Изучение экзистенциальной философии Карла Ясперса, возникновение эпохального сознания. Философский взгляд Карла Ясперса на проблему человеческого бытия. Опасность человеческого существования, рассмотрение сущности массового порядка существования.

Периодизация развития феминистских идей. Либерально-реформистское, социалистическое и радикальное направление феминизма и их отличия друг от друга. Организации женщин. Просветительские идеи М. Уоллстонкрафт и Дж.Ст. Милля. Причины неравноправия женщин.

Самотрансцендування як атрибут "природної людини". "Сингулярність" із філософської й нефілософської точок зору. Зміст поняття "емерджентна революція". Технологічна сингулярність як настання ери трансгуманізму та постгуманізму. Глобальна еволюція, епохи.

"Тезис о конфликте" и американские дискуссии об эволюции. Эдвард Дринкер Коуп и неоламаркианская теория эволюции. Разум, движение и материя: интернализация довода о разумном замысле. Форма философского компромисса между эволюционизмом и теологией.

Дослідження сакральних структур на території середньовічних європейських міст. Аналіз релігійних передумов виникнення і функціонування середньовічного міста, вплив офіційної релігії та міфології на побудову міського простору і самосвідомість містян.

Формування стереотипів на основі історичного досвіду між представниками різних національностей, який є наслідком політичної та військової боротьби. Визначальне місце в системі етностереотипів побутових гетеростереотипів закарпатців стосовно поляків.

Дослідження прав особи як онтологічної проблеми. Розгляд питання про владу людини над людиною. Інтерпретація прав персони як форми посттрадиційної легітимації політичної влади. Суть універсальності людської гідності та партикуляризму етичної схильності.

Применение понятия "поведение" к разным уровням живой природы. Характеристики наследственного поведения согласно К. Лоренцу и Н. Тинбергену. Анализ причин и проявлений агрессивного поведения. Моральные рекомендации и запреты. Сбои в моральной регуляции.

Экспликация культурно-антропологических оснований мифологизации исторических событий, в традиционном и новоевропейском обществах в генетической взаимосвязи с деятельностью общественного и исторического сознания. Феноменология восприятия сознанием социума.

Исследование креативных ресурсов повседневности. Определение роли повседневности в формировании тезауруса языка культуры. Трактовка приключения в социологическом и философском ключе как феномена, конституирующего специфику социальной рациональности.

Анализ методологических подходов к изучению пласта социальности - повседневности, с исследованием возможности и пределов использования в социально-философском исследовании теоретизации П. Бергмана и Т. Лукмана. Тотальный "символический универсум".

Выявление отношений между наукой и повседневностью. Концепция "социальной экзистенции" П. Штомпки. Повседневность как условие и объективная предпосылка научной практики. Контекстный, ритуализированный, телесно-материальный характер научного производства.

Философское видение специфики городской повседневности. Символы и смыслы жизни российских городов в реальной действительности нашей жизни. Осмысление городских категорий, их понимание. Структура внутренних и внешних координат, описывающих масштабность.

Анализ понятия "повседневность", "здравый смысл", "интуиции здравого смысла". Описание основных концепций повседневности и здравого смысла. Философское обоснование положения об адекватности использования истин здравого смысла в решении проблемы сознания.

Основні методи включення нових об'єктів у контекстуальні моделі реконструкції науки. Фактори, які визначають складність філософського осмислення феномену повсякденності. Модель опосередкованого включення повсякденності у контекст реконструкції науки.

Роль людського розуму у формуванні техносфери крізь призму еволюційної теорії (ЕТ) Дарвіна. Порівняння ЕТ з процесом формування культурної оболонки планети, біологічного світу і світу ідей. Механізми, що беруть участь у розробці технологічних артефактів.

Аналіз правової проблематики Г.В.Ф. Гегелем на основі принципів раціоналізму, об'єктивного ідеалізму та діалектики. Трактування права і моральності, властивості розуму та значення духовного досвіду у пізнанні буття. Філософський пошук істини про право.

Розгляд богословських праць представників православних і католицьких церков, присвячених аналізу та оцінці доробку І. Галятовського з конфесійних точок зору. Наукові дослідження філософської спадщини І. Галятовського та Чернігівського кола книжників.

Аналіз поглядів німецького просвітителя І. Гердера на проблему походження мови як одного з головних факторів, що сприяв становленню і розвитку людського суспільства. Дослідження впливу творчої спадщини ученого на формування лінгвофілософської природи.

Суперечності у відношенні до праці в Середні віки. Засудження з боку богословів примноження земних багатств і їх накопичення. Зародження "теології праці" як праці, угодної Богу. Поміркований реалізм у філософії Фоми Аквінського. Докази буття Бога.

Висвітлення характерних рис, особливостей творчого здобутку Н. Талеба. Дослідження соціально-філософського підґрунтя праць Насіма Талеба в частині ідей та принципів філософії стоїцизму. Ознайомлення з думками і поглядами низки філософів-стоїків.

Основные особенности рецензируемой книги, методологические ориентиры издания, анализ его композиционной структуры. Установка на рассмотрение феномена акмеизма в широкой историко-литературной и теоретической перспективах как главный постулат автора.

Соціальна справедливість як важлива категорія суспільної практики. Колізія між законною та природною справедливістю. Заслуга і винагорода, потреби і рівності. Історія розвитку суспільства за Г. Гегелем. Тоталітарні та демократичні суспільства ХХ ст.

Аналіз концепту "подія" в емпіричному та художньому аспектах. Умови, за яких відбувається життєва подія. Класифікація подій за рівнем суб'єктності сприйняття. Розгляд відмінностей художньої події від події, що відбувається в емпіричній дійсності.

Філософсько-антропологічні аспекти концепцій події, створені Гайдеггером, Дельозом і Бадью. Аналіз парадигмальних меж історично структурованих моделей візуальності. Антропологічні зміни, викликані постподієвим процесом трансформацій візуальності.

Автор стверджує, що критика Куайном кантовского аналітичного відмінності, а також трансценденталістского редукционизма не зовсім адекватна. Автор заявляє, що теорії досвіду і пізнання Канта і Куайна засновані на загальній догмі - догмі послідовності.

Дослідження й аналіз сутності подкасту - зафіксованого у цифровій формі продукту людської діяльності, який виконує функцію рефлексії буття на рівні смислів, цінностей, образів. Визначення та характеристика цілісної сутності буття подкасту, як феномену.

Согласованность жизненного пространства. Отсутствие у человечества способности воспринимать Мир по замыслу. Первостепенное превосходство в человеческом Мировоззрении, материальной разрозненной потребности, над осмысленной и целостной самостоятельностью.

Рассмотрение неистощимой прафилософской мифичности реальности, обуславливающей ее качественно-смысловую неоднородность, сводящую, между тем, все содержательные интенции в триумфальном итоге к двум полюсам - жизни-бесконечности и смерти-конечности.

Коротка історія дослідження проблеми справедливості. Духовно-політична ситуація ХІХ-ХХ ст. Нове осмислення питань рівності, свободи, справедливості. Індивідуальне духовне очищення за Вишенським. Особливості та зміст євангельського шляху пізнання істини.