Феномен інтерфейсу музичних інструментів. Оригінальна авторська класифікація інструментів згідно з специфікою їх "тілесного контакту". Резонанс сучасних концепції музичних інструментів із фундаментальними світоглядними принципами постнекласичної доби.

Шляхи розвитку інтонаційної структури опери кінця XVI-початку XVІІ століть як сукупності інтонаційних ознак, достатніх для відображення абстрактно-споглядальної драматичної образності, статичних та дієвих етапів розвитку нового театрального жанру.

Аналіз сучасного стану методології історичного музикознавства з точки зору нових тенденцій загальної історії. Сутність та структура феномену інтонаційного образу світу. Поняття, передумови та шляхи подолання методологічної мозаїки історії музики.

Мотивація творчого самоконтролю у класі постановки голосу. Набуття навичок і вмінь інтонаційного виконання. Розвиток у майбутніх фахівців внутрішнього прагнення до досягнення стабільних результатів. Вироблення єдиної позиції звука та манери звуковедення.

Розшифрування інтонаційної семантики музичного матеріалу, притаманний саме артистові мюзиклу та зумовлений інтонаційною природою його акторського алгоритму. Висока концентрація та змінність семантики архетипних інтонацій у межах одного музичного номера.

Формування інтонаційності як категорії музичного виконавства, що пов’язується зі світовими тенденціями. Підґрунтя звукової реалізації музичного твору - усвідомлення його змісту та осягнення смислу, що найповніше здійснюється у процесі виконавства.

Комплексний розгляд інтонаційних структур в операх Клаудіо Монтеверді з акцентуванням уваги на ламентозном комплексі, який належить до провідних в оперній мові композитора. Процеси відродження старовинної музики, що набули особливої динаміки сьогодні.

Вплив нового інформаційного простору та соціокультурної парадигми другої половини ХХ ст. на появу нових естетичних тенденцій в мистецтві. Аналіз стилю та стану музики постмодернізму. Техніки композиції, в яких втілилось нове розуміння музичної вертикалі.

Біографічний нарис і розгляд деяких аспектів професійного та творчого життя вокального педагога та композитора І.М. Вілінської. Аналіз педагогічної діяльності мисткині в культурно-історичному контексті. Представлення унікальних документальних матеріалів.

Типологічні особливості українських ірмолоїв та індивідуальні риси Ірмолоя Головні. Аналіз особливостей системи наспівів на основі даного матеріалу. Головні еволюційні процеси церковного співу, що тривали у XVIII ст. на території Російської імперії.

Висвітлення творчої постаті І. Берковича як педагога та композитора. Розгляд основних принципів педагогічної та композиторської діяльності І. Берковича на прикладі "Школи гри на фортепіано", котрі є вагомим внеском в українську фортепіанну педагогіку.

Розгляд феномену диригування, який береться як явище культури у широкому сенсі цього слова. Важливість переходу від шумових засобів виразності до безшумних технік, що відповідає зсуву від акустичних методик та стратегій диригування до візуальних.

Характеристика змісту музичної освіти в Європейському Союзі. Розвиток індивідуальних творчих здібностей учнів в мистецьких закладах вищої освіти Люксембурга. Особливості організації естетичного виховання в освітньо-культурному просторі Республіки Мальта.

Музично-теоретичний аналіз твору "На зорі" Гречанінова: форма, фактура, ладотональність, гармонія, мелодія, метро ритм, темп, динаміка твору. Вокально-хоровий аналіз: партія сопрано, альт, стрій, тенор. Гармонійний стрій та ансамбль, виконавський аналіз.

Методологічні основи формування європейських виконавських шкіл – італійської, французької та німецької. Характерні особливості вітчизняної школи вокального мистецтва, етапи та особливості її розвитку, а також фактори, що вплинули на даний процес.

Історико-філософські основи визначення поняття музичної терапії як нової професійної дисципліни у Великобританії та США. Формування історичних та філософських основ, які передували становленню професії музичного терапевта. Призначення музичної терапії.

Статтю присвячено питанню історичної ретроспективності у мистецтві, яка виступає однією з провідних ідей діалогу культур і естетико-філософської концепції постмодернізму. Прикладом втілення є композиторська творчість канадського піаніста М.-А. Амлена.

Проблеми аматорства З.С. Жмуркевич та дослідження фортепіанного аматорського мистецтва Галичини ХІХ століття, вивчаючи нотні колекції Львова вказаного періоду. Складання сольного фортепіанного репертуару для аматорів. Видавники та композитори Галичини.

Дослідження музично-виконавського процесу. Аналіз історичних особливостей гри групи флейт у складі симфонічного оркестру, здатності солістів-інструменталістів бути виконавцями груп та єдиного цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру.

Аналіз гри групи флейт у складі симфонічного оркестру, здатності солістів-інструменталістів бути виконавцями єдиної груп та цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру. Доцільність розвитку музикантів-інструменталістів як оркестрантів.

Бандура як один із символів України. Аналіз історичного розвитку кобзарського мистецтва. Визначення впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на його становлення, аналіз його ролі і місця в історії українського народу на різних етапах розвитку кобзарства.

Дослідження білоруських, українських і російських народних традицій. Розгляд історії друку збірок духовних пісень в Україні. Етапи становлення рукописного та друкованого пісенника. Жанрові, тематичні та музично-стильові пріоритети фольклорної пісенності.

Екскурс в історію музичного виховання Швейцарії. Еволюційні процеси від часів "Каролінгського Ренесансу". Основні музично-просвітницькі традиції, які були накопичені у придворних та монастирських школах. Вивчення катехізису і елементарних основ тривіату.

Аналіз початкового, "доконсерваторського" етапу розвитку професійної музичної освіти у Львові, який привів до заснування Консерваторії Галицького Музичного Товариства (ГМТ). Характеристика першого та успішного періоду розвитку музичної школи ГМТ.

Специфіка мистецтва акомпанементу як одного з важливих видів музичного виконавства. Аналіз важливих для акомпаніатора аспектів роботи над читанням з листа і транспонуванням. Особливості акомпанементу як виду музичної практики у музикознавчій літературі.

Особливості виконавства на трубі, що поєднує ряд історичних і практичних питань і дозволяє відповісти на них у зв’язку із запитами музичної науки і практики. Зв’язок між історико-органологічною та практичною специфікою виконавства минулого та сучасності.

Аналіз історії вокального виконавства, пов’язаної з розвитком європейського оперного мистецтва, еволюція якого визначає її зміст. Процес і закономірності становлення співу як окремого виду мистецтва в музичній культурі європейського континенту.

Вокально-хорова музика як важлива частина світової культурної спадщини. Формування національної ідентичності, допомагаючи сучасному суспільству краще розуміти себе через призму культурного розвитку. Суть стильових та жанрових рис вокально-хорової музики.

Історія становлення та діяльність кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Пошук студентів та викладачів як гідних продовжувачів та збирачів пісенно-інструментальних традицій українського народу.

Відстеження на прикладі колядки "Радуйтеся вси людіе" синтезу місцевої української традиції із західним впливом у мелодиці, ритмі, пісенних інтонаціях. Дослідження трансформацій, створення нових мелодій та музичних обробок колидки "Радуйтеся вси людіе".