Теоретичні і методичні засади сучасного уроку української мови в основній школі

4.4 Упровадження інтерактивних технологій у процес мовного навчання на уроці

Комунікативно-діяльнісна основа сучасної мовної освіти виходить на якісно новий рівень лінгводидактичної організації уроку української мови, що передбачає повне занурення у процес навчального спілкування з метою розвитку мовної особистості школяра. Досягти цього можливо за умови впровадження у шкільну освітню практику особливого навчання, що ґрунтується на діалогічній дискурсивній взаємодії суб'єктів навчального процесу з метою досягнення наперед визначеного кінцевого результату. Такою інноваційною формою організації навчального процесу є технологія інтерактивного навчання, що покликана створити комфортні педагогічні умови, в яких кожен учень під час активного учіння буде розвивати власну комунікативну здатність, інтелектуальну спроможність, особистісні якості.

Поняття «інтерактивна педагогіка» ввів у науковий простір Г. Фріц, закцентувавши увагу психологів і педагогігів на важливості взаємодії у навчанні - інтерактивності (від англ. inter - поміж-, взаємо-; act - діяти). Розроблення елементів інтерактивного навчання знаходимо у розвідках Ш. Амонашвілі, Є. Ільїна, В. Сухомлинського, В. Шаталова та ін. Нині інтерактивні інновації активно апробовують педагоги, психологи та лінгводидакти (Н. Голуб, О. Горошкіна, В. Гузєєв, А. Гін, С. Караман, М. Кларін, О. Кучерук, Г. Михайловська, М. Пентилюк, Л. Пироженко, О. Пометун, А. Фосоля та ін.) й упроваджують в освітню практику вчителі. Попри зростання інтересу дослідників до інтерактивних технологій і появу окремих теоретичних досліджень щодо їх імплементації, питання інтерактивної технології уроку української мови предметно не розглядалося.

Сутність інтерактивного навчання, переконують О. Пометун та Л. Пироженко, полягає в тому, що «навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноправними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять на уроці [399, с. 7]». В аспекті лінгводидактики М. Пентилюк трактує інтерактивну технологію як таку організацію навчального процесу, що включає чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів [366, с. 55]». Мета інтерактивної технології - в проектуванні й організації вчителем оптимальних умов для активного учіння, за яких учень сам особистісно буде відкривати і здобувати знання, виробляти вміння й уміння, набувати досвіду та розвивати власну компетентність. Наголосимо, що в умовах інтерактивного навчання реалізовується дискурс, що є, на думку Т. Ван Дейка, «комунікативною подією, яка відбувається між мовцем і слухачем (спостерігачем тощо) у певному часовому та просторовому контекстах у процесі комунікативної дії (усної чи писемної, з вербальними та невербальними складниками) [58, с. 312]». Це дозволяє стверджувати про наявність у межах уроку навчально-пізнавального дискурсу, який кваліфікуємо як комунікативну репрезентацію контактного суб'єкт-суб'єктного спілкування вчителя ? учня - учнів з метою передачі науково-змістової інформації і розвитку всіх складників комунікативної компетентності (мовленнєвої, мовної, власне комунікативної, соціокультурної, діяльнісної). На наш погляд, квінстенція інтерактивної технології сучасного уроку української мови в основній школі - діалогічна / полілогічна суб'єкт-суб'єктна взаємодія всіх учасників процесу навчання, міжособистісний навчально-пізнавальний дискурс з метою формування комунікативної компетентності мовця-школяра.

Центральним моментом інтерактивної технології уроку мови вважаємо міжособистісну навчально-пізнавальну взаємодію, найголовнішою особливістю якої є здатність учня «занурюватися» у навчальну комунікативну ситуацію, «переймати роль іншого», уявляти, як його сприймає співрозмовник / група партнерів і відповідно інтерпретувати дії інших та стратегічно конструювати й зреалізовувати власні дії. Під час втілення інтерактивної технології учні формують «Я-Концепцію»: визначають «Я» актуальне (самоідентифікація себе), «Я» соціальне (погляд на себе з точки зору соціального оточення), «Я» потенційне (якості та цінності особистості за суттєвих змін життєвого світу), «Я» ідеальне (тенденції розвитку та самоздійснення особистості [300, с. 192]). У процесі міжособистісного навчально-пізнавального дискурсу і відбувається розвиток учня-мовця, підготовка його до комунікативної взаємодії. Супровідними завданнями на уроці виступають навчальні та розвивальні цілі, чітко визначені на початку уроку і внутрішньо мотивовані з метою досягнення запланованих позитивних результатів. Шляхами досягнення визначених цілей є діалогічна взаємодія, до якої залучаються всі учні класного колективу. У співпраці замість репродукування «готової» інформації (абстрактно відірваної від життєвих реалій) школярі обґрунтовано висловлюють власні думки, «переживають» нові комунікативні ролі, здобувають знання, виробляють уміння, набувають досвіду.

Процес навчання на уроці в аспекті інтерактивної технології передбачає моделювання комунікативних ситуацій, проблемних ситуацій, використання дидактичних ігор (рольових, ділових), спільне вирішення поставленої пізнавально-дослідної проблеми. Інтерактивна співпраця виключає як домінування вчителя, так і однієї думки над іншою. У процесі співпраці всі учасники навчальної взаємодії - міжособистісного навчально-пізнавального дискурсу - приймають рішення, доходять спільної думки, вчаться бути демократичними, мовленнєво активними.

Проаналізовані вище концепції та положення інтерактивної технології навчання дають змогу трансформувати їх і узагальнено виділити ключові ознаки технології інтерактивного навчання в аспекті лінгводидактики (Таблиця 4.5) з метою їх експериментального впровадження у практику.

Таблиця 4.5. Концептуальні компоненти технології інтерактивного навчання

Компоненти	Технологія інтерактивного навчання
Концепція	ь Навчання - активний процес взаємодії всіх учнів з метою пізнання та саморозвитку ь Суб'єкт-суб'єктна діалогічна взаємодія ь Орієнтація на внутрішню мотивацію ь Цілеспрямоване активне учіння ь Рефлексія навчальних дій ь Співпраця, співнавчання, взаємонавчання
Мета й цілі	ь Розвиток Я-концепції учня як мовної особистості ь Формування комунікативної компетентності ь Розвиток пізнавальних можливостей учнів ь Активна пізнавально-дослідна діяльність ь Трансформація знань, умінь і навичок у нові умови, ситуації ь Розвиток глибокої внутрішньої мотивації
Зміст	ь Інформація, здобута у процесі власного активного учіння ь Інструмент для самостійного здобування знань ь Засіб розвитку інтелекту учнів ь Характеризується гнучкістю, пізнавальною значущістю ь Цілеспрямований на формування ключових і предметних компетентностей
Процес навчання	ь Міжособистісний навчально-пізнавальний дискурс ь Моделювання навчальних комунікативних ситуацій ь Учень - активний суб'єкт навчальної взаємодії ь Учитель - координатор, організатор, помічник, фасилітатор ь Демократичний діалогічний стиль спілкування ь Взаємодія учасників навчального процесу ь Різнобічна модель активної суб'єкт-суб'єктної взаємодії ь Колективне, групове навчання у співпраці ь Інтерактивні методи і прийоми
Оцінювання	ь Результат навчальної взаємодії ь Процес співпраці ь Індивідуальні дії під час навчально-пізнавального дискурсу ь Право на помилку, неправильну гіпотезу ь Варіанти правильних відповідей ь Рефлексія (вчителя, групи учнів, учня), корекція ь Підведення підсумків

Презентовані ключові ознаки є основоположними для розроблення моделі інтерактивної технології уроку української мови.

Інтерактивні технології як сучасна новація позиціонують у наукову просторі як комплексне поняття. О. Пометун, М. Пентилюк класифікують їх за метою уроку та формою організації навчальної діяльності. Такий поділ визначаємо вмотивованим і на основі нього виділяємо у межах інтерактивної технології сучасного уроку мови такі технології: кооперативного навчання; колективно-групового навчання; ситуативного навчання; опрацювання дискусійних питань. Схарактеризуємо їх особливості.

Інтерактивна технологія кооперативного навчання передбачає парну і групову роботу. Цілісно означену технологію доречно впроваджувати на уроках засвоєння нових знань і уроках практичного застосування знань, умінь та навичок. Можлива крапельне використання її елементів після пояснення нового матеріалу, під час опитування, у процесі контролю, повторення, узагальнення. Робота в парах дає змогу кожному учневі висловити власну думку, сприяє розвитку мовленнєвих та комунікативних умінь, критичному мисленню, креативності праці. Парна співдіяльність не дозволяє учневі уникнути, ухилитися від роботи, адже повною мірою активізує учіння кожної особистості. Роботу в малих групах, на думку О. Пометун, варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму [177, с. 70], у тих випадках, коли проблема (мовленнєва, мовна, комунікативна) потребує сумісної навчальної діяльності, а не індивідуальної роботи. Пропонуємо такі види інтерактивної кооперативної діяльності:

Робота в парах.

& Замінити виділене слово іншим словом з орфограмою «Апостроф». Обґрунтувати правопис за правилом.

· Гучна пісня, віджила троянда, розпушена земля.

· Запашний аромат, тусклі зорі, черства душа.

· Червонобоке яблуко, темно-червоний захід, густий дощ.

Для довідок: прив'яла, дзвінка, рясний, м'яка, духмяний, тьмяні, кам'яна, багряний, рум'яне.

& Прочитати текст. Виконати завдання у парах.

Тиша оповила землю, вкриту снігом. Заколисаний хуртовинами, вдягнений у теплу снігову шубу, спить ліс. Дрімають ялини і сосни, чітко виділяючись своїм темно-зеленим вбранням на білизні снігу, очікують на тепло гаї і переліски. Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики, клени і липи, граби і дуби (А. Волкова).

· Виписати речення, в якому два дієприкметникові звороти. Пояснити розстановку розділових знаків. Накреслити схему.

· Виписати речення із дієприслівниковим зворотом. Пояснити розстановку розділових знаків. Накреслити схему.

· Виписати речення, в якому дієприкметниковий зворот не виділено комами. Пояснити розстановку розділових знаків. Накреслити схему.

Робота в групах.

& Прочитати текст.

У Київській Русі єдиного офіційного прапора не було. Прапорництво в Україні зазнає особливого розквіту з виникненням Запорізької Січі. Це було справді мальовниче видовище - козацьке військо під яскравими різнобарвними прапорами. Часто на Січі зустрічався синьо-жовтий прапор. (М. Слабошпицький).

· Група 1. Виписати слова із знаком м'якшення. Пояснити правопис.

· Група 2. Виписати власні назви. Пояснити правопис.

· Група 3. Виписати складні слова. Пояснити правопис.

& Створити текст.

· Група 1. Уявіть, що ви адвокат. Виступіть на захист розділових знаків, розставлених у реченні.

· Нам, працівникам пера, вручено коштовний скарб, неоціненний алмаз: народне слово (М. Рильський)

· Група 2. Уявіть, що ви блогер. Напишіть інтернет-повідомлення «Чи потрібні розділові знаки в смс?»

· Група 3. Уявіть, що ви історик. Розкажіть про історію виникнення розділових знаків.

Ключовим моментом інтерактивної технології колективно-групового навчання є одночасна спільна міжособистісна робота всього класу з метою з'ясування певних понять і явищ, прийняття рішення. Колективно-групове навчання, доводить М. Пентилюк, «відкриває для учнів можливість співпраці з іншими учнями, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь [366, с. 56]». Ця технологія впроваджується у процес навчання під час обговорення проблеми в загальному колі всім контингентом учнів і передбачає впровадження таких методів, як мікрофон, незакінчені речення, два - чотири - всі разом, ажурна пилка та ін. Така модель може використовуватися цілісно на уроці, а також вдало поєднуватися з традиційними формами навчання.

& Мікрофон. Дати відповіді на запитання.

· На які групи поділяються частини мови?

· За якою ознакою частини мови поділяються на самостійні та службові?

· Які частини мови називаються службовими?

· Скільки є службових частин мови?

· Що називається прийменником?

· На які групи прийменники поділяються за будовою?

· До яких з цих груп належать слова без, до, для?

· До якої групи за будовою належать слова задля, посеред, навколо?

& Незакінчені речення. Продовжити речення.

· Стиль мовлення - це..

· В українській мові існують такі стилі мовлення …

· Основна функція наукового стилю - …

· Сфера вживання наукового стилю…

· У науковому стилі виділяють такі підстилі ...

· Для науково стилю характерні такі мовні засоби…

& Два - чотири - всі разом. Учні опрацьовують теоретичний матеріал за темою «Правопис прислівників» у парах, потім у групах і результати обговорюють усім класним колективом.

Група 1. Правопис прислівників, утворених за допомогою суфіксів -ому, -ему і префікса по-.

Група 2. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-.

Група 3. Правопис прислівників, утворених за допомогою часток аби-, де-, -сь, ні-.

Група 4. Правопис прислівників, утворених за допомогою прийменника і повнозначної частини мови.

Група 5. Правопис прислівників, утворених повторенням синонімічних або антонімічних слів.

& Ажурна пилка. Експертні групи опрацьовують вдома тему «Поділ іменників на відміни». У класі експертні групи діляться здобутою інформацією з членами своєї групи, фіксують висновки у вигляді таблиці.

Група 1. Іменники І відміни Група 2. Іменники ІІ відміни.

Група 3. Іменники ІІІ відміни.Група 4. Іменники ІV відміни.

Інтерактивна технологія ситуативного моделювання є важливою для досягнення результативності мовного навчання на уроці. В її основі - такий необхідний компонент кожного уроку, як ситуація спілкування. Означена технологія центрована на спеціально організованому інтерактивному навчанні учнів за умови, коли запланований кінцевий результат (суголосний з метою та цілями уроку) досягається шляхом розв'язання широкого спектру комунікативних ситуацій, в межах яких закодовано завдання мовленнєвого, мовного, комунікативного характеру, теоретичного чи практичного спрямування. Проектування і проведення навчального заняття в режимі ситуативного моделювання передбачає навчальну роботу за допомогою включення учня у навчальну гру, підпорядковану меті й цілям уроку. Ігрова модель може бути реалізована у вигляді таких видів ігор:

Ш імітаційна (симуляційна) гра передбачає виконання дій, що відтворюють, імітують явища життєвого спілкування. Учні імітують певні ролі учасників комунікації, чітко виконують інструкції та настанови, обговорюють одержані результати, порівнюють їх з очікуваними. Виконання чітко визначених ролей і кроків, що копіюють соціум, дають змогу учневі «повести процес» у певне русло і прийняти рішення, під час складнішої комунікативної ситуації, умовно змодельованої вчителем в навчальному середовищі і природно наближеної до життєвих реалій;

Ш рольова гра спрямована на розігрування комунікативної ситуації за ролями. Шляхом розігрування рольової гри учень виконує власну комунікативну роль, вирішує визначену вчителем проблему в межах навчальної ситуації спілкування й одночасно здобуває певні знання, виробляє вміння та навички.

Наведемо приклади таких ігор:

& «Розмова з навколишнім світом». Застосовується на уроці розвитку комунікативних умінь за темою «Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі». Клас ділиться на групи. Завдання провести «розмову» із місцевістю (вулиці, міста, парку тощо).

& «Екскурсія містом». Клас розподіляється на пари. Учень лівого варіанта виконує роль екскурсовода, місцевого жителя, а правого - іноземного туриста, мешканця іншого міста. Орієнтовні запитання: Які є шляхи пересування містом? Які є види місцевого транспорту? Що робити, якщо автобус не їде у правильному напрямку?

& «Новий рік». Обрати учасників-мовців: дід Мороз, Снігурочка, Сніговик, вчителька, мати, батько, бабусь, дідусь тощо. Головні герої (дід Мороз, Снігурочка, Сніговик) повинні привітати людей з Новим Роком, придумати подарунки, запросити на свято та ін. Завдання: дібрати мовні формули звертань, повторити розділові знаки при звертанні.

Інтерактивна технологія опрацювання дискусійних питань, що сприяє розвитку критичного мислення, стимулює комунікативну активність учіння учнів, передбачає широке обговорення проблемного лінгвістичного питання, мовленнєвого чи комунікативного явища тощо. У режимі роботи цієї технології учні можуть висловити власну думку, зіставити її з думкою співрозмовника й спільно прийняти правильне рішення. Суттєвими елементами процесуальної сторони дискусії є реалізація активних методів і прийомів: метод ПРЕС, мозковий штурм, займи позицію, карусель тощо.

& Метод ПРЕС. Записати речення, поставити розділові, визначити вид складнопідрядного речення. Відповідь сформулювати, використовуючи початкові фрази: Я вважаю … Тому що … Отже, …

1. Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В.Сосюра). 2. Як буде, земле, ти щасливою, то буду в щасті жить і я! (П.Сингаївський) 3. Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю.Безик). 4. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить з небі на чабанське подвір'я, де в задумі походжає льотчик (О.Гончар) 5. Зроби так, щоб серце моє солов'їне забуло очей тих блакить (В.Сосюра)

& Мозковий штурм.

· З яким правилом асоціюється вислів «Кафе птах»?

· Сформулюйте це правило.

· Наведіть приклади слів з префіксом з- / с-.

& Займи позицію. Розподілити дієприкметники у дві колонки: активного і пасивного стану. Виділити суфікси.

Розквітлий, пошитий, написаний, згірклий, виконаний, спечений, збережений, згасаючий, зораний.

& Карусель. «Відміни іменників». Проаналізувати іменники.

Балакун, глибінь, іволга, обличчя, лоша.

Група 1. Виділити закінчення в іменниках. Група 2. Визначити рід.

Група 3. З'ясувати відміну. Група 4. Визначити групу іменників.

Сконструйовані технології реалізують як цілісно в контексті всього уроку, так і частково на певному етапі навчального заняття.

Розроблення інтерактивної технології сучасного уроку мови дозволяє наголосити на важливих аспектах й умовах ефективної їх імплементації. Організація і проведення словесником інтерактивних уроків здійснюється планомірно та поетапно: розробка стратегії, проектування (моделювання, планування, конструювання), оперативне управління, рефлексія, контроль, аналіз і корегування досягнутих педагогічних результатів.

Структура уроку в аспекті інтерактивних технологій являє собою, на думку О. Пометун, Л. Пироженко, п'ятиелементне поле, що складається з низки важливих компонентів: мотивація, оголошення, представлення теми й очікуваних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа, підбиття підсумків, оцінювання результатів. У дослідженні з урахуванням об'єктивних умов визначаємо основні структурні етапи інтерактивної технології сучасного уроку рідної мови в основній школі, як-от: мотивація, цілевизначення, інтерактивна цілереалізація, рефлексія. Беручи до уваги ключові ознаки інтерактивної технології (Таблиця 4.5) і визначені вище етапи, презентуємо технологічну модель сучасної інтерактивної технології уроку української мови (Таблиця 4.6) з метою її впровадження в практику основної школи. Схарактеризуємо її змістове наповнення далі.

Мотивація, сутність якої пов'язана з темою уроку, є стратегічною вихідною позицією, що уможливлює інтерактивність навчальної діалогічної взаємодії. Цільовою метою цього етапу, що триває кілька хвилин і займає не більше 5% навчального часу, є спонукання учнів до пізнавальної діяльності, фокусація уваги на проблемній комунікативній ситуації, налаштування на розв'язання проблеми (мовленнєвої, мовної, комунікативної; комунікативно-поведінкової, морально-етичної, соціально-політичної, наукової; ілюстративної, оцінної, дослідної; теоретичної, практичної, творчої), акцентування на необхідності та практичній важливості її вирішення, пробудження інтересу. Важливо забезпечити особистісну мотивацію кожного учня, щоб він усвідомив власну зацікавленість і персональну значущість. Методично виправданими для впровадження технологічного етапу мотивації є використання комунікативних ситуацій проблемного характеру, розповідь, бесіда, нескладна інтерактивна технологія (мозковий штурм, мікрофон).

Таблиця 4.6. Технологічна модель інтерактивної технології уроку української мови

Етап уроку	Зміст
Мотивація	q Внутрішня особистісна мотивація навчальної співпраці; q фокусація уваги на проблемі; q пробудження інтересу; q настанова на важливості й необхідності пізнавальної роботи; q стимулювання до свідомого учіння.
Цілевизначення	q Забезпечення усвідомлення змісту навчальної діяльності; q конкретизація цілей у вигляді запланованих результатів; q визначення колективних, групових і особистісних цілей.
Інтерактивна цілереалізація	q Організація інтерактивної суб'єкт-суб'єктної взаємодії, співпраці, q надання вихідної навчальної інформації, необхідної для виконання теоретичної чи практичної роботи; q впровадження інтерактивних методів і прийомів; q реалізація інтерактивного учіння - колективних, групових, індивідуальних дій; q засвоєння цілевизначеної навчальної інформації шляхом впровадження активних форм діалогічної взаємодії; q свідоме сприйняття навчального матеріалу; q формування особистісних знань, умінь, навичок, досвіду, розвиток власної комунікативної компетентності.
Рефлексія	q Організація рефлексії вчителя, групи учнів, учня; q підведення підсумків; q відчуття успіху.

Цілевизначення, що є принципово важливим етапом уроку в режимі інтерактивної технології, покликане забезпечити усвідомлення учнями змісту майбутньої діяльності та осмислення запланованого кінцевого результату. Для конкретизації цілей інтерактивного уроку беремо за основу таксономію цілей Б. Блума. Когнітивні цілі передбачають запам'ятовування і відтворення навчального матеріалу на репродуктивному, реконструктивному та креативному рівнях. У системі когнітивних цілей знання - це перший, вихідний, але найпростіший рівень. Пірамідальна ієрархія цілей складається з п'яти взаємопов'язаних компонентів, кожен з яких спрямований на формування певних навичок мислення (від простого до складного). Систематизатор когнітивних цілей (за Б. Блумом) [565] у контексті інтерактивної технології сучасного уроку української мови на етапі цілевизначення може бути представлений так:

Таблиця 4.7. Систематизатор когнітивних цілей інтерактивної технології сучасного уроку рідної мови

Цілі	Функція	Зміст
Знання	Запам'ятовування та відтворення навчального матеріалу	Здатність дізнаватися, відтворювати лінгвістичну інформацію, розпізнавати мовні, мовленнєві, комунікативні поняття, явища
Розуміння	Встановлення зв'язку нового навчального матеріалу з попередньо засвоєним, інтерпретація, прогнозування наслідків і перспектив	Розуміння навчальної інформації, переказування власними словами, привласнення інформації
Застосування	Використання засвоєної змістової інформації в інших умовах й обставинах нової комунікативної ситуації	Впровадження думок, ідей, концепцій в інших нових ситуаціях спілкування
Аналіз	Усвідомлення й осмислення змісту навчального матеріалу, розуміння системності, внутрішньої структури	Розбиття змістової інформації (мовленнєвої, мовної, комунікативної) на зв'язані між собою складники
Синтез	Поєднання, конструювання, комбінування знань і вмінь (мовленнєвих, мовних, комунікативних, соціокультурних, діяльнісних) з метою створення нового цілісного утворення (гіпотези, думки, правила, тексту)	Об'єднання змістової інформації для створення нового цілісного
Оцінювання	Оцінка значення змістової інформації, формування ціннісних суджень	Визначення цінності на основі критеріїв

Перші три рівні цілей є рівнями нижчого порядку (знання, розуміння, застосування) а наступні три - вищого порядку (аналіз, синтез, оцінювання). Ієрархічне впорядкування, проектування й впровадження цілей дозволяє вчителю-словеснику визначити порядок і перспективу вивчення змістового навчального матеріалу, виявити орієнтири й ідеали міжособистісної взаємодії всіх суб'єктів навчального процесу у різних формах; створити можливість об'єктивно оцінити процес активного учіння учнів і їхні навчальні досягнення. Традиційна методика в основному зорієнтована на реалізацію трьох нижчих цілей. Інтерактивна технологія сучасного уроку української мови дозволяє досягати цілей вищого порядку, спонукає учнів до свідомого аналізу, синтезу й оцінювання змістової інформації (мовленнєвої, мовної, комунікативної) та власної продуктивної діяльності, а також сприяє розвитку комунікативної соціалізації школяра-мовця - входити в процес спілкування, здійснювати і завершувати його протікання, вести діалог, дискусію, працювати в групі, розв'язувати конфлікти, слухати співрозмовника тощо.

Безперечно, цілевизначення у режимі інтерактивної технології має на меті залучити учнів не тільки до міжособистісної взаємодії (часто цікавої ігрової форми, комунікативного тренінгу), що є обрамлювальною, візуальною, а чітко окреслити навчальні та розвивальні цілі майбутньої пізнавальної діяльності, що є на уроці центральною. Учні у процесі цілевизначення повинні усвідомити, що такий урок це не просто розвага чи гра, і зрозуміти те, що вони будуть робити упродовж навчального заняття, чого вони повинні досягти в результаті, чого від них чекає вчитель. Учитель цілеспрямовано підводить школярів до чітко спроектованого навчально-пізнавального діалогічного дискурсу, в межах якого здійснюватимуться сплановані пізнавально-ігрові дії, ознайомлює їх із майбутніми діями (навчальними, розвивальними цілями) щодо засвоєння змістової інформації чи вироблення вмінь, передбачених темою уроку. Цілевизначення відбувається шляхом формулювання наперед визначених кінцевих результатів, що повинні відповідати таким вимогам:

Ш висвітлювати результат учіння (після цього я буду знати.., вміти…, здобуду досвід…);

Ш чітко відображати рівень навчальних досягнень, наперед визначених позитивних результатів, запланований обсяг і рівень навчальної інформації, способів діяльності (пояснювати, визначати, характеризувати, співставляти, характеризувати, аналізувати, синтезувати, добирати, висловлювати й обґрунтовувати власну думку, особистісне ставлення);

Ш критерії оцінювання досягнутих навчальних результатів (оцінки, бали, ситуація успіху).

Зауважимо, що цілевизначення в аспекті означеної технології може бути фронтальним (всього класного колективу), груповим (сформованої групи з 5-8 осіб) і, що найголовніше, індивідуальним, щоб кожен учень сфокусував свою діяльність на досягненні особистісно спроектованих цілей власного активного учіння у співпраці з іншими. Для усного проведення цього етапу уроку О. Пометун рекомендує: назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її; якщо тема містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів; просити когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом підручника або за записом учителя на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідні, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо; нагадати учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягли запланованих результатів, а також пояснити, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах [399]. Інструментарієм письмової фіксації цілевизначення, що носить підсилювальний характер пропонованих настанов, може бути таблиця, інтерактивна дошка, запис на дошці, змінна сторінка на мобільній дошці, індивідуальний запис у зошиті кожного учня / командира групи тощо.

Інтерактивна цілереалізація, безперечно, є ключовим етапом уроку, метою якого є спроектувати і зреалізувати процес засвоєння навчального змісту уроку шляхом використання інтерактивних методів і прийомів, проведення навчальної взаємодії у вигляді міжособистісного діалогічного навчально-пізнавального дискурсу. Цілереалізація здійснюється покроково і складається із двох ключових етапів: надання необхідної інформації та застосування інтерактивного методу. На першому підетапі учитель повідомляє інформацію (зміст уроку, навчальний матеріал теоретичного чи практичного характеру, мовленнєвого, мовного чи комунікативного спрямування) у формі міні-лекції, пояснення, читання тексту, ознайомлення з роздатковим матеріалом, інструктурування до способів дій. Ця інформаціє виступає навчальним підґрунтям для виконання певного завдання за мінімально короткий час. Центральною, найбільш тривалою частиною цілереалізації є другий підетап - упровадження інтерактивного методу чи прийому, під час виконання яких учні здобувають знання, виробляють уміння, опановують досвід. У процесі здійснення інтерактивної вправи відбувається міжособистісний навчально-пізнавальний дискурс. Процесуальний сторона інтерактивного підетапу складається з компонентів:

Інструкція - вчитель наставляє учнів, конкретизує умови, ставить завдання, повідомляє правила їх виконання, послідовність дій, кількість часу, переконується в осмисленні завдання учням;

Групування - об'єднання в групи, розподіл ролей;

Виконання завдання - співдіяльність з метою виконання завдання, розв'язання проблеми, пошуку, дослідження, експерименту тощо. Учитель виконує роль організатора, помічника, ведучого дискусій.

Презентація результатів - демонстрація кінцевого розв'язання авдання.

Рефлексія як заключний структурний етап уроку забезпечує оперативний зворотний зв'язок і складається з двох взаємопов'язаних елементів - власне рефлексійні дії учасників навчального процесу і підведення підсумків. Рефлексійні дії вчителя-словесника передбачають порівняння й оцінювання діяльності учнів. Рефлексійні дії групи учнів містять пригадування деталей групової інтерактивної роботи й аналіз групової діяльності. Рефлексійні дії учня включають порівняння власної точки зору, способу діяльності з думками, діями, поглядами, почуттями інших, оцінювання персонального рівня навчальних досягнень і власного учіння. Технологічно рефлексія впроваджується у формі запитань, таблиці, обговорення, листка оцінювання тощо. Рефлексія, що може бути проведена після виконання певного завдання, зреалізації інтерактивного методу або в кінці всього уроку, складається з кількох елементів:

· порівняння очікуваних і реальних результатів;

· фіксація того, що навчилися, засвоїли, здобули, усвідомили;

· визначення міркувань щодо рівня навчальних досягнень;

· виражання емоцій;

· перспективний план на майбутній розвиток.

Після здійснення рефлексії відбувається кінцевий момент уроку - підведення підсумків, основною роллю якого є пояснити зміст опрацьованого, порівняти реальні результати з наперед визначеними, проаналізувати причини такого результату, зробити висновки, здійснити корекцію, намітити нові питання для вивчення й опрацювання. У процесі цього підетапу з'ясовується зміст зробленого, озвучується результат опанування знань чи вироблення вмінь, встановлюється зв'язок між попередньо відомим (на попередніх уроках), засвоєним та виробленим (під час цього навчального заняття) і перспективно виучуваним (упродовж наступних уроків). Технологія проведення підсумків передбачає трьохетапність її складників:

· визначення кінцевих результатів (Що відбулося? Що засвоїли? Що навчилися? Які вміння виробили? Які знання опанували?),

· аналіз причин (Чому так сталося? Яка причина? Чи була можливість зробити по-іншому? Чи є можливість виправити?),

· перспектива дій (Що будемо робити далі?).

Інтерактивна технологія сучасного уроку української мови передбачає використання інноваційного лінгводидактичного інструментарію, стрижнем якого виступають інтерактивні форми, методи, прийоми і засоби навчання, спрямовані на засвоєння змістової інформації, вироблення відповідних умінь, навичок, здобуття досвіду, розвиток усіх складників комунікативної компетентності, засвоєння моделей комунікативної поведінки. Процес навчання на уроці в аспекті інтерактивної технології передбачає моделювання комунікативних ситуацій, проблемних ситуацій, використання дидактичних ігор (рольових, ділових), спільне вирішення поставленої пізнавально-дослідної проблеми.

Ефективними формами інтерактивної технології вважаємо роботу в парах і групах. У таких формах навчальної взаємодії учні занурені в міжособистісний навчально-пізнавальний дискурс і здійснюють інтерактивне учіння (Рис. 4.2), сутність якого окреслюється як міжособистісна співпраця: навчаюсь у взаємодії - учусь (учіння) та навчаю (навчання).

Рис. 4.2. Інтерактивне учіння учня

На уроці в режимі інтерактивного навчання акцент робиться на інтерактивних методах, серед різноманітності яких перевагу надаємо таким:

«Мікрофон» - метод загальногрупового, колективного обговорення, що дозволяє швидко повідомити інформацію, по черзі відповідати на запитання, висувати гіпотези, наводити аргументи і докази, виражати власну точку зору та порівнювати її з думкою інших.

& Скласти твір «Яблуня», повідомивши якомога більше інформації.

· твір-розповідь; твір-опис; твір-роздум;

· твір у науковому стилі мовлення; твір у художньому стилі мовлення.

«Мозковий штурм» - метод фронтальної, колективної міжособистісної взаємодії, який спонукає учнів до вільного висловлення особистісних позицій, стимулює та концентрує увагу, розвиває креативність, активізує критичність мислення. Необхідний для того, щоб спонукати до формулювання гіпотез а одержання якомога більше ідей.

& Висловити власні думки і якомога більше ідей щодо поставленого питання. Правильні з них фіксуються на дошці у вигляді схем, таблиць тощо.

І. Назвати ознаки тексту.

ІІ. Схарактеризувати прикметник як частину мову.

ІІІ. З'ясувати й схарактеризувати складники комунікативної ситуації.

& Теоретичний наступ.

· Яка частина мови називається прикметником?

· Яке лексичне значення має прикметник?

· Які морфологічні ознаки прикметника?

· Яким членом речення може виступати прикметник?

· Яким словом (головним чи залежним) у словосполученні найчастіше виступає прикметник?

· Як визначається рід, число, відмінок прикметника?

& Практичний наступ.

· За якою ознакою слово піч не схоже на слова село, праця, річка?

· Чим відрізняється слово казка від слів дерево, вікно, дзеркало?

· Чому слово олівці не схоже на слова учень, парта, зошит?

· Яке слово зайве: Київ, річка, Одеса, Харків?

· Вилучити зайве слово: камінь, людина, ніч, серце, сонце.

· Чим ці клени не схожі? Учень саджає клен. Клен росте в парку.

Незакінчені речення передбачають почергову відповідь-продовження на попередньо висловлену інформацію. Цей прийом, що часто поєднується з мікрофоном на етапі мотивації, цілереалізації, рефлексії, дає змогу оперативно залучити учнів до міжособистісної взаємодії, актуалізують особистісну компетентність (мовленнєву, мовну, комунікативну, соціокультурну, діяльнісну). Пропонуємо таку модель незакінчених речень:

& Продовжити твердження, навести приклади.

· Займенник - це частина мови, що…

· Займенники І особи / ІІ особи / ІІІ особи

· Семантичні розряди займенників такі…

Метод ПРЕС передбачає обговорення проблемних питань, у процесі якого висуваються гіпотези, наводяться аргументи, виробляється власна позиція щодо поставленої вчителем проблеми. Процесуально структурується на чотири етапи: позиція, обґрунтування, приклад, висновки, що починаються фразами: «Я вважаю..», «Тому що..», «Наприклад..», «Отже..».

Аналіз ситуацій (кейс-метод) містить обговорення комунікативної ситуації проблемного характеру (максимально наближеної до життєвої реальності і навчально спроектованої) з метою прийняття рішення, пошуку висновків, вирішення проблеми тощо.

& Ситуація 1. Переконайте молодшого брата / сестру / неввічливого однолітка, що дотримуватися правил етикету створює імідж модної людини _ освіченої, вихованої, комунікабельної тощо.

& Ситуація 2. Познайомся з однолітком, повідом про себе, розпитай про нього, зацікав його свої хобі.

& Ситуація 3. Зроби замовлення в кафе, поцікався кухнею шеф-повара, фірмовою стравою і та. ін.

& Ситуація 4. Розкажи молодшому братові про кругообіг води на землі.

Метод проектів передбачає конструювання і створення проекту (тексту, дослідження (етимологічного, лексикографічного, морфологічного тощо), експерименту (стилістичного, комунікативного, ситуативного та ін.).

& Проект 1. Звертання у колискових. Розділові знаки при звертаннях.

& Проект 2. Числівники у загадках. Розряди числівників за значенням.

& Проект 3. Кольори веселки. Ступені порівняння прикметників.

У режимі інтерактивної технології уроку рідної мови доречними, методично виправданими й ефективними є сучасні засоби навчання, як-от: аудіо-, відеоматеріал, мультимедіа, комп'ютер, Інтернет-мережа тощо.

Інтерактивна технологія уроку рідної мови в основній школі передбачає зміну ролі та позиції вчителя-словесника. Стратегія означеної технології передбачає партнерську суб'єкт-суб'єктну взаємодію педагога й учня в різноманітних позиціях. Співпраця і співдіяльність усіх учасників процесу на уроці проектується вчителем і, звичайно, організовується і проходить з ініціативи педагога. При цьому вчитель упродовж навчального часу не домінує над учнями, а спрямовує навчально-пізнавальну взаємодію, стає учасником навчальної діяльності та сприймає учня як активного суб'єкта і партнера. Упровадження інтерактивної технології сучасного уроку української мови вимагає від учителя-словесника не тільки ретельного проектування навчального заняття, а і передбачає врахування таких настанов:

ь поступове введення інтерактивного навчання у практику класного колективу: від застосування елементів цієї моделі до комплексної реалізації;

ь крапельне введення інтерактивних уроків у цілісний системний навчальний процес;

ь вироблення готовності учнів до занурення в інтерактивну взаємодію співробітництва та порозуміння;

ь підготовка приміщення задля забезпечення швидкого переміщення у малих групах;

ь залучення всіх учнів класу до активного учіння;

ь коректне ставлення, терпимість до висловленої думки;

ь передбачення відповідей і корекція їх нормативності.

Отже, сконструйована інтерактивна технологія сучасного уроку рідної мови (Таблиця 4.9, Додаток Г) дозволяє формувати мовну особистість учня, його особистісну Я-концепцію, розвивати ключові й предметні компетентності, а саме цілісну комунікативну компетентність у суголосному взаєморозвитку всіх її складників (мовленнєвої, мовної, власне комунікативної, соціокультурної, діяльнісної). Дає змогу вчителеві використовувати різні інтерактивні форми, методи, прийоми, засоби навчання; сприяє позитивному становленню емоційної сфери учнів, вихованню почуття колективної співпраці та міжособистісної взаємодії, встановленню комунікативно-поведінкових контактів учнів з метою трансформації їх у майбутні життєві нові умови.

Уведення інтерактивної технології сучасного уроку української мови в практику основної школи репрезентує її переваги над традиційною методикою, що проявляється в контексті навчальної діяльності і спрямовується на розвиток учня-мовця у співпраці, взаємоповазі з метою досягнення успіху в особистісному цілеспрямованому учінні.

4.4 Урок української мови у проекції технології розвитку критичного мислення

Сучасною педагогічною системою, що забезпечує не тільки формування комунікативної компетентності учня як предметної, а і розвиток ключових компетентностей мовної особистості школяра, його особистісних якостей та природних задатків, є освітня технологія розвитку критичного мислення. Досягти високого рівня розвитку критичного мислення можливо за умови цілеспрямованої комплексної навчальної діяльності, застосованої впродовж системи уроків української мови в основній школі.

Педагогічна новація «технологія критичного мислення» виникла як модель інтерактивного навчання у США у ХХ ст., активно апробовувался провідними зарубіжними і вітчизняними вченими (О. Бєлкін, Л. Виготський, Дж. Дьюї, С. Заір-Бек, М. Кларін, Д. Клустер, Г. Костюк, М. Коул, М. Красивоцький, А. Кроуфорд, І. Лернер, М. Ліпман, О. Марченко, М. Махмутов, К. Мередіт, С. Метьюз, Р. Пауль, О. Пометун, Ю. Стежко, Р. Стернберг, Д. Стіл, Ч. Темп, Д. Халперн та ін.). У дослідженні ставимо за мету розробити сучасний урок української мови в аспекті технології розвитку критичного мислення, узагальнено здійснити проектування уроку в аспекті означеної технології, впровадити її елементи в освітню мовну практику та експериментально перевірити ефективність.

Теоретико-методичну основу пропонованої технології критичного мислення сучасного уроку рідної мови склали інтегровані й модифіковані стосовно навчального предмета «Українська мова» в 5-9 класах основної школи концептуальні ідеї та положення когнітивної методики навчання рідної мови (О. Горошкіна, А. Нікітіна, М.Пентилюк), технології критичного мислення (Д. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл), компетентнісного підходу до навчання (Н. Бібік, Н. Голуб, О. Кучерук, Л. Мамчур, М. Пентилюк, О. Савченко, Т. Симоненко та ін.), особистісно орієнтованого підходу (Б. Ананьєв, І. Бех, Н. Бібік, О. Біляєв, А. Богуш, Л. Варзацька, М. Вашуленко, О. Горошкіна, Т. Донченко, І. Зимня, М. Пентилюк, С. Подмазін, А. Хуторський, Г. Шелехова, І. Якиманська), особистісного цілевизначення, вибору індивідуальної освітньої траєкторії, навчальної рефлексії (А. Хуторський), гуманізму (О. Біляєв, Л. Варзацька, В. Сухомлинський, М. Пентилюк), діалогічної взаємодії (О. Біляєв, Н. Голуб, Л. Мацько, Е. Палихата, М. Пентилюк), педагогіки співробітництва (Ш. Амонашвілі, О. Біляєв, Т. Донченко, Є. Ільїна, Е. Палихата, О. Савченко, В. Шаталов), застосування інноваційних методів навчання (О. Кучерук, М. Пентилюк, О. Пометун, Л. Пироженко). Лінгводидактичні засади технології критичного мислення суголосні з аспектами когнітивної методики, ключові аспекти якої висвітелно у дослідженнях О. Біляєва, М. Вашуленка, Т. Донченко, В. Загороднова, Л. Мацько, В. Нищети, М. Пентилюк та ін.

Критичне мислення - це когнітивна (пізнавальна) діяльність, антипод шаблонному, догматичному, усталеному, однаковому для всіх типу мислення. Р. Паул досить вдало формулює концепт поняття критичного мислення - це рефлексійне мислення, тобто мислення, яке перевіряє, аналізує само себе, де знання є відправною точкою для використання когнітивних технік та стратегій, що приводить до імовірнісної оцінки та логічного висновку, яким суб'єкт керується під час прийняття рішень [579, с. 17]. З огляду на це, стверджуємо, що критично мислити - значить порівняльно, оцінно, самостійно і творчо. Особистість, яка критично мислить, прагне самостійно прийняти рішення, переконало аргументувати, обґрунтовано довести, що прийняте рішення є правильнішим,логічнішим, раціональнішим.

У дидактиці й лінгводидактиці технологія критичного мислення - це цілісна система, що формує навички роботи з інформацією у процесі репродуктивної та продуктивної діяльності через читання і письмо. Суть технології критичного мислення, на думку сучасної дослідниці Д. Халперн, - це «використання таких когнітивних навичок і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату. Відрізняється зваженістю, логічністю і цілеспрямованістю [523]». І. Загашев та С. Заір-Бек трактують критичне мислення як оцінне, рефлексійне, для якого знання є не кінцевою ціллю, а відправною точкою, аргументоване і логічне мислення, що базується на власному досвіді та перевірених фактах [154, с. 19]. У концепціях учених бачимо співзвучність позицій. З урахуванням цього визначаємо, що критичне мислення - це особливий вид інтелектуальної діяльності мовної особистості, що характеризується високим рівнем сприйняття, осмислення, розуміння, об'єктивності підходу до певного інформаційного поля з метою створення власного інформаційного змісту, власного тексту. У нашому розумінні критичне мислення - комплекс якостей та вмінь учнів, що зумовлюють високий рівень їхньої дослідницької культури, активного самостійного аналітичного мислення, критичної репродуктивної мовленнєвої діяльності, сфокусованої на здійснення продуктивної діяльності.

Технологія розвитку критичного мислення сприймається нами як практичне застосування наукового підходу до нетривіального розв'язання проблем в освітньому просторі: у контексті нашого дослідження - вирішення у процесі навчання мовленнєвих, мовних, комунікативних спрямованих; у рамках конкретного уроку навчально значущих, а в майбутньому - життєво необхідних. В основі такого навчання є інформація (текст) та вироблення вміння розмірковувати над нею, висунення гіпотез, перевірка їх достовірності, розгляд альтернативних думок, доведення й обґрунтування. Критичне мислення як складний психологічний процес на уроці мови починається з ознайомлення з інформацією (мовленнєвою, мовною, комунікативною, соціокультурною), здійснюється через її вивчення, аналіз, синтез, а закінчується правильним рішенням - науково достовірним (теоретично), нормативно відповідно реалізованим (мовленнєво), доречним (комунікативно). У технології розвитку критичного мислення синтезовано ідеї технологій розвивального, проблемного навчання, колективних і групових способів навчання. Ця універсальна надпредметна технологія спирається на ключові положення теорії когнітивної діяльності (когнітивної лінгвістики, когнітивної педагогіки, когнітивної психології) й критичного мислення, а саме створення проблемних ситуацій; ознайомлення учнів з принципами, стратегіями й етапами критичного мислення; впровадження ситуації вибору; використання диференційованих завдань; діалогічну суб'єкт-суб'єктну взаємодію; право на помилку, неправильну гіпотезу; передбачення гіпотез учнів, їх рефлексія та корекція.

Технологія критичного мислення, безперечно, спрямована на розвиток мовної особистості, освіченої, комунікабельної, креативної. Розроблення освітньої технології критичного мислення зумовлено тенденціями розвитку суспільства і вимогами державних документів, тому має бути адаптована до умов сучасного уроку української мови в основній школі. Головна ідея мовної освіти визначена в Держаному стандарті базової і повної середньої освіти, в якому задекларовано: «зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поновлювати та оцінювати, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності [122]».У зв'язку з цим уважаємо, що сучасна технологія критичного мислення відображає сутність і співзвучність позицій концепції когнітивної методики навчання української мови в середній школі (М. Пентилюк, О. Горошкіна, А. Нікітіна), під якою розуміють «сукупність взаємопов'язаних та взаємозумовлених способів і засобів опанування мовних одиниць як основи пізнання й формування концептуальної та мовної картини світу і певного результату створення образу світу в уяві кожного учня [205, с. 71]». Пізнавальна діяльність є однією з провідних у процесі вивчення української мови на уроці.

Узагальнюючи дослідження вчених, визначимо концептуальні основи сучасного уроку української мови в контексті технології розвитку критичного мислення:

1. Утвердження життєвої необхідності, теоретичної значущості, практичного використання знань, умінь та навичок - прерогатива розвитку компетентності учнів (як ключової, так і предметної - комунікативної).

2. Проектування уроку від учня, з урахуванням його мисленнєво активної ініціативи, критичної точки зору, власної позиції.

3. Взаємодія учня й змістової інформації (тексту) у вигляді репродуктивної і продуктивної мовленнєвої діяльності.

4. Спонукання учнів у процесі учіння здійснювати активну аналітичну роботу в алгоритмі:

ь критичне осмислення інформації, її перевірка, усунення «шумів»;

ь відбір потрібної, важливої, необхідної змістової інформації (репродуктивна діяльність, привласнення інформації);

ь створення власного висловлювання (продуктивна мовленнєва діяльність).

5. Діалогічна активна суб'єкт-суб'єктна взаємодія на уроці.

6. Цілісність і тривалість процесу розвитку критичного мислення кожної особистості (мотивованого, цілевизначеного, рефлексійного) впродовж навчального заняття, з уроку в урок, з року в рік.

Аналіз і синтез концептуальних ідей дослідників технології розвитку критичного мислення, концептуальні основи означеної технології дозволяють визначити компоненти технології критичного мислення крізь призму лінгводидактики (Таблиця 4.8).

Зупинимося на характеристиці визначених компонентів. Центрованість концепції технології критичного мислення - навчання як когнітивний процес розвитку мовної особистості, здатної критично мислити. Активне учіння на уроці в аспекті цієї технології спрямовано на вироблення вмінь критично аналітично мислити і передбачає не просто активний пошук учнями навчальної інформації для засвоєння, а цілеспрямовану мотивовану пізнавально-дослідну діяльність: співвіднести те, що вони засвоїли, з власним досвідом, а також порівняння засвоєного з іншими джерелами (думками співрозмовників). Зазначимо, під час роботи з текстовою інформацією, що критично сприймається, відбувається сприйняття не тільки його змісту, а й аналіз думок співрозмовників, у результаті чого інформація привласнюється і на основі цього створюється власне висловлювання.

Таблиця 4.8. Компоненети технології критичного мислення

Компоненти	Технологія критичного мислення
Концепція	ь Навчання - засіб і процес пізнання та саморозвитку ь Критичне сприйняття інформації ь Суб'єкт-суб'єктне діалогічне навчання ь Орієнтація на внутрішню мотивацію ь Цілеспрямоване активне учіння
Мета й цілі	ь Розвиток пізнавального інтересу в учнів ь Формування нового стилю критичного мислення: відкритого, самостійного, усвідомленого, внутрішньо мотивованого ь Осмислена аналітична пізнавально-дослідна діяльність ь Формування комунікативної компетентності ь Розвиток самостійності, критичного мислення, креативності, комунікабельності, емоційної та вольової сфери
Зміст	ь Характеризується гнучкістю, пізнавальною значущістю ь Засіб розвитку інтелекту учнів ь Цілеспрямований на формування ключових і предметних компетентностей
Процес навчання	ь Хід навчання - від учня ь Учитель - координатор, організатор, фасилітатор ь Демократичний діалогічний стиль спілкування ь Взаємодія учня й інформації (тексту) ь Спонукання до порівняння інформації з власним досвідом ь Підтримка пізнавальної активності і чіткої аргументованості ь Аналітична пізнавально-дослідна діяльність ь Передача принципів дій через активне учіння - мотивовану, цілеспрямовану, рефлексійну навчальну діяльність ь Різнобічна модель суб'єкт-суб'єктної взаємодії (учитель - учень, учитель - учні, учень - учень, учень - учні, учні - учні) ...

Подобные документы

• Застосування інтерактивних методів навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроку рідної мови

  Формування та розвиток творчої особистості. Загальна суть інтерактивного навчання. Шляхи вдосконалення сучасного уроку української мови завдяки інтерактивним технологіям. Структура і методи інтерактивного уроку. Технології колективно-групового навчання.
  
  реферат [27,9 K], добавлен 23.09.2014
  

• Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю

  Історичний аналіз класно-урочної системи навчання. Типи уроків та їх структура. Характеристика вимог до сучасного уроку в школі. Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом. Програма спостереження та специфіка педагогічного аналізу.
  
  курсовая работа [44,9 K], добавлен 13.07.2009
  

• Сучасний урок: форми, структура, зміст і методи проведення

  Урок як форма організації навчання в школі та особливості сучасного до нього підходу. Інтерактивне навчання, його класифікація та роль в формуванні навчального процесу. Види технологій інтерактивного уроку та шляхи підвищення активності учнів на уроці.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 22.04.2010
  

• Моделювання уроків української мови в школах нового типу

  Значення мови у формуванні світогляду людини. Викладання української мови в середній школі. Методи, прийоми та засоби навчання, які застосовуються в різних співвідношеннях при викладанні української мови. Використання традиційних і нових методів навчання.
  
  курсовая работа [133,6 K], добавлен 12.03.2009
  

• Вплив проблемного навчання на пізнавальну активність і самостійність молодших школярів

  Форми навчання як категорії дидактичного процесу. Методика застосування проблемного навчання на уроках рідної мови. Шляхи впровадження проблемного навчання на уроках української мови. Особливості організації проблемного навчання в початкових класах.
  
  дипломная работа [128,5 K], добавлен 21.04.2014
  

• Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі

  Зміст навчальних програм, огляд основних та додаткових підручників з української мови. Методика опрацювання частин мови в початкових класах (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Впровадження методів проблемного навчання на уроках мови.
  
  реферат [24,8 K], добавлен 16.11.2009
  

• Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури

  Ознайомлення із ефективністю та результативністю застосування методик нетрадиційних уроків української мови та літератури в загальноосвітній школі у формі семінарів, концертів, КВК, диспутів та подорожей. Особливості адаптивної системи навчання.
  
  реферат [64,1 K], добавлен 22.11.2010
  

• Вимоги до сучасного уроку

  Дидактичні вимоги до сучасного уроку. Мета уроку, психологічні вимоги до уроку. Організація пізнавальної діяльності учнів. Врахування вікових особливостей учнів. Вимоги до техніки проведення уроку. Регулювання якості вищої освіти державним стандартом.
  
  реферат [31,1 K], добавлен 15.06.2010
  

• Методика вивчення математики

  Урок як основна форма організації навчального процесу в школах, його функції в організації системи особистісно орієнтованого навчання. Вимоги до сучасного уроку, підготовка вчителя, самоаналіз його результатів. Методичні рекомендації молодому вчителю.
  
  курсовая работа [39,4 K], добавлен 01.10.2009
  

• Der Fruhling bluhtet in Mykolajiw - виховний захід з німецької мови

  Вживання німецької лексики на тему "Die Natur" під час уроку німецької мови. Розучування пісні „Karzentatzentanz". Використання ігрової форми навчання. Розповідь про улюблену домашню тварину. Навички перекладу з української мови німецькою та навпаки.
  
  конспект урока [10,5 K], добавлен 08.06.2010
  

• Шляхи вдосконалення сучасного уроку

  Основні шляхи вдосконалення сучасного уроку. Гуманізація та гуманітаризація змісту освіти на сучасному етапі. Значення розвиваючого навчання в сучасній системі начальної освіти: система нестандартних уроків, навчально-виховні заходи інноваційного типу.
  
  курсовая работа [54,6 K], добавлен 17.01.2012
  

• Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики

  Дидактика в системі педагогічних наук. Пізнавальний процес: особливості та структура. Контроль, перевірка знань і навичок учнів. Дидактична технологія - основа оптимізації навчального процесу. Зміст освіти в сучасній школі, форми організації навчання.
  
  монография [704,3 K], добавлен 15.07.2009
  

• Дидактика початкового навчання

  Предмет і завдання дидактики. Принципи навчання та зміст шкільної освіти. Форми організації навчального процесу. Контроль та оцінка знань, умінь, навичок школярів. Пошуки шляхів удосконалення процесу навчання в школі. Розподіл годин з курсу "Дидактика".
  
  научная работа [76,8 K], добавлен 14.07.2009
  

• Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

  Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
  
  курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010
  

• Урок іноземної мови як основний засіб іншомовного спілкування

  Теоретичні засади дослідження уроку іноземної мови як основного засобу іншомовного спілкування. Вивчення вікових і психологічних особливостей учнів. Зразок розгорнутого плану-конспекта уроку англійської мови по темам "Robinson Crusoe" і "It's Our Planet".
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 21.09.2011
  

• Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі

  Психолого-педагогічні аспекти та принципи організації позакласної роботи з іноземної мови. Сучасні форми позакласної роботи з іноземної мови. Позакласне читання як засіб формування читача. Використання сучасного пісенного матеріалу та ігор у навчанні.
  
  дипломная работа [84,9 K], добавлен 04.10.2012
  

• Українська література, як предмет вивчення у школі

  Методи літературознавчого аналізу та проблема літературної освіти в школі. Принципи проблемного навчання на уроках літератури в 5-6-х класах. Діалогічні принципи викладання української літератури. Методологічні основи побудови ефективної структури уроку.
  
  курсовая работа [69,0 K], добавлен 10.06.2010
  

• Особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови

  Роль вчителя у здійсненні навчально-виховного процесу в школі, основні вимоги до його підготовки. Типи та структура уроку іноземної мови. Особливості комунікативного, диференційованого, гуманістичного та особистісного методів навчання іноземних мов.
  
  курсовая работа [43,3 K], добавлен 01.06.2012
  

• Інтерактивні технології навчання української мови

  Найвагоміші переваги інтерактивного навчання, його основні характеристики. Методи пізнання та опанування навчального матеріалу. Використання інтерактивних методик на уроках української мови. Стратегія оцінювання результатів спільної роботи учнів.
  
  реферат [22,6 K], добавлен 22.01.2015
  

• Особливості проведення сучасного уроку історії

  Характеристика сучасного уроку, як цілісної системи: типологія, структура, вимоги. Вивчення особливостей проведення уроку історії, з використанням педагогічних технологій (модульні, особистісно-орієнтовані, проектні, ігрові, інтерактивні технології).
  
  курсовая работа [60,2 K], добавлен 29.01.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам