Умови і загальна характеристика розвитку української літератури ІІ пол. ХІХ століття. Короткий аналіз творчості Т.Г. Шевченка. Зміст непрямого способу характеристики внутрішнього світу персонажів. Романи і повісті Марка Вовчка кінця 60-70-х років.

Відображення протистояння людини всьому звірячому, що несе війна, колективно відтворений бій "не заради слави, заради життя на землі". Збільшення попиту на військову тематику в літературі. Тема війни - невичерпне трагічне джерело сюжетів для творів.

На матеріалі творчості М. Коцюбинського та В. Леонтовича осмислено особливості моделювання образу євреїв в українській літературі ХІХ-ХХ ст. Встановлено, що інонаціональні образи, створені письменниками, позначені винятковою силою художньої правди.

Перехід від постмодерної деконструкції, автономної театральності постдраматичного театру до "нового реалізму". Авторська інтерпретаційна модель п'єси "До/Після". Реальність фантазії та фантасмагоричність реальності у драматургії Роланда Шиммельпфенніга.

Поезія Олександра Олеся – серцевина лірики раннього українського модернізму. Природа символізму у творах письменника. Семантика індивідуально-авторських амбівалентних символів. Малярський компонент творчості Олеся. Музична "стихія" в доробку поета.

Роман Марії Матіос "Солодка Даруся" як осягнення історичних трагедій українського народу, продовження і розвиток шістдесятницьких традицій в нашій літературі. Структура твору, зображально-виражальні засоби, персонажі твору, їх місце в художній реальності.

Аналіз джерел, моделей хронотопа в романі. Розгляд концептуального значення спеціальних описів, часових маркерів, зміни локацій головного героя в творі В. Теккерея. Визначення ролі елементів часу, простору у завершенні роману як структурної єдності.

Роман "Посол мертвих" А. Мельничука як доказ добротного світового рівня української англомовної літератури США. Головна ознака роману - застосування прийому багатошаровості. Проблеми стосунків людини і суспільства, спроб національної самоідентифікації.

У науковій статті досліджено історію наукового побутування термінів "бойовик" та "екшен", запропоновано їх уточнене визначення. Проаналізовано жанрові особливості роману Ю. Смолича, на підставі яких твір можна класифікувати як перший український екшен.

Насичена християнська символіка збірки «Життя Марії» не тільки свідчить про заглибленість поета у християнські історії, не є це роздумами щодо подій, відображених у Біблії. Вивчення творчості Сергія Жадана, діалогічність у розкритті образу Марії.

Художні особливості моделювання індивідуальної свідомості персонажів у романі Г. Вдовиченко "Бора". Розгляд концепції особистості у контексті явищ постмодернізму та постпостмодернізму. Проведенння аналізу іманентних характеристик художнього світу авторки.

Аналіз художніх особливостей моделювання індивідуальної свідомості персонажів у романі Г. Вдовиченко "Бора". Розгляд концепції особистості у контексті явищ постмодернізму та постпостмодернізму, у зв’язку з художньою практикою української жіночої прози.

Визначення ролі оксиморону, метафор та гіпербол у художніх творах. Виявлення місця асоціоніма в поетиці українського постмодернізму, з’ясування його естетичних функцій. Гендерні особливості використання асоціонімів у національній літературі ХХІ віку.

Художньо-естетичні й наукові концепції, що мали вплив на його творчість і позначилися на особливостях поетики творів. Жанрова специфіка художніх пошуків письменника та аналіз його прозової спадщини. Новаторське і традиційне в постмодернізмі Пінчона.

Виділення проблем поетичної майстерності та техніки віршування акмеїзму Миколою Гумільовим. Входження поета в "молоду" редакцію журналу "Аполлон", де регулярно друкує "Листи про російської поезії". Аналіз видавництва його вавілонського епосу "Гільгамеш".

Дослідження рослинних, музичних та предметних індивідуально-авторських символів на матеріалі молодіжного роману-дистопії С. Коллінз "The Hunger Games". Характерні риси жанру молодіжної дистопії, розбіжності у трактуванні понять "антиутопія" та "дистопія".

Образ церкви як одна із важливих семантичних складових середньовічної культури, відображена у літературній творчості К. Турівського. Особливості конструювання тексту, моделювання наративу з алегоричних образів, які отримують узагальнююче значення.

Дослідження домінантних стратегій "деміфологізації" та "реміфологізації" авторського міфу про Дон Жуана. Особливості генерації художнього образу (вимислу) на базі реальних історичних подій (біографій) в творчості іспанських письменників Грау та Унамуно.

Поняття романтизму, його характеристики. Одержимість індивідуальністю та суб'єктивним. Особливості творчості Озерних поетів, зокрема С.Т. Кольріджа. Характеристика доробку Вень Ідо. Художні образи та символи, використані С.Т. Кольріджем та Вень Ідо.

Поетологічний розгляд дванадцяти поезій І. Франка, які увійшли до циклу "Спомини". Характеристика нараційних засобів вираження опозицій теперішнього і минулого часу, зовнішнього і внутрішнього просторів (душа), що і становить сюжетну основу спогадів.

Художньо-естетичні особливості американського постмодернізму 1950-1970-х рр. Роль і місце категорії "автор" в американській літературі. Значення тексту як ланці, що пов`язує автора й читача. Особливості засобів художнього вираження бартовської поетики.

Художній аналіз альманахів казок Вільгельма Гауфа. Доведено, що в збірки альманахів входять казки, які побудовані за принципом новели. Доведено, що лише дві казки носять самостійний характер - "Історія про Каліфа-Лелеку" і "Казка про уявного принца".

Аналітичне дослідження явища трансформації функцій автора і персонажа в українській новітній прозі 90-х років ХХ ст. під кутом зору проблеми художнього діалогу між ними в тексті. Явища активізації суб’єктивної авторської позиції в сучасній прозі.

Характеристика концепту "книга" в дитячих оповіданнях на різдвяну тематику, які увійшли до збірок "Коли сніг пахне мандаринками" від Видавництва Старого Лева та "Хто творить Різдво" від видавництва "Чорні вівці". Формування мовної картини світу.

Осмислення художнього тексту в когнітивному аспекті. Типи та асоціативна природа художнього концепту; його функціонування в літературному тексті. Методика опису ключових концептів у творчості окремих поетів. Аналіз семантичного простоту слова та тексту.

Визначення образу в літературі. Вигадка і фантазія в літературних творах. Формування внутрішнього, суб'єктивного розгортання літературного задуму. Художній образ і проблема типового в творах. Складність письменницької праці, творча робота письменника.

Семантичний та етимологічний аналіз лексико-граматичних одиниць, що виступають гештальт-центром художнього образу Коханої/Коханого з метою виявлення його гендерної специфіки. Визначення ролі частин мови у формуванні видів словесних поетичних образів.

Обґрунтування ефективності застосування лінгвосеміотичного підходу до аналізу художнього образу. Його дослідження на матеріалі англійського поетичного дискурсу другої половини ХVI - початку ХVII століть. Основні властивості образу як знака, його функції.

Аналіз жіночих образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди. Розкриття кодів в сюжеті твору через образ жінки. Лінгвокультурний типаж "непохитна жінка", виокремлений на основі роману "We were the Mulvaneys".

Аналіз жіночіх образів, які інкорпорують віддзеркалені крізь призму авторської свідомості культурні коди нації. Характеристика лінгвокультурних типажів роману Джойс Керолоутс “We were the mulvaneys”, опис художнього образу "непохитної жінки" у творі.