Підготовка індивіда до життя та формування ним життєвих стратегій, які уможливлюють його адаптацію до нової соціальної реальності. Нагальні проблеми освіти, які висвітлені у статтях, монографіях, бесідах та інтерв’ю З. Баумана. Глобальні кризи інститутів.

Аналіз понять "кінець історії", яке активізує есхатологічну проблематику у її антропологічному аспекті, тим самим актуалізується проблема смислових запитувань. Зосередження уваги на постмодерністському відчутті вичерпаності історії, ідей і цінностей.

Определение понятия "постмодернизм" и история изучения этого понятия. Постмодернизм в искусстве и философии. Французский философ Жан-Франсуа Лиотар и его определение понятия постмодерна как кризиса метасценариев. О "Состоянии постмодерна" Ж-Ф. Лиотара.

Основные течения, взгляды и трактовки постмодерна. Анализ образа жизни и культуры в постиндустриальном веке. Трансавангард как анархизм стилей и направлений мышления. Неоаристотелевский синтез учения о естественном праве с либерализмом в философии.

Агностицизм как методологический принцип постмодернизма и гносеологический пессимизм как его социальная рефлексия. Выявление социальной роли науки в постмодернистскую эпоху. Прямые и косвенные связи между теорией познания и социальным восприятием науки.

Постмодернистский взгляд на идентичность. Теоретическое происхождение постмодернистской идеи идентичности. Бессознательное Фрейда. Структурная лингвистика Ф. Соссюра. М. Фуко и современная генеалогия. Критика теории и феминизм как социальное движение.

Трактование и интерпретации термина "Постмодернизм". Поиск сущности истины в философском учении Постмодернизма. Обоснование проблематичности утверждения неспособности просвещенческих философских теорий и учений ставить моральные вопросы и их решать.

Непосредственные предшественники постмодернистской философии: Ф. Ницше и М. Хайдеггер, сущность их философии. Характерные черты постмодерного общества. Последствия и границы постмодернистских экспериментов на современном этапе развития общества.

Рассмотрение проблемы творчества в русле постмодернистской направленности. Анализ постмодернистской культуры постнеклассического образца, что генерирует социокультурную реальность как контекстуальное основание творчества и концептуализаций творчества.

Понятие, становление и сущность постмодернизма. Основные положения философии модерна. Основные представители этой философской парадигмы и их мировоззрение. Достижения в области естествознания, способствующие формированию релятивистского способа мышления.

Изучение понятия "постмодернизм", которое обозначает ситуацию в культурном самосознании стран Запада, сложившуюся в конце XX в. Истоки постмодернизма. Критика классической философии. Ф. Ницше с его философский нигилизм. З. Фрейд и истоки постмодернизма.

Рассмотрение социального познания как исследования субъектом вопросов о природе социальной реальности, целях и смыслах человеческой деятельности и путях социального творчества в рамках определённых "форм жизни". Репрезентация социокультурной ситуации.

Cоциальная реальность с точки зрения постмодернизма. Социальная наука как одна из форм социального мышления, с точки зрения постмодернистов. Постмодернизм в этнологии. Парадокс постмодернистской антропологии: "беспристрастность", которой не ждали.

Анализ моды, что выражает идеологию постмодернизма и порождаемую ею психологию, определенный менталитет, стиль поведения и деятельности широких кругов так называемой интеллектуальной элиты, ее коммуникативную позу. Идейные истоки и черты постмодернизма.

Тенденции развития современной культуры, цивилизации в условиях глобализации. Понятие "постмодернистский стиль мышления". Сущность понятий "постмодерн", "постмодернизм", их соотношение и взаимосвязь, место в структуре культуры глобализирующегося мира.

Анализ интерпретации человеческой телесности в философии постмодернизма. Концепт "тела без органов" Делеза, Бодрийяра и Гваттари. Сущность постмодернистской философии тела, ее элементы: девальвация, деконструкция, эгоистический телесный нарциссизм.

Исследование специфики концептуализации социальной реальности в социально-философских и социологических работах. Поиск фундаментальных оснований совместного бытия социальных субъектов. Характеристика изменений ценностного сознания современного общества.

Анализ путей развития философии, поиск новой парадигмы мышления, которая бы соответствовала потребностям человечества, сложившимся под влиянием нынешних политических, экономических и социальных условий. Изучение современных работ о постмодернизме.

Критика идеи "привилегированных репрезентаций", без учета, что "контакт с реальностью" есть не у мысли, а у человека как субъекта познания и что "привилегированный доступ" к объективно-сущему обеспечен встроенностью сознания в жизнедеятельность субъекта.

Обґрунтування впливу постмодернізму на розвиток корпоративних культурних формоутворень. Характеристика процесу становлення корпоративної культури у площині постмодерної парадигми. Дослідження особливостей постмодерних модифікацій корпоративної культури.

Опис відходу постмодерних мислителів від класичної теорії ідеології, головні поняття якої замінені проблемами знання, мови і влади. Характеристика видовища як основного виду виробництва та споживання. Домінування уявних структур у суспільній свідомості.

Дія сучасної епохи постмодерна на трансформаційні процеси в різних сферах суспільного буття, особливо у сфері сімейно-шлюбних відносин. Специфіка українського контексту сімейно-шлюбних відносин. Характерні риси, притаманні сучасному періоду постмодерна.

Постмодернізм як світоглядно-мистецький напрям. Визначення терміну "постмодернізм" як філософської категорії. Засновники постмодернізму, "Стан постмодерну" Жана-Франсуа Ліотара. Характерні риси епохи постмодерну, порівняння постмодернізму й модернізму.

Спроба визначення методології сучасних смислових війн. Розкривається поняття та сутність смислової війни. Обґрунтовується, що пост-модерний дискурс формує базовий інструментарій смислових війн: створення симулякрів – образів відсутньої дійсності.

Дослідження тотожності сутнісних рис різних ідеологій. Порівняння комунізму, постмодернізму, віртуальності. Вивчення аспектів схожості за концепцією Епштейна. Розгляд віртуальності як реального втілення комунізму із засадничими постмодерними принципами.

Фундаментальна аналітика актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Дискусії щодо значення філософії постмодернізму в контексті відмови від метафізичних принципів пізнання.

Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.

Синергетика як опис поведінки самоорганізованих складних систем, що знаходяться не в рівновазі і інтенсивно обмінюються енергією з навколишнім середовищем. Концепція Вернадського про біосферу. Парадигма цілісності як основа постнекласичної науки.

Знайомство з основними етапами формування постнекласичної раціональності у науці. Загальна характеристика методологічних принципів соціально-гуманітарного пізнання. Аналіз основних філософсько-методологічних вимог сучасної герменевтики, розгляд проблем.

Філософське дослідження духовності у контексті розвитку постнекласичної освіти. Антропологічно-духовне розуміння процесу пізнання. Духовна інтерпретація свідомості, ідентичності, ментальності, самопізнання. Змістовно-ціннісна багатовимірність людини.