Ключові аспекти розвитку національної фортепіанної школи та головні напрямки виховання майстрів фортепіанної гри в Україні. Висвітлювання неабиякої ролі окремих особистостей у контексті створення культури української фортепіанної школи в Україні.

Особливості формування музичних традицій в різних регіонах України. Жанрове різноманіття музичної культури кінця ХХ століття. Новаторські пошуки композиторами сучасних засобів музичної виразності та відродження інтересу народу до духовної музики.

Аналіз фактів побутування французької камерно-інструментальної музики, які стимулювали розвиток флейти в якості учасника камерного ансамблю. Розгляд особливостей становлення флейти як ансамблевого інструмента у французькій музиці на межі ХІХ-ХХ століть.

Ознайомлення з творчістю видатного українського композитора Кос-Анатольського, який залишив величезну пісенну спадщину. Розгляд потреби вивчення культури українського народу, що яскраво відбивається у творчому шляху видатних діячів вокального жанру.

Необхідність врахування при осягненні художньої класики літературознавчих та сценічних інтерпретацій. Аналіз виконання відомим В. Карповим провідної ролі в кримській постановці мюзиклу М. Лі та лібретистів Д. Вассермана й Д. Деріона "Людина з Ламанчі".

Взаємозв’язок музично-філософського світогляду і творчості Карлгайнца Штокгаузена. Розгляд еволюції серіалізму в творчості композитора. Розкриття ґенези алеаторики з серіальної та електронної музики та розробка адекватних методів аналізу Нової музики.

Опис, особливості філософії та теорії композиції К. Штокгаузена, еволюція серіалізму в творчості композитора. Процес розкриття ґенези алеаторики з серіальної та електронної музики. Проблеми взаємодії детермінації та випадковості, аналіз Нової музики.

Творча постать сучасної української композиторки М. Халітової, її вокальний триптих до віршів І. Франка та палітра концертних авторських програм у Франковому краю. Поєднання музичної традиції Сходу та Заходу. Перебування композиторки у Дрогобичі.

Прокоф’єв С.С. як основоположник напрямку у фортепіанному виконавстві ХХ століття. Характерні особливості творчої спадщини композитора. Риси стилю мистецтва Прокоф’єва–піаніста. Соната №3 та характерні особливості сонатної творчості композитора.

Аналіз перекладення та транскрипції музичних творів епохи бароко. Шляхи поповнення репертуару бандуриста. Використання дуетної поліфонії композиторами Й. Бахом та Г. Генделем. Естетичні, музичні та технологічні особливості сонати для гобою Г. Телемана.

Суть хорового мистецтва. Обґрунтування особливостей теорії та методології роботи з дитячим хором. Суть та визначення закономірностей творчого становлення хорового колективу. Педагогічні винятковості навчання і виховання дітей у хоровому колективі.

Розвиток жанру фортепіанного капрису, що призводить до його розквіту в творчості композиторів-романтиків, як складова жанрової системи західноєвропейської фортепіанної музики. Вивчення та аналіз жанру капрису у фортепіанному доробку Ф. Мендельсона.

Аналіз камерних творів для ансамблю флейт сучасної української композиторки Олени Сєрової з акцентом на фольклорному пісенному матеріалі як ознаки авторського стилю. Дослідження виконавських інтерпретацій ансамблевих творів для духових інструментів.

Дослідження ключових історичних передумов формування національної китайської школи у жанрах професійного та народного вокального мистецтва. Характеристика основних проблем, які виникають у китайських студентів у процесі навчання академічного співу.

Засоби поліпшення хорової культури студентів в умовах пандемії COVID-19. Особливості викладання вокальних дисципліни під час дистанційної форми навчання. Розробка методики формування виконавської майстерності в умовах університетської освіти України.

Специфіка методичного мислення вчителя музики та особливостей його формування у процесі інструментально-виконавської підготовки. Наявні у вищій школі можливості для ефективного формування методичного мислення вчителів музики їх реалізація на практиці.

У науковійі статті висвітлюється питання вдосконалення та формування професійної культури майбутніх диригентів хору, яка могла б у майбутньому відповідати стандартам освіти. Виокремлюється важливість ролі професійної культури майбутніх диригентів.

Вивчення історії розвитку мистецтва духових оркестрів в Україні. Аналіз духового концертного репертуару минулих часів в музичній культурі України. Огляд проблем та перспектив розвитку духового музично-виконавського мистецтва у формуванні духової школи.

Фортепіанний стиль Ференца Ліста як культурологічний феномен. Аналіз історичних передумов становлення композиторського стилю. Особливості становлення фортепіанного стилю Ф. Ліста. Стильові особливості жанру рапсодії на прикладі Угорської рапсодії №2.

Місце творчості українського композитора, диригента, педагога, скрипаля, критика й громадського діяча М. Гайворонського у розвитку жанрів та форм, елементів музичної мови. Означення особливості стильових рис хорової творчості зазначеного музиканта.

Аналіз основних стильових ознак хорового письма М. Гайворонського на прикладі "‘Кантів Почаївського Богогласника". Розгляд мелодій кантів, їх характеру й походження. Основні стильові риси й ознаки духовної пісні українського Бароко раннього Класицизму.

У роботі надається загальна характеристика візуального представлення художнього оформлення українських нотних видань 20-х років XX століття. Проаналізовано типи та види художнього оформлення нотних видань зазначеного суспільно-історичного періоду.

Висвітлення та узагальнення процесів розвитку і функціонування баянно-акордеонного мистецтва на Закарпатті у другій половині ХХ - початку ХХІ століття. Значення започаткування класів баяна-акордеона в Ужгородському державному музичному училищі.

Создание одних языковых единиц (дериватов) на базе других, принимаемых за исходные. Текст как результат деривационных процессов. Изучение внутренних закономерностей музыкального текста на разных масштабных уровнях. Семантическая трактовка остинато.

Рассматриваются аспекты преломления авангардных стратегий музыкального искусства в творчестве новосибирских композиторов второй половины ХХ в. На примере произведений А. Мурова и С. Тосина изучаются достаточно редкие типы звуковых авангардных форм.

История массовой музыкальной культуры, постоянно изменяющейся под влиянием цивилизационных перемен. Анализ "меблировочной" музыки Э. Сати и "Музыки для аэропортов" Б. Ино как ярких проявлений фоновой музыки и феномена массовой музыкальной культуры.

Развитие музыкального образования в России. Создание Петербургской и Московской консерваторий. Становление национальной композиторской школы. Традиции русской фортепианной педагогики. Формирование исполнительских навыков при обучении игре на инструменте.

Рассмотрение особенностей направлений развития отечественной православной духовной музыки на рубеже ХХ-ХХІ веков. Анализ основных разновидностей духовной музыки, подходы к анализу разнородных песнопений, характеристика моментов сохранения традиций.

Особенности изучения открытой формы в музыкальном искусстве. Основы современного теоретического музыкознания. Содержательное и конструктивное новаторство. Специфика внемузыкального и имманентно-музыкального содержания открытой формы первого типа.

Роль хорового искусства в культуре Северной Европы. Потребность северян в хоровом воспитании и следовании сложившимся традициям как мотив создания партитур хорового жанра, типа мультикультурного мышления на базе древних традиций национальной культуры.