Історична місія композиторів та музикантів, що рухали музичну культуру вперед. Романтична концепція культурного націоналізму та позитивістського культурно-географічного детермінізму. Специфічна риса європейської професійної письмової музичної культури.

Історія написання опери французького композитора П’єра-Луї Дітша, яка стала своєрідним двійником "Летючого голландця" Р. Вагнера. Його подальші контакти з композитором і диригентом, який готував скандально відому паризьку прем’єру "Тангайзера".

Аналіз історії написання опери французького композитора П’єра-Луї Дітша, яка стала своєрідним двійником "Летючого голландця" Р. Вагнера. Вивчення сценарного плану Р. Вагнера, який ґрунтувався на інтерпретації легенди про корабель-примару та його капітана.

Аналіз ролі та значення варіаційної форми в творчості Й. Брамса як однієї з провідних форм в фортепіанній спадщині композитора. Використання прийомів та методів варіювання та варіаційного розвитку. Особливість втілення у творі романтичних тенденцій.

Ґенеза електромузичного інструментарію першої половини XX ст. Перші спроби створення повноцінних електромеханічних інструментів. Створення інструментів з використанням магнітного принципу звукоутворення. Особливості втілення принципу телармоніуму.

Розподіл фотоелектричних інструментів, що виникли у першій половини XX ст., за принципом роботи. Схема роботи фотоелектричного звукового генератора. Створення бази даних оптичних фонограм від різних джерел звуку. Аналіз гармонічної структури тембру.

Особливості зародження блюзового та джазового музичних жанрів. Визначення закономірностей географічної локалізації та часу виникнення цих музичних жанрів. Культурні особливості Нового Орлеана та його роль в формуванні блюзової та джазової музики.

Етапи в європейській історії виконавства на шестиструнній класичній гітарі. Зростання популярності інструменту гітари. Іспанська школа гри на гітарі. Відродження гітари в Європі в XVI столітті. Гітара як головний інструмент домашнього музикування.

Здійснено обґрунтування комплексного дослідження історії становлення флейтового мистецтва, що визначає її актуальність для сучасної мистецько-педагогічної практики. Проаналізовано шляхи виникнення флейти, її розвиток від давніх часів до сьогодення.

Наукова і педагогічна школа Л. Кияновської як визначне явище на теренах історичного музикознавства. Аналіз навчального посібника "Галицька музична культура ХІХ-ХХ ст.", як одного із досягнень музикознавчої думки. Феномен Львівської диригентської школи.

Дослідження основних особливостей розвитку італійської опери, встановлення її місця в загально-європейському культурному контексті та характеристика стильових трансформацій у зв’язку з історичним розвитком всієї національної музичної культури ХХ ст.

Характеристика етапів проникнення італійської опери на китайські сцени в XVIII-ХІХ століттях. Історичний контекст розповсюдження італійської опери та роль італійських (та інших) антрепренерів, що вилилось в масове захоплення італійською оперою в Китаї.

Характеристика періодів життєтворчості Максима Березовського, пов’язаних з його перебуванням в Італії. Аналіз навчальної мети італійських подорожей М. Березовського, їх впливу на формування професійної майстерності митця в інструментальному виконавстві.

Загальна характеристика творчості Й. Брамса. Дослідження романтичних тенденцій в музичній мові композитора, в драматургії його творів, їх поєднання з класичним світосприйняттям. Оцінка ролі композиторської спадщини Брамса в сучасному музикознавстві.

Аналіз творчості Й. Брамса як наступника художньо-естетичних ідей музичного романтизму у сучасному музикознавстві. Дослідження історичної ролі творчості композитора як зберігача культурної традиції в контексті сучасної мистецько-культурологічної ситуації.

Розкриття духовно-інтелектуальної спорідненості Вагнера і Ґете через метафізику любові як універсальний шлях пізнання та самопізнання. Музичні драми Вагнера крізь призму спрямованого до істини героя "фаустівського" типу в діалозі з "мефістофельським".

Жизнеописание австрийского композитора и представителя венской классической музыкальной школы Францы Йозефа Гайдна. Исследование творчества Й. Гайдна как основоположника музыкальных жанров симфонии и квартета. Ученики и культурное наследство композитора.

Розгляд життєвого і творчого шляху Йозефа Маркса. Дослідження його камерно-вокальних, камерно-інструментальних, фортепіанних та симфонічних жанрів. Розгляд робіт "Шість п’єс для фортепіано", "Романтичний фортепіанний концерт" та "Осіння симфонія".

Факты биографии итальянского композитора, педагога и писателя Джованни (Ивана) де Доминичиса. Основные вехи его жизни и музыкальной деятельности в Одессе, Москве и Санкт-Петербурге, приводятся сведения о произведениях, написанных им в нашей стране.

Основные этапы процесса художественного познания произведения исполнителем, характеристика и значение его аналитической работы. Основополагающие аспекты художественной интерпретации, особенности использования принципа образности в данном процессе.

История европейской академической музыки. Особенности русского голосоведения. Обеспечение полноты гармонии при опоре на трезвучия и септаккорды. Использование гармонического четырёхголосия в творчестве М. Мусоргского, И. Стравинского, А. Скрябина.

Анализ "базового" набора вокальных упражнений, необходимого для каждого вокалиста-педагога. Исследование принципа системности, охватывающего все этапы подготовки певца, приоритетные задачи, для решения которых применяются соответствующие упражнения.

Реализация философской проблематики "жизнь-смерть" в музыкальных образах. Основные задачи философской и музыкальной танатологии. Специфика музыкального языка, присущего траурному маршу. Эволюция взглядов на проблему смерти в музыкальной танатологии.

Исследование формообразования в жанре concerto grosso. Особенности его современной интерпретации в произведениях российских композиторов второй половины XX века. Черты барокко в камерных симфониях 1960-х годов М. Вайнберга и Concerti grossi А. Шнитке.

Предложения для улучшения профессиональной подготовки будущих школьных учителей музыки в инструментальном, дирижерско-хоровом, музыкально-теоретическом, музыкально-историческом, психолого-педагогическом, информационно-технологическом направлениях.

Аналитическая работа музыканта-исполнителя как важнейшее смыслообразующее основание для дальнейшей интерпретации музыкальных произведений. Методические основы достижения продуктивности аналитической работы, стилистический подход к анализу произведений.

Проблемы, связанные с утратой традиций отечественной звукозаписи, поиск путей их восстановления. Роль знаменитой отечественной студии звукозаписи "Мелодия" в формировании фонда прекрасных звукозаписей прошлых лет. Репертуар оркестра Московской филармонии.

Контекст модерна в творчестве Рахманинова - главного художественного направления того времени. Композитор пребывал в окружении людей, связанных с данной культурой. Рассмотрены некоторые параллели между творчеством С.В. Рахманинова и М.А. Врубеля.

Музыкант-инструменталист как исполнитель и создатель музыкальных произведений. Характеристика основных методов решения проблем формирования традиционной художественной школы в этнической инструментальной музыкальной культуре контактной коммуникации.

Обоснование концепции, оправдывающей существование двух подходов к исполнению вокальной музыки - на языке оригинала и на языке другой культуры, родной для вокалиста и публики. Анализ практики исполнения вокальной музыки, спаянность музыки и слова.