Анализ оперы финского композитора К. Саариахо "Любовь издалека", ставшей шедевром современного музыкального театра. Особенности музыкальной драматургии и языка оперы. Анализ либретто и партитуры произведения. Скрещивание разных стилей и жанров.

Главная особенность возникновения оперы как музыкального жанра. Проведение исследования появления монодии и ламенто. Формирование особой манеры вокального исполнения в период расцвета оперы-сериа. Характеристика развития либретто, арии и ансамблей.

Аналіз музично-сценічної версії "Бориса Годунова", запропонованої каталонським режисером К. Бієйто. Виявлення головних ознак опери як відкритого твору з перспективами різноманітної оптики сприйняття і протилежних режисерсько-виконавських інтерпретацій.

Інтерпретаційний аспект опери "Євгеній Онєгін" в реаліях "режисерського театру". Передумови формування в межах оперно-театральної традиції нових сценічних версій опери. Режисерські концепції опери та сценічні принципи постановки К. Станіславського.

Історія написання третьої, завершеної опери Р. Вагнера, створеної за романом англійського письменника Е. Бульвер-Літтона. Творчість автора роману, реальний прототип образу центрального героя, особливості художнього відтворення історичних подій у творі.

Аналіз історії написання третьої, завершеної опери Р. Вагнера, створеної за романом англійського письменника Е. Бульвер-Літтона. Характеристика реального прототипу образу центрального героя, особливості художнього відтворення історичних подій у творі.

Аналіз лібрето опери С. Луньова. Особливості перетворення літературного першоджерела - поеми в прозі В. Єрофеєва - в музично-драматичний жанр. Сутність особливої мовної стилістики. Дослідження спроби визначення оперного стилю на допрем’єрному етапі.

Досліджено використання окремих цифрових технологій в оперному мистецтві, дослідження практичних прикладів та систематизація ряду особливостей саме у ракурсі - режисер, засоби візуального впливу та використання сучасних арт-технологій в музичному театрі.

Осмислення процесів становлення стилю сецесії та його екстраполяції на творчість українських композиторів, зокрема Миколи Лисенка. Аналіз опери-хвилинки "Ноктюрн" М. Лисенка з метою виявлення характерних сецесійних ознак музичної виразності твору.

Вивчення історії постановок опер Петра Ілліча Чайковського на сцені Львівських музичних театрів. Висвітлення шляхів появи опер П. Чайковського у репертуарі Львівських театрів та особливостей сценічного втілення оперних сюжетів у найвідоміших постановках.

Розгляд оперної вистави як тексту у безперервному процесі смислоутворення. Синтагматичні зв’язки знаків складових музично-театрального синтезу. Структурний аналіз постаті оперного актора. Специфіка процесу адаптації оперного твору до телеекрану.

Визначення парадигматичних зв’язків складових музично-театрального синтезу, застосування методу структурного аналізу до постаті оперного актора. Поняття театрально-сценічного та виконавського текстів. Специфіка постановки і адаптації опери до телеекрану.

Висвітлення психосемантичного аспекту сольного вокально-виконавського інтонування як ключового моменту оперної інтерпретації, відповідального за художній смисл та образну форму його втілення. Розвиток герменевтичного підходу стосовно жанрової форми.

Вивчення роботи оперної студії як одного з кращих самодіяльних музичних колективів Полтавського педінституту. Робота над постановкою опери "Запорожець за Дунаєм"; планові репетиції та прем’єрний показ. Постановка опер "Наталка Полтавка" та "Катерина".

Характеристика оперного доробку Амількаре Понкієллі. Визначення та аналіз особливостей чотирьохактної опери "Валенсійські маври", яка залишилася незавершеною Амілкаре Понкієллі у зв'язку із банальною нестачею часу на реалізацію масштабного задуму.

Дослідження оперної спадщини видатного українського композитора В.Д. Кирейка 1950-1960-х років з точки зору історичних та соціальних особливостей розвитку Київської консерваторії імені П.І. Чайковського. Аналіз внеску митця у розвиток музичної культури.

Рассмотрение жанрово-стилистических параллелей в оперной и романсной музыке П.И. Чайковского. Выявление идейно-художественной общности романсового и оперного творчества. Основания обусловленности вокальной музыки композитора его личностными приоритетами.

Жизнь оперного театра XVIII в. Французская лирическая трагедия. Приход Глюка к классической музыкальной трагедии. Жизненный и творческий путь композитора, реформаторская деятельность. Парижские оперы Глюка. Принципы оперной реформы. Анализ оперы "Орфей".

Краткая биография немецкого композитора и теоретика искусства Р. Вагнера, его влияние на европейскую музыкальную культуру. Особенности Оперной реформы, стремление к синтезу музыки и драмы. Создание тетралогии "Кольцо нибелунга", роль оркестра в опере.

Характеристика оперного інтонування як синтетичного художньо-експресивного феномену. Вивчення його за допомогою синтезу психо-семантичного, текстологічного, жанрово-композиційного підходів, виконавських спостережень. Призначення творчої постаті співака.

Виявлення ролі та значення соціальної комунікації у театральній сфері. Визначення особливостей організації комунікаційної діяльності Театру Сан Карло в системі соціальної комунікації міста Неаполь. Характеристика публікацій італійських дослідників.

Традиції світових виконавських шкіл щодо оперних арій для басу. Особливості західноєвропейської, російської та української виконавських оперних шкіл. Специфіка трактування оперних басових арій виконавцями Чезаре Сьєпі, Іваном Петровим, Борисом Гмирею.

Аналіз провідних тенденцій в сучасних інтерпретаціях творів Ж.-Ф. Рамо: автентичних постановок і експериментальних. Розгортання сюжету в оперних творах, зумовлене причинно-наслідковими зв’язками, які виявляються в найменших сценічних деталях і атрибутах.

Дослідження специфіки роботи піаніста-концертмейстера з оперним жанром, виявлення характерних настанов концертмейстера при виконанні клавіру опери. Розгляд питань, пов’язаних з набуттям піаністом професійних навичок в процесі вивчення оперних творів.

Сведения о жизни и творчестве оперного композитора Италии XIX века Джоаккино Россини. Наиболее известные произведения автора - "Севильский цирюльник" и "Вильгельм Телль". Роль композитора в реформации и возрождении европейского оперного искусства.

Соотношение либретто глинкинских опер с либреттистикой музыкального театра XVIII – первой половины XIX веков. Общее и индивидуальное оперной поэтики Глинки (свойства мелодики, полифонии, оркестровки и формы) в соотношении с общеевропейскими нормами.

Раскрытие аспектов музыкальной жизни Томска в 1900-1920 гг. Рассмотрение постановок опер, осуществленных силами томских музыкантов, их роль в развитии музыкальной культуры Томска. Оценка сведений о исполнителях, режиссерах и дирижерах оперных спектаклей.

Творческая эволюция Верди 1860-1880-х годов, приведшая к появлению особого рода музыкальной драмы. Отмечено появление сольных номеров нового типа и сохранение ведущей роли ансамблей, непривычное для реформаторских опер. Утверждается трактовка "Отелло".

Освещение вопросов, связанных с историческим подходом к вокальной интерпретации ранней итальянской оперы. Рассмотрение стилистических принципов, сформировавшихся в вокальной музыке на рубеже Ренессанса и Барокко как основы формирования оперного стиля.

Мета дослідження полягає у віднайденні найпоказовіших звернень сучасних китайських композиторів до опрацювання давніх даоських пісень в умовах сучасних жанрових ознак та стилістики. Осягнення можливостей застосування засобів сучасної стилістики.