Проаналізовано наукову спадщину відомого київського музикознавця, хорового диригента, педагога, громадського діяча А.П. Лащенка. Специфіка наукових праць А.П. Лащенка, які поєднують у собі історичні події, педагогічну, хормейстерську діяльність.
Дослідження "проявів науковості" у праці П. Сокальського в контексті тогочасного стану розвитку наукових знань як таких, розбудови музичної науки. Аналіз індивідуального наукового здобутку в контексті характерних рис класичного та некласичного періодів.
Діяльність диригента як єдність мануальної та художньої техніки виконавця. Висвітлення еволюції та формування майстерності в різних сферах виконавського інструменталізму - один з найбільш важливих напрямків дослідження традиційної музичної науки.
Стан сучасного вітчизняного музикознавства, що в останні десятиліття ХХ — на початку ХХІ ст. зазнало впливу "культурологічного буму", зміна його наукових обріїв. Найбільш тривалі та універсальні з них, якщо виходити з позитивних засад людського досвіду.
Впровадження методики інтегрованого навчання музики молодших школярів в Україні. Створення "Проекту програми по співам в Єдиній школі". Використання мультимедійних технологій для формування музичної культури учнів у закладах загальної середньої освіти.
Анализ отражения русской национальной стилистики в музыке русских композиторов в дореволюционные годы. Особенность достижения характерной стилистической окраски посредством использования фольклорного материала и элементов лирической протяжной песни.
Выявление тенденций изменений в проблематике научной деятельности на разных этапах советской истории. Диссертация как индикатор развития науки. Изучение национальных музыкальных традиций народов современной России. Популяризация отечественного фольклора.
Развитие национально-романтической школы в музыке Германии и Австрии. Расцвет национального фольклора и появление новых демократических форм музыкальной жизни в начале XIX в. Бытовой романс, главные особенности. Героический пафос в бетховенском искусстве.
Анализ национального своеобразия музыкального языка дагестанских композиторов как актуальная исследовательская задача. Проведение музыковедческого анализа средств музыкальной выразительности. Индивидуальные способы раскрытия музыкальной образности.
Определение факторов, повлиявших на формирование творческого дарования М.А. Парцхаладзе. Место музыки для детей в творчестве композитора. Рассмотрение музыкального фольклора Грузии. Тематика творчества Парцхаладзе. Цикл хоров для смешанного состава.
Національна виразність творчості німецьких композиторів, що концентрують у своїй діяльності універсальну значимість професіоналізму в його відокремленості від безпосереднього виявлення фольклоризму. Суть концепції етногенезу Л. Гумільова в його підходах.
Характеристика історії створення Національної музичної академії України. Головний аналіз організації Київської консерваторії наприкінці ХІХ століття. Ведення класу сольного співу Оленою Муравйовою. Особливість формування оркестру народних інструментів.
Визначення та аналіз змісту концепції національної ідеї автора на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини Е. Гранадоса. Дослідження та характеристика особливостей доробку майстра у світлі пануючого в мистецтві Іспанії напрямку.
Заснування колективу у 1943 році згідно постанови "Про організацію Державного українського народного хору". Створення програм українських народних пісень, колядок і щедрівок під керівництвом А. Авдієвського. Гастролі та виступи у стінах Верховної Ради.
Параметри впливу "російського образу світу" на формування національного стилю в російській художній і музичній культурі. Його взаємозв'язок з симфонічним мисленням російських композиторів. Характеристика початкового етапу розвитку російського симфонізму.
Визначення та впровадження у науковий обіг поняття "національний образ фортепіано". Слухове уявлення композитора про звучання інструмента, його індивідуально забарвлене звучання у конкретного виконавця, враження на слухача від звучання інструмента.
Спроба створення Е. Грігом і Б. Бйорнсоном першої національної опери в період християнізації Норвегії. Роль образу норманського народу та національні акценти у драматургії оперного прологу. Нотний текст незавершеної опери, структура хорових сцен.
Дослідження впливу європейської традиції на формування українського музичного мистецтва. Особливості культурної спадщини козацького бароко. Опоетизування образів гетьманів, козацьких ватажків і народних месників. Аналіз хорової спадщини Д. Бортнянського.
Вивчення феноменів музичного мистецтва з точки зору дії на них національної специфіки рідної мови композитора, виконавця та слухача. Теоретичне обгрунтування національно-вербального підходу до дослідження музичної творчості. Вербальна мова в музиці.
Визначення архетипів і ментальних особливостей степової культури. Синтезування монгольського етнохарактерного мелосу та засад європейського музичного професіоналізму. Аналіз тенденцій розвитку співочого мистецтва та вокальної музики Внутрішньої Монголії.
Розгляд аспектів розвитку фортепіанного виконавського процесу та композиторську творчість в контексті сталих осередків проживання українців за кордонами автохтонних земель. Виокремлення їх мотивації та адресної аудиторії. Фортепіанне мистецтво діаспори.
Методические рекомендации работы с детскими голосами. Характеристика и специфические особенности голосового аппарата ребенка. Охрана детского голоса. Методическая разработка урока на тему "Начальный период обучения сольному пению детей младшего возраста".
Систематичний характер музикознавчого звернення до питання про стильовий зміст музики. Неактуальний стиль як феномен авторської поетики на прикладі творчості Е. Саті. Можливості полістилістики як історичної універсалії, парадигми музичної мови.
Статья посвящена процессу становления национальных профессиональных музыкальных практик в отечественной культуре 1920-1940-х годов на примере создания первых опер. Освещение проблемных сторон ускоренного завоевания академических художественных задач.
Характеристика хорової творчість В. Губаренка, особливості та форми прояву жанрових модифікацій у сучасній музиці a cappella. Аналіз зразків індивідуального стилю композитора на прикладі хорового циклу "Русские эскизы", добір тембрових барв твору.
У публікації проведено аналіз основних проблем, пов’язаних із формуванням неправильних технік вокального виконання, а також супутніми психологічними й поведінковими ускладненнями. Втрата інтересу до професії вокаліста як ознака професійного вигорання.
Аналіз проблеми співучасті слухача у процесі сприйняття музики. Вивчення питання активності слухача у співвідношенні між потенційним, найімовірнішим розгортанням думки композитора і реальним звучанням музичної композиції. Види музичної недомовленості.
Розглянуто проблему співучасті слухача у процесі сприйняття музики. Досліджено питання активності слухача у співвідношенні між потенційним, найімовірнішим розгортанням думки композитора (з одного боку) і реальним звучанням музичної композиції (з іншого).
Создание множества народных и профессиональных песен о Великой Отечественной войне. Создание и историческая основа песни "Темная ночь". Биографические ведомости о поэте В.Г. Агатове и композиторе Н.В. Богословском. Идейно-художественный смысл песни.
Основы разработки теоретических положений понятия этюдности в фортепианном творчестве. Этюдность как определенное жанровое качество и как параметр моторики, проявляющей фактурные качества, отражающие стилевые композиторские и исполнительские установки.
