Специфіка, домінанти та традиції розвитку проблеми щастя в історії етичної думки, що стало підгрунтям для формування Винниченкової концепції щастя. Принципи взаємозв’язку морально-філософської проблематики творів письменника з його вчинками як діяча.

Історичний любовний роман Філіппа Грегорі "Ще одна з роду Болейн". Сюжет, головні герої, основний конфлікт твору. Дві екранізації твору. Нюанси щодо екранізації 2008 року. Події, що відбуваються в житті Англії. Суперництво сестер Болейн за серце Короля.

Своєрідність Лесі Українки як поетеси доби пізнього модерну. Стоїцизм, спрямований на духовне самоствердження і самобудівництво, подолання своєї людської долі як окремої, випадкової і фатальної. звернення Л. Українки до теми національного самовизначення.

Аналіз розповідей О. Сербенської у збірці нарисів "Характерники" про особливих й унікальних своїми здібностями та твердим характером українців. Незвичайність людей, які володіли даром розкривати таїну слова, закладати в душі молоді любов до рідної мови.

Аналіз історичної сутності художнього образу Срібної Землі та процесу його еволюції від літературних першоджерел до сьогодення. Розгляд численних назв Закарпаття, які свідчать про периферійне розташування краю і часту зміну його політичної приналежності.

Аналіз історичної сутності художнього образу Срібної Землі і процесу його еволюції від літературних першоджерел до сьогодення. Обґрунтування важливості внесення щоденника В. Ґренджі-Донського "Щастя і горе Карпатської України" в літературні хроніки краю.

Генезис і етапи розвитку щоденникового жанру в російській літературі доби життя й творчості Дружиніна. Дослідження жанрових дефініцій щоденника. Класифікація щоденникових текстів на основі домінуючої ознаки; місце Щоденника Дружиніна в цій системі.

Окреслення змістових й формальних ознак жанру щоденника. Визначення його місця, ролі у літературному процесі ХІХ століття. Аналіз жанрових модифікацій, особливостей поетики, типологічних характеристик та стильових факторів щоденникової форми О. Дружиніна.

Характеристика європейської щоденникової традиції, її вплив на оригінальну творчість Т. Шевченка. Синтетичний аналіз Щоденника з погляду його генези та жанрової специфіки. Аналіз психологічної функції Щоденника, зв’язок фактографічного й белетристичного.

Визначення жанрової природи письменницьких щоденників. Виокремлення місця щоденника серед інших жанрів сучасної документалістики. Розкриття специфіки вказаного виду письма через аналіз авторського самороз’яснення як елемента щоденникової цілості.

Особливість пізнання внутрішнього буття людини доби тоталітаризму. Аналіз періоду організованого громадського осуду світоглядної позиції Івана Чендея, відображеної в збірці "Березневий сніг", з наступним відстороненням від журналістської діяльності.

Концептуальні константи джерел поетики та художнього світоосмислення автора "Собору" та "Подорожі до Мадонни". Аналіз необхідності всеосяжного вивчення "Щоденників" О. Гончара, які він вів, починаючи з часів, коли брав участь у Другій світовій війні.

Ідіодискурс - художній простір автора, що утворює цілісне комунікативне середовище, в яке поринають усі учасники процесу комунікативної діяльності. Синтаксична багатозначність у творах Ф.М. Достоєвського — синонімічна група із функцією таємничості.

Анализ поэтики, которая представляет собой целостную, динамическую систему художественных средств, которая впитала в себя различные проявления художественных структур ХХ века, сформировалась под влиянием определенных литературных направлений и течений.

Рассмотрение особенностей поэтики романа "Ослепление" австрийского писателя, лауреата Нобелевской премии Э. Канетти. Использование В. Набоковым возможностей пародии. Приемы модернистской литературы, пародийность как трансформация, искажающая оригинал.

Сымско-кетские эвенки - группа, сформировавшаяся в середине 1930-х гг. XX в. в бассейне р. Сым и Нарымском Приобье. С конца XIX в. по настоящее время многие авторы посвящали представителям этой группы очерки или делали их персонажами произведений.

Научное описание феномена "ролевой" лирики на материале поэзии конца XIX – начала XX вв. в ее исторических особенностях. Структурные и семантические отличия ролевой лирики модернизма от предшествовавшей ей реалистической исторической разновидности.

Эволюция военной прозы с позиций репрезентации в ней комического и трагического, а также темы детства. На примере творчества различных авторов, начиная с первой половины XX века и до настоящего времени, показывается постепенное "взросление" героев.

Анализ путей "миграции" персонажей из ранних текстов В. Максимова в более поздние. Выявление автореминисценции и автоцитаты. Особенности трансформации писателем существующих в современной ему литературе традиций создания образа автобиографического героя.

Эволюция образа главной героини романа Г. Яхиной "Зулейха открывает глаза". Главным фактором, влияющим на эволюцию образа героини, является взаимодействие с опытом рода и семьи. Мать, отец, и свекровь героини определяют сущность ее духовного мира.

Изучение состава, структуры, генезиса сборников XVII в. Структурно-типологические особенности рукописных сборников, свидетельствующие об эволюции представлений о чтении. Своеобразие и культурно-историческое значение сборников поздней рукописной традиции.

Проведение исследования ранней пасхальной словесности Чехова 1883-1890-х годов, которая представлена "мелочишками", в которых превалирует анекдотическое начало и социально-сатирическая тематика. Изучение проблемы поиска истины и одиночества людей.

Специфика процесса эволюции жанров персидской поэзии, посвященный восхвалению красоты и профессионального мастерства представителей различных городских профессий. Анализа творчества двух корифеев жанра шахрашуб поэтов Мас‘уда Салмана и Сайидо Насафи.

Новое звучание мотивов декаданса в современном искусстве возрождение интереса к декадентской системе ценностей. Анализ творчества А. Хейтса, которое балансирует на грани между поэзией в классическом ее понимании и рок-поэзией, как одним из ее проявлений.

"Эстрадная" поэзия как идейно-художественное явление в контексте литературного процесса 2-й. пол. 1950-х – 1-й. пол. 1960-х гг. Мотивы ранней лирики Р.И. Рождественского. Идейно-художественное своеобразие поэм "Моя любовь", "Реквием", "Письмо в ХХХ век".

Трансформация модели организации системы персонажей в антиутопическом романе А. Старобинец "Живущий". Типология героев на основании функций персонажа в традиционной антиутопии. Исследование классического триединства в современном антиутопическом романе.

Влияние на "имманентный" метод Ю. Айхенвальда исторического контекста начала ХХ века. Причины появления в его работах этического критерия как ведущего. Анализ публикаций критика в ведущей газете эмиграции – "Руль", посвященных литературе о революции.

Отличие травелога от романа и других литературных форм. Исследование жанрового своеобразия прозы В. Аксенова. Противопоставление путешествий и обыденной жизни человека в произведениях писателя. Характеристика действующих лиц "Затоваренной бочкотары".

Исследование легенд о Тарасьевом колодчике, зафиксированных в конфессиональной среде старообрядцев Южного Зауралья. Характеристика основных истоков фольклорно-мифологической символики воды в произведениях фольклора, отражение древнего культа воды.

Основным объектом исследования в данной статье является образ главного героя детективного цикла Б. Акунина "Приключения Эраста Фандорина", представленный в трех последних наименее изученных романах: "Весь мир театр", "Черный город" и "Не прощаюсь".