС та МВС: Аналіз правових засад надання та результати соціологічного дослідження”. Тому вважаємо за доцільне навести зазначені положення у повному обсязі:

“1.5. Умови та порядок надання адміністративних послуг підрозділами ДАІ МВС України

Типовим положенням про Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, затвердженим наказом МВС України від 30.01.2013 № 72 (із змінами, внесеними згідно з наказом МВС від 18.06.2013 № 600), визначено, що робота працівників Центру щодо прийому фізичних та юридичних осіб для здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання державних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, роботи з представниками юридичних осіб організовується в період з вівторка по суботу [150].

Відповідно до вимог статті 52 Кодексу законів про працю України [79], пункту 3 частини 2 ст. 6 Закону України “Про адміністративні послуги” суб'єкти надання адміністративних послуг повинні забезпечити здійснення посадовими особами прийому суб'єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб'єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб'єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шести годин [136]. Згідно з вимогами підпункту 4.1 зазначеного вище Типового положення стосовно того, що робота працівників Центру по обслуговуванню суб'єктів звернення за отриманням адміністративних послуг організовується в період з вівторка по суботу [150], Департаментом ДАІ МВС України розроблено графік роботи працівників Центрів з розрахунку здійснення прийому осіб не менше 40 робочих годин на тиждень:

1) Початок робочого дня о 9.00.

2) Обідня перерва - 45 хв., з 13.00 до 13.45.

3) Кінець робочого дня: у вівторок, середу, четвер, п'ятницю - о 18.00; у суботу - о 16.45.

Напередодні святкових днів - робочий час зменшується на 1 годину.

4. Не приймальні дні - неділя, понеділок.

Умови та порядок надання адміністративних послуг, пов'язаних з видачею (обміном) посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами, визначаються “Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) [173] та “Інструкцією про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія”, затвердженою наказом МВС України від 07.12.2009 № 515.

Для отримання (обміну) посвідчень водія громадяни подають до Центру:

- паспорт або документ, що його замінює, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію місця проживання;

- картку водія або довідку Центру про підтвердження факту видачі посвідчення водія;

- свідоцтво про закінчення закладу (у разі отримання посвідчення водія вперше або відкриття в посвідченні водія вищої категорії);

- оригінал та ксерокопію документів про зміну особистих даних особи (у разі зміни особою призвіща, ім'я та по батькові, року народження, місця народження тощо);

- посвідчення водія (у разі наявності);

- рішення керівника управління (відділу) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем складання іспитів у Центрі про допуск до складення іспитів осіб, місце проживання яких зареєстроване на території інших адміністративно-територіальних одиниць, і довідка з підрозділу Державтоінспекції за місцем реєстрації проживання про не позбавлення права на керування транспортними засобами (у разі складання іспитів поза місцем реєстрації або місцем проживання) Слід зауважити, що зазначений припис суперечить п. 17 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, відповідно до якого особи мають право складати іспити, необхідні для одержання посвідчення водія, у центрах Державтоінспекції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. [69];

- документ, що підтверджує керування транспортним засобом (у разі потреби);

- дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

- медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування транспортним засобом відповідної категорії;

- квитанції про сплату коштів за бланкову продукцію та послуги Державтоінспекції.

У разі обміну посвідчення водія у зв'язку із закінченням строку його дії, громадяни подають до Центру:

- паспорт або документ, що його замінює, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію місця проживання;

- посвідчення водія;

- дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

- медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування транспортним засобом відповідної категорії;

- квитанції про сплату коштів за бланкову продукцію та послуги Державтоінспекції.

Під час оформлення документів для видачі або обміну посвідчень водія, проводяться перевірки за відповідними автоматизованими базами даних раніше виданих посвідчень водія, наявності адміністративних правопорушень, осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, документів, що перебувають у розшуку, осіб, які перебувають у розшуку, виданих свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв. За результатами перевірок отримані матеріали долучаються до документів. Посадові особи засвідчують результати перевірок особистими підписами (із зазначенням прізвища, імені та по батькові).

Після проведення перевірок на заяві суб'єкта звернення за отриманням цієї адміністративної послуги, оформленій за зразком, наведеним у додатку 2 до Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія (затверджено наказом МВС України від 7 грудня 2009 р. № 515), посадовою особою Центру робиться чіткий письмовий запис про прийняте щодо видачі або обміну посвідчення водія рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.

У разі надання відмови у видачі або обміні посвідчення водія до вказаної заяви вноситься запис із зазначенням причин та підстав відмови. Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що вони позбавлені права керування транспортними засобами, такі особи до іспитів не допускаються, посвідчення водія (у разі наявності) посадовими особами вилучаються і, до закінчення терміну позбавлення, надсилаються в Центр за місцем проживання особи на зберігання.

Термін позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку відраховується з моменту вилучення посвідчення водія. Якщо особи, що бажають отримати посвідчення водія, перебувають у розшуку або подані ними документи знаходяться в розшуку чи мають ознаки підробки, то документи вилучаються, а особи доставляються до територіальних органів внутрішніх справ для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

Після проведення перевірок поданих документів та внесення відомостей до заяв особам видаються екзаменаційні листи, з якими особи направляються на складання іспитів для отримання посвідчення водія. Паспорт, медична довідка, документи про зміну особистих даних повертаються власнику. Особисті дані, які наведені в екзаменаційному листі, перевіряються і підписуються особою.

Іспити для отримання посвідчення водія в осіб, які закінчили заклад, приймаються в Центрі за місцезнаходженням закладу.

Умови та порядок надання адміністративних послуг, пов'язаних з державною реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку автомобілів та інших транспортних засобів, регламентовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 [178] та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 11 серпня 2010 р. № 379 [157].

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах ДАІ (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності Порядку) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах ДАІ до набрання чинності Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 р. № 3353-XII).

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, й засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, являються:

- довідка-рахунок, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті ДАІ бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в ДАІ, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

- акт приймання-передачі транспортних засобів, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

- митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах ДАІ транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, договір фінансового лізингу;

- акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна позивнику (стягувачу) в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації та зняті з обліку в підрозділах ДАІ, крім зазначених документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспекції, не допускається.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду (крім випадків перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною місця проживання власника та у разі відновлення втрачених або зіпсованих документів) з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром ДАІ та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Огляд проводиться уповноваженими працівниками підрозділів ДАІ за місцем реєстрації транспортних засобів, а дослідження транспортного засобу - на письмову вимогу власника або уповноваженої ним особи фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, іншими експертами, які атестовані з відповідного виду експертної діяльності та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів. Відповідальним за справжність ідентифікаційних номерів транспортного засобу записам, що зазначені у реєстраційних документах, є його власник. Кошти за проведення фахівцями експертної служби МВС та судовими експертами державних спеціалізованих установ досліджень транспортних засобів зараховуються в установленому порядку до державного бюджету.

За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, уповноважений працівник підрозділу Державтоінспекції робить відповідну відмітку або складає акт технічного огляду. У разі проведення дослідження до зазначених документів додається відповідний висновок фахівця.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.

У разі пошкодження ідентифікаційного номера перша державна реєстрація транспортних засобів проводиться тільки після експертного підтвердження справжності ідентифікаційного номера.

Не допускається державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

На зареєстровані у підрозділі Державтоінспекції транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки нового зразка.

Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів, на які вони видані, не дозволяється.

За бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, підрозділ ДАІ видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Транспортні засоби, які належать неповнолітнім, реєструються за ними за умови досягнення неповнолітніми 14-річного віку (крім випадків успадкування за законом) за нотаріально засвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. В обліковій картці та книзі обліку таких транспортних засобів також зазначається прізвище, ім'я та по батькові батьків (усиновлювачів) неповнолітнього або його піклувальника і ставиться відмітка про заборону зняття з обліку транспортних засобів без їх дозволу та дозволу органу опіки та піклування. Після досягнення неповнолітнім 18-річного віку всі обмеження щодо державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, які встановлювалися для неповнолітніх, знімаються.

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб.

Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться. Перереєстрація транспортних засобів на одного з подружжя проводиться на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про реєстрацію і засвідчених у встановленому порядку копії свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку” [10, с. 48-52].

Наостанок слід зазначити, що ідея надання адміністративних послуг через відповідні відомчі центри надання послуг неодноразово піддавалася критиці з боку науковців та практиків-адміністративістів. Так В.П. Тимощук висловлює думку, що МВС України, заручившись підтримкою керівництва держави, втілює бачення щодо ЦНАП, яке є альтернативним Закону України “Про адміністративні послуги” [259]. Із цього приводу експерти зауважують, що держава повинна скоригувати свою політику щодо фінансування утворення розрізненої мережі офісів для надання адміністративних послуг. Позаяк, якщо різні відомства будуть мати свої окремі офіси, то ідея ЦНАП і взагалі вся реформа системи адміністративних послуг виявиться проваленою.

3.6. Особливості надання адміністративних послуг через Єдиний державний портал адміністративних послуг