Анализ модельных представлений о человеке, характерных для современного научного познания. История становления и особенности наиболее разработанных моделей такого рода: "человека экономического", "человека социологического", "человека психологического".

Промежуточные результаты продолжающегося исследования по теоретическому описанию человеческого сознания – его устройства, свойств и использования. Описание всей модели мышления и ее компонентов. Структурно-функциональная модель сознания, ее элементы.

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Семіотична здатність: кодування і інтерпретація. Модифікаційні уточнення денотативної моделі у концепції Пірса. Синтаксне трактування театрального і поетичного текстів.

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Межі застосовності теорій знакового аналізу моделі М1. Аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістської моделі М2. Завдання синтаксної моделі знака М3.

Аналіз теоретичних підстав моделювання інформаційно-комунікативного процесу складних соціальних систем, що має велике значення для рефлексії зворотних зв’язків єдиного соціального організму. Аналіз здійснення комунікацій у складних соціальних системах.

Описание постмодернистский воззрений в книге Вольфганга Вельша "Наш постмодерный модерн", их оценка, дифференциация и систематизация. Отслеживание преемственности философского плюрализма. Рассмотрение основных положений теории трансверсальности.

Взаємопроникнення модерну та антимодерну у філософії культури першої половини ХХ століття. Дослідження зв'язку творчості Беньяміна з минулими феноменами європейської гуманітарної культури та творчістю авторів, що найбільше вплинули на Беньяміна.

Інтерпретація філософії Нового часу (і історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Специфічна інтерпретація текстів Б. Паскаля, яка коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст.

Визначення форми взаємоспіввіднесеності культурно-історичних очевидностей філософування. Характеристика схеми функціонування філософії в культурі Модерну. Розгляд можливостей виробленої методології цілісної інтерпретації філософської доктрини Паскаля.

Особенности проявления взаимосвязи политического и правового сознания и развития идеологии государственного строительства в период Новейшего времени. Модель государственно-созидающей идеологической матрицы, которая характерна для данного периода.

Исследование основных проблем философии Ш. Ауробиндо - природе Абсолюта, природе человека, а также эволюции человека и мира. Особенности взаимодополнительности рационализма и исторического подхода к явлениям, а также мистического проникновения в их суть.

Современный кризис культуры как антропологический кризис, сутью которого является трагическое противоречие между богоподобием человека и реальным существованием. Обострение данного противоречия в эпоху капитализма, формирующей экономического человека.

Определение движущих сил развития цивилизации, что зависит от методологических принципов исследователя. Ознакомление с утверждениями теологических философских концепций цивилизаций. Анализ доминирующей тенденции в исследовании конкурирующих цивилизаций.

Влияние науки, образования, православной и религиозной веры на взаимодействие эндогенных и экзогенных факторов в различные исторические периоды. Особенность интеллигенции и ее роли в реализации революционного способа трансформации российского социума.

Проблемы, сопряжённые с глобализационными и модернизационными процессами, которые имели место в древнейшей иудейской культуре. Необходимость всемирного единения людей на почве гуманистических принципов, используемых и сегодня в глобализационной политике.

Розгляд революційних змін соціальності крізь призму опозиції індивідуального і загального, модерного консерватизму і традиціоналізму. Аналіз модернізму як прагнення до солідарності, що наповнює соціальне буття утопічними очікуваннями або ностальгією.

Критика культуры как изменение типа социокультурного построения по отношению к традиционному, реализацией которого есть европейский мир. Характеристика двух интенций: внутрикультурной и интеркультурной. Проектирование "посткультуры" и "интеркультуры".

Аналіз дискусії в європейській періодиці кінця ХІХ - початку ХХ століття навколо проблеми скінченності людини і їх впливу на формування модерністської парадигми. Розгляд аргументів оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті.

Розгляд проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Впровадження принципу державного суверенітету. Індивідуалізований порядок раннього модерну. Становлення абсолютиської монархії та релігійного вільнодумства.

Сутність проблеми концептуального визначення методологічних та ідейних підвалин екзистенціальної діалектики М. Бердяєва. Своєрідність й інтерпретація М. Бердяєвим христології. Характеристика та особливості духовної творчості, на думку М. Бердяєва.

Системотворчий контекст формування культурних цінностей в глобалізаційних процесах культури сучасності. Феноменологія гармонізації культур пострадянського простору, що існує на межі переходу в дисгармонійну фазу. Величезна драма дестабілізації Сходу.

Анализ форм габитуализации образовательного капитала как символической инвестиции в образ жизни современного субъекта. Анализ проблемы типологии модного стиля и коллабораций модной и образовательной идентичности в пересечении философии образования.

Дослідження механізмів структуризації та глобалізації складових соціально-економічної динаміки розвитку українського суспільства. Роль позаекономічних факторів при опису поведінки суб’єктів освітньої діяльності. Особливості економічного способу мислення.

Проблематика мислення і його трансформацій в умовах техногенної цивілізації та інформаційного світу. Вивчення основ теорії когнітивістики. Наука як засіб систематизації природної і соціальної реальності. Виникнення і розвиток техніки і технологій.

Проаналізовано проблему мислення як неоднорідного явища, найбільш важливої характеристики людини. Зазначено, що показником ціннісно-смислової структури особистості є образно-символічне мислення, що виступає одним із видів логічної репрезентації світу.

Страх як екзистенціальний витік людського буття. Дослідження модусу перемагаючого страху, який керує людьми. Вивчення джерел походження і впливу страхів на життя і свідомість людини. Аналіз значення чесноти страху Божого в духовно-моральному житті людини.

Модуси, що проявляються у семіотиці образотворчого мистецтва і символіці маніфестації буття Бога - елемент, який створює для життя людей ціннісну шкалу. Створення у людини натхнення на моральне вдосконалення - основне призначення мистецької сфери.

Представление результата эксперимента по включению человека в проектируемое "общество знаний". Выявление того, в каком соотношении будут находиться потребности человека и требования к нему общества. Два типа личности: творческий и потребительский.

Философское осмысление цифровых реалий жизни человека информационной эпохи. Параметры онтологии и антропологии современного человека, которые обусловлены технологическим развитием информационных технологий и технологий искусственного интеллекта.

"Отказ от трансцендентальности" как основной проект посткритической мысли континентальной философии начала XXI ст. в книге Квентина Мейясу. Концепция неравномерности законов природы и возможности существования мира, совершенно отличного от известного нам.