Спроба окреслення стилістики та основних наративів вокальної манери Сусани Джамаладінової. Домінантне значення у чинників визначенні творчої індивідуальності вокаліста. Великий вокальний діапазон та майстерність оперування голосовим апаратом Джамали.

У дослідженні зроблено спробу окреслити стилістику та основні наративи вокальної манери Сусани Джамаладінової (Джамали). Визначено, що великий вокальний діапазон та майстерність оперування голосовим апаратом Джамали є тими рисами, що найбільше вражають.

Статтю присвячено висвітленню загально-педагогічних і методично-організаційних особливостей формування вокальної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Пошук нових організаційних форм вокальної педагогіки.

Вивчення позитивного та негативного впливу класичної музики на стан дитини. Сприяння розвитку розумової діяльності. Взаємозв’язок естетичного з моральним, розумовим і фізичним виховання. Альтернативні методи музичного виховання дошкільнят, види музики.

Жанрово-стільові, формоутворюючі та драматургічні особливості Сонати №2, e-moll, op. 108 Г. Форе. Особливе втілення форми в творі, різноманітність його ансамблевої фактури. Чуйність до ладо-гармонічного компоненту музичної мови як ознака письма Форе.

Аналіз музично-драматичного твору композитора Ю. Дерського, сюжетною основою якого є діяльність підпільної організації "Молода гвардія". Вплив сюжету рок-опери на її музично-сценічне рішення. Семантичні ознаки і особливості втілення патріотичної тематики.

Вплив національного фольклору на формування програмного жанру в українській фортепіанній творчості. Збагачення програмної тематики та музичних засобів виразності, інспіроване проникненням новітніх тенденцій та модерних ідей у творчість композиторів.

Характеристика диференціації між різними видами культур. Вплив основних музичних субкультур на молодіжне середовище та взаємозв’язок із суспільними явищами. Особливості життєвого стилю як "таємної тотожності форми зовнішніх і внутрішніх проявів".

Визначення стильових аспектів інтерпретації поетичного тексту у вокальних циклах В. Антонюка на прикладі циклу "Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк" для голосу з фортепіано. Осмислення неординарності творчої особистості композитора, його таланту.

Аналіз балад для фортепіано трьох митців, чиї твори постали у першій третині ХХ ст. Традиції, на які опираються композитори у процесі творчості. Чинники ностальгії у вимушеній еміграції у творчості Борткевича, звертання до ідіом виразовості Рахманінова.

Характеристика естрадної музики та її стилі. Типи музичної інтерпретації, основою якої є текст, представлений нотним записом, аудіо- чи відеоматеріалами. Засоби, які змінюються під час створення інтерпретаційної версії твору, що належить до музики.

Дисертаційний розгляд українсько-німецьких культурних зв’язків у сфері камерно-вокальної творчості на прикладах інтерпретації німецької поезії українськими композиторами. Обґрунтування інтерпретації німецької поезії в українській вокальній музиці.

Фортепіанне виконавське мистецтво як невід’ємна ланка взаємодії композитора і слухача. Головна особливість типової основи сонатної форми С. Прокоф’єва. Основне дослідження характерних рис і прийомів прокоф’євської творчості в творах для фортепіано.

Аналіз виникнення, функціонування та oсoбливoгo синтезу пoліфoнічнoгo та гoмoфoннo-гaрмoнічнoгo типів мислення, що властиві стилістиці твoрів музичнoгo бaрoкo на прикладі циклу творів "Добре темперований клавір" і їх інтерпретації у баянному виконавстві.

Аналіз роботи Д. Лігеті з вербальним текстом. Вплив літературних джерел на стилістику, композиційну та структурну логіку музичного твору, вибір засобів музичної виразності циклу. Засоби музичної виразності для зображення певних поетичних образів.

Комунікативна взаємодія між диригентом та оркестрантами є ключовим елементом виконання музики. Для того, аби взаємодія була ефективною, диригент повинен володіти різноманітними комунікативними стратегіями та особливостями спілкування з оркестрантами.

Поняття музично-мовний жанр та його особливості. Основні умови усталення цього явища та підходи до вивчення його функціонування. Характеристика стильових параметрів та музичних рівней висловлювань. Основні підходи до класифікації мовних жанрів у музиці.

Дослідження специфічних особливостей втілення фольклорної тематики в оркестровій творчості українських композиторів на основі аналізу авторського стилю Л. Колодуба. Компоненти музичної форми, особливості тематизму і його розвитку, жанрова ситуаційність.

Філософсько-музичне дослідження етосу сакральних композицій. Розробка Аристотелем класифікації етичних ладів, вивчення їх впливу на психіку слухача. Характеристика ритмічного малюнку, мелодики та висотної структури моноголосної Літургії Йоана Златоустого.

Формування власного художнього слова композитора. Вектор розвитку звуковисотної системи Станковича - остаточна керуюча роль мелодичної тональності. Стильові константи творчості сучасного Станковича: лірико-драматичні образи, узагальнена програмність.

Проблема стильового діалогу, прояви якого розглядаються як взаємодія академічного та фольклорно-побутового, романтичного та народного. Аналіз концерту для оркестру Щедріна; розвиток ознак неофольклоризму як стильового напрямку в музичній творчості.

Аналіз у різних аспектах великого поліфонічного циклу В. Задерацького, розгляд історичного контексту його створення, визначення принципів загальної композиційно-драматургічної логіки. Характеристика особливостей поліфонічного мислення композитора.

Аналіз системних рис програмного симфонізму як методу художнього мислення та національних особливостей китайської симфонічної музики для європейського оркестру. Ступінь трансформації національної традиції та новаторства музичного стилю Цигана Ченя.

Особливості комунікативної підготовки фахівців морської галузі, зумовлені специфікою професійної діяльності. Чинники, які впливають на формування професійної комунікативної взаємодії. Закріплення вимог щодо ефективного спілкування англійською мовою.

Дослідження трансформації ролі засобів музичної виразності у виникненні просторових уявлень при сприйнятті музики різноманітних жанрово-стилістичних напрямків у контексті історичного розвитку наукових, соціально-культурних та естетичних поглядів.

Характеристика музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму. Порівняльний аналіз зразків інтерпретацій і транскрипцій клавірної музики Й.С. Баха. Виявлення найбільш точного співвідношення авторського задуму та виконавського вирішення.

Вивчення української барокової духовнопісенної традиції. Розгляд паралітургічних музичних практик Галичини. Осмислення художніх транскрипцій церковних коляд і різдвяних пісень у фортепіанній творчості Д. Січинського, В. Безкоровайного та В. Барвінського.

Роль опрацювання художньо-образного змісту хорового твору для його успішної подальшої виконавської реалізації. Етапи і засоби технологічного забезпечення процесу роботи диригента над художнім образом музичного твору у класі "Хорового диригування".

У дослідженні зазначено, що ключовим питанням модернізації вітчизняної системи музичної освіти є розвиток фундаментальної науки, національно-культурних цінностей, орієнтація на гуманістичні ідеали, необхідні для існування демократичного суспільства.

Характеристика компонентів розвитку музичного слуху музикантів-духовиків у процесі оркестрової підготовки. Значення дотримання безперервного і ретельного слухового самоконтролю музиканта, що допоможе виконавцю координувати роботу виконавського апарату.