Мифология как нерасчлененный клубок донаучных представлений о мире и человеке, всех форм общественного сознания. Знакомство с основными особенностями мифологии кыргызского народа. Общая характеристика важных компонентов самобытной духовной культуры.

Анализ проблемы влияния мифов, формируемых в сетевом пространстве социальной виртуальности, на общественное сознание виртуальных общин. Виртуальный миф в обществе как проектная деятельность по формированию глобального мифологического представления.

Ознакомление с биографией Михаила Васильевича Ломоносова. Рассмотрение его взглядов на всеобщность движения. Разработка аспектов, которые послужили основой для формирования его философских воззрений. Анализ вклада Ломоносова в развитие философской мысли.

Определение специфических черт философской школы в России. Исследование влияния на развитие науки и культуры Ломоносова Михаила Васильевича. Научная деятельность, мировоззрение и философские взгляды русского ученого. Идеи атомизма М.В. Ломоносова.

Краткий очерк жизни и направления деятельности М. Монтеня как известного французского писателя, философа и педагога. Содержание самого известного научного произведения философа - "Опыты". Отражение в нем проблемы формирования человеческих идеалов.

Філософський вимір багатоаспектного поняття "культура" у межах учення філософа-феноменолога ХХ ст. Б. Вальденфельса. Концепція міжкультурного та міжособистісного діалогу на базі критики дискурсу Е. Гуссерля, взаємодії між "рідним" та "іншим світом".

Спроби дати відповідь на запитання: чи можна вважати філософський проект Аласдера Макінтайра версією практичного релятивізму? Тематика чеснот і блага, в філософії Макінтайра, яка значно розширює діапазон практичної філософії. Спростування релятивізму.

Оцінка філософської позиції, що заперечує будь-яку версію практичного універсалізму. Характеристика концепції, згідно із якою вибір між конкуруючими теоріями є випадковим і раціонально необґрунтованим. Особливості подолання епістемологічної кризи.

Точки сходження та розходження між соціологією і соціальною філософією як специфічними галузями знання. Аналіз вчень Е. Дюркгейма, М. Вебера, Е. Гіденса. Специфіка теоретичного рівня соціологічного знання. Пізнавальний проект соціальної філософії.

Аналіз протиріччя між католицькою церковною доктриною і досвідом "живої віри". Алгоритм реакції філософії конформізму та нонконформізму на тиск цивілізаційних змін. "Серединний шлях" католицької церкви. Секуляризація усіх сторін життя і суспільства.

Глобалізація як один з об’єктивних процесів світового розвитку, що обумовлюють соціокультурну трансформацію на прикладі національної держави. Характеристика основних перспектив збереження етнокультурної ідентичності в умовах культурної глобалізації.

Філософський аналіз міжкультурної комунікації як соціального феномену. Зміст та сутність етноцентризму і мультикультуралізму, їх роль у комунікативних процесах. Особливості національно-культурного розвитку в Україні в контексті міжкультурної комунікації.

Розгляд феномену покликання в контексті аналізу мотивів вибору педагогічної професії студентами в Україні та США. Міжкультурне порівняння розуміння покликання. Покликання у сприйнятті українців, цілісність феномену покликання у досвіді сучасної людини.

Аналіз міжхристиянського діалогу, світоглядних особливостей та ціннісних основ соціального ідеалу. Визначення граничних меж досконалості суспільного майбутнього на основі духовно-моральних принципів позитивних соціальних змін в ситуації невизначеності.

Проблема осмислення образу міста у контексті мікроурбаністичних студій. Місто позиціонується через призму дії, жесту, буденного існування окремого його жителя, хаотично-впорядкованого руху міського життя. Макропідхід у сучасній урбаністичній реальності.

Осмислення образу міста у контексті мікроурбаністичних студій. Розрізнення концептуальних підходів до міста як макроурбаністичного проекту з універсальними принципами забудови та життєдіяльності і міста як середовища проживання пересічного містянина.

Аналіз монадної природи традиційного суспільства та доведення реальності та бажаність перспектив монадної трансформації суспільства постіндустріального. Розгляд специфіки монадологічного розуміння історії. Монадологічний підхід до соціального в філософії.

Характеристика специфічних особливостей впливу мінливості в культурному просторі соціуму. Праксеологічний аналіз перехідного процесу в Україні що викриває відсутність цілісності, структурованості і кореляції між елементами культурологічного ядра.

Статус та роль категорії "міра" в контексті філософських вчень античної філософії (АФ). Історична інтерпретація еволюції проблематики АФ з позицій становлення її категоріального апарату. Філософські школи, їх підходи до визначення категорії "міра".

Становлення М. Еліаде як філософа, літератора та релігієзнавця, дослідження впливу на його творчість М. Йорги. Спроба проаналізувати еволюцію поглядів молодого Еліаде та творчості великого Йорги від беззаперечного шанувальника до безапеляційного критика.

Принципи діяльності душпастиря, такі як посередництво між Богом та людьми, вплив на громаду через проповідництво, служіння людям та піклування про членів своєї громади, любов до свого народу у середовищі українського кліру під час Революції гідності.

Проблема істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського, в контексті впливу неоплатонічних вчень. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.

Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.

Основні труднощі застосування філософського підходу для дослідження містичного досвіду як антропологічного модусу. Виявлення і аналіз власних антропологічних завдань практикуючого суб'єкта та способи їх вирішення в ісихастській містичній практиці.

Антропологічна природа та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Зв’язок змісту цього досвіду з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом життя.

Головні теоретичні проблеми дослідження феноменів духовно-містичного досвіду і практики в сучасній історико-філософській науці. Особливості духовно-містичної інтерпретації філософсько-релігійної догматики у вченнях Максима Сповідника та Григорія Палами.

Спектр особливостей, структура та значущість духовно-містичної практики ісихазму як гілки східного православного християнства. Особливості духовно-містичної інтерпретації філософсько-релігійної догматики у вченнях філософів М. Сповідника та Г. Палами.

Характеристика масонського будівельного символізму та масонського уявлення про будівництво "ідеальних міст", як процесу "покращення природи - приборкання Хаосу". Філософія "масонської урбаністики" на прикладі Одеси, яка планувалася як "ідеальне місто".

Дослідження концептів міста та міського повсякдення в сукупності зв’язків із людиною. Онтологічна сутність міста як експансивного щодо людського єства поняття. Аберація сутнісних рис людини під впливом потреби адаптуватися до технократичних умов життя.

Дослідження за допомогою аналітично-дослідного інструментарію філософської антропології "міста" і "міського повсякдення" як взаємно пов’язаних та складно скоординованих онтологічних сутностей. Аналіз концептів міста в сукупності зв’язків із людиною.