Обсяг основних ключових питань теорії словесності. Ефективність концепції домінанти для загальнотеоретичного й практичного розгляду стрижневих проблем художньо-естетичного процесу. Функція художньої домінанти в самоорганізації літературного формозмісту.

Специфіка романтичного, новоромантичного і реалістичного світобачення у творах про гайдамаччину. Підпорядкованість художніх концепцій руху ідеологічним, світоглядним та літературно-естетичним домінантам творчості того чи іншого українського майстра слова.

З’ясування й вивчення особливостей творчості В. Винниченка. Розгляд естетичних й етичних поглядів письменника, основних положень його теорії "конкордизму". Огляд провідних тенденцій у висвітленні проблеми щастя в художніх творах та щоденникових записах.

Визначення актуальності висвітлюваних проблем і мотивів, особливостей художнього моделювання історичних подій і осіб, типологічної спорідненості й жанрово-стильової диференціації творів. Визначення жанрової природи українського історичного роману.

Простеження історичної та художньої правди про гайдамацьке повстання, що ввійшло в історію України під назвою Коліївщина на матеріалі поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка. Характеристика образної системи твору. Розгляд художнього домислу та вимислу письменника.

Структура роману "Музей покинутих секретів". Аналіз впливу позатекстових змістово-формальних компонентів на моделювання композиції, сюжету, розкриття характерів персонажів та жанр історичного роману у вітчизняній літературі початку XXI століття.

Аналіз особливостей художньої реалізації мотиву мандрів у малій прозі письменниці Л. Таран. Розгляд новелістичного доробку Л. Таран з метою виявлення художніх особливостей реалізації мотиву мандрів у ньому. Гендерний ракурс інтерпретації мотиву.

Художні аспекти мотиву смерті у повістях "Fata morgana", "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського та "Будений хліб", "Рубають ліс" Антона Крушельницького крізь призму естетики україно-польського пограниччя. Міркування про сутність життя та смерті.

У статті проаналізовано дебютний роман української письменниці, поетки, журналістки О.І. Саліпи "Оля" через призму бачення непростих стосунків головних героїнь твору – письменниці Ольги Кобилянської та її найближчої подруги – художниці А. Кохановської.

Сучасний стан і проблеми дослідження історичної поезії. Синкретизм поетичної образності. Співвідношення художніх версій та історичних реалій козаччини в поетичних творах другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Суб’єктна організація поезій про козацтво.

Дослідження національного буття 20-х років у ваплітянському літературному дискурсі. Аналіз художніх творів М. Хвильового, І. Дніпровського й Ю. Яновського. Втілення концепції "азіатського ренесансу" в українській прозі, протиставлення сходу та заходу.

К. Марло як виразник гуманістичний ідей Відродження та новатор ренесансної трагедії. Жанрова парадигма трагедії "Тамерлан Великий". Художні особливості авторської інтерпретації сильної особистості. Зображення зворотного боку ренесансного індивідуалізму.

Розгляд шляхів зображення концепту кохання у прозових творах письменника. Характеристика творчої манери А. Дімарова, особливостей зображення людських відносин, внутрішніх почуттів героїв. Заглиблення у соціальні, морально-етичні, психологічні сфери.

Художня інтерпретація філософії грошей як першооснови буття та каталізатора руйнування духовної сфери людини. Єдиний критерій рівності всіх людей перед Богом. Соціальний аспект функціонування грошей в суспільстві, наслідки їхнього впливу на долю людини.

Огляд особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. Два види комунікативних стратегій: комунікативна стратегія експериментаторства з формою драматичного тексту; змістова комунікативна стратегія. Характеристики комунікації в тексті.

Вивчення концепту "зайвої" людини як феномену європейського життя у ХІХ столітті. Дослідження морально-психологічних домінант характеру героя на прикладі поеми Дж. Г. Байрона "Паломництво Чайльда Гарольда" та роману О.С. Пушкіна "Євгеній Онєгін".

Естетична функція художньої літератури. Прекрасне в житті та мистецтві. Художня література як специфічна форма суспільної свідомості, яка освоює реальну дійсність, відображає її в конкретно-чуттєвих образах з позицій відповідних естетичних ідеалів.

Простежено діалектику прекрасного й потворного на рівні художньої макросфери фольклорного твору. Естетичний ідеал розкривається через реалізацію низки функцій. Визначення естетичного ідеалу, концепти якого проаналізовано на прикладі ліроепічних жанрів.

Аналіз особливостей моделі художнього мислення у російськомовній повісті Т. Шевченка, розгляд засобів її представлення. Уточнення наявних розробок щодо синтезу романтичного й сентиментального стилів, елементів просвітницького реалізму в повістях Кобзаря.

У статті досліджено особливості художньої моделі мислення в повісті Тараса Шевченка "Несчастный". Наголошено, що російськомовна творчість письменника виявляє специфіку художньої моделі авторського мислення, її суто український національний характер.

Аналіз поетичного доробку Я. Веприняка з метою осмислення художньої моделі світу, представленої в його поезіях, послуговуючись співвіднесенням модифікацій моделей світу. Загальна характеристика особливостей поетичної збірки "Ворожба вітру" Я. Веприняка.

Специфіка критичного спрямування комічного на матеріалі роману Загребельного "Брухт". Особливості світогляду на поетикальному й оцінному рівнях, об'єкти художньої уваги в межах теми суспільного розвитку. Аналіз засобів створення комічного ефекту.

Специфіка часопросторової організації українського та британського детективних романів за спільними та відмінними ознаками. Хронотоп як аспект вивчення слов’янського романтизму (на матеріалі західнослов’янських літератур у європейському контексті).

Порівняння рис художнього хронотопу в досліджуваних казкових повістях. Їх характерні особливості: стрімке розгортання сюжету, наявність двох часопросторових вимірів, мотив міжпросторових переміщень, предметна деталізованість, введення типових маркерів.

Розкрито в порівняльному аспекті особливості модифікації мотиву "небесної дороги" у романах В. Шевчука "Дім на горі" та В. Даниленка "Кохання у стилі бароко". Образ дороги є одним із домінантних міфо-образів, які розроблялися українськими письменниками.

Художня історіософія в спадщині У. Самчука як літературне явище, зумовлене умовами соціально-історичного, індивідуально-авторського характеру. Її глибинні зв’язки з націоналістичною ідеологією Донцова й письменників, об’єднаних журналом "Вісник".

Концептуальні аспекти художньої історіософії У. Самчука в межах традиціоналістської естетики й творчості вісниківців. Внесок У. Самчука в процес оновлення реалістичного роману. Особливості поетикальної й ідейно-естетичної реалізації історіософських ідей.

Аналіз творів "малої" форми П. Богацького й Г. Журби, модифікація соціального й національного через художні образи, предметний ряд, характеристику персонажів, соціально-побутові мотиви. Особливості історико-онтологічного виміру світогляду письменника.

Літературна творчість Тараса Шевченка як фактор, що служить основою поетичного натхнення інших талановитих митців. Образ-концепт "гори" - один зі смислових виявів концептосфери землі, який набуває у поезії молодомузівців полісемантичного звучання.

Дослідження контурів сучасного літературознавчого дискурсу авторсько-читацької комунікації. Аналіз оповідних інстанцій автора та читача на рівні внутрішньотекстової художньої комунікації у великій прозі М. Павича. Вивчення специфіки автобіографізму.