Визначення концептуальних відмінностей між полі-, між-, транс- та метадисциплінарними підходами до вивчення й аналізу проектів сучасної науки. з’ясування наявності механізмів трансформації класичної дисциплінарності в некласичні та постнекласичні форми.

Развитие постнеклассического типа научной рациональности. Художественное творчество У. Эко как искусство постмодернизма. Особенность ориентации классической философии на идеал гносеологического оптимизма в сфере моделирования когнитивных процедур.

Понятие и признаки постнеклассической науки. Основные тенденции к переплетению социо-гуманитарного и естественнонаучного знания. Этапы развития культурной матрицы техногенного развития. Диаметрально противоположные установки сциентизма и антисциентизма.

Изучение постнеклассических аспектов познания человека в условиях технологической цивилизации. Проблема соотношения мышления, языка, ментальности и способностей человека. Разработка новых соотношений человека и мира с учетом технологической революции.

Дослідження особливостей практик контролю в ситуації "текучого модерну". Характерні риси цифрової інфраструктури соціального контролю. З'ясування особливостей баноптичної та синоптичної логіки стеження як постпаноптичних форм соціального контролю.

Сущность и особенности перестройки в России. Внутреннее содержание глобализации. Внешние проявления глобализационных процессов, основные черты и социальные последствия их протекания. Основные идеи глобализма. Характеристика нового мирового порядка.

Возникновение постпозитивизма как критической реакции на программу эмпирического обоснования науки, выдвинутой логическим эмпиризмом. Пересмотр представлений о науке постпозитивистами. Рассмотрение направлений постструктурализма и постмодернизма.

Масштаб интеллектуального влияния философия К. Поппера. Новейшие теории буржуазных ученых в области логики науки, попытки спасения неопозитивизма от критики. Антимарксистский характер социологических воззрений Поппера и резко выраженный антикоммунизм.

Постмодернистский тренд от научности к литературности. "Божественный Взор" как совокупность объектов, независимых от сознания. Противопоставление эпистемологии и теории познания. Когнитивная ценность науки, позволявшей достигать рационального согласия.

Необхідність та можливі шляхи гуманізації постреалізованого буття воцивілізованої людини за сучасних умов. Причини та наслідки ескалації інженерності мислення. З'ясування наслідків ескалації інженерного мислення в усі сфери буття сучасної людини.

Суть и особенности пострелигии, сконструированное исходя из методологических посылов Традиционалистской школы, которые обоснованы в сравнении с прочими методологическими подходами, обнаруживающими свою несостоятельность при оценке духовности Постмодерна.

Проверка смыслов на сопротивляемость как закономерных условий порождения новой социокультурной среды. Разработка методик смысловой регуляции. Смысл как необходимое условие самоорганизации. Особенности экзистенциальной связи человека с современным миром.

Знакомство со способами и проблемами построения эмпирической модели интеграционных процессов в интернет-сообществах. Рассмотрение основных вопросов о релевантности классических характеристик. Анализ особенностей изучения горизонтальной интеграции.

Особенности пересмотра ортодоксальных философских принципов марксизма-ленинизма в условиях идеологического пресса. Субъект и объект в контексте марксистских формул: деятельностный подход И.С. Алексеева. Подход к эпистемологии и философии науки М.А. Розова

Изучение угроз человеческому проекту в эпоху биотехнической революции. Анализ многоуровневости, экзистенции и многоплановости события поступка. Дезорганизация культуры, ущемление самоидентификации и повышение социальной энтропии в современном обществе.

Дослідження широкого поля актуальних філософсько-світоглядних проблем новітньої постфрідманівської космофізики, породжених сучасними уявленнями про фізичний вакуум, що претендує на статус універсального репрезентанта глобальної єдності "всього зі всім".

Актуалізація лаканівської культурфілософії. Розкриття зв’язку між структурно-семіотичною теорію суб’єкта та вченням про культуру в рамках лінгвістичного психоаналізу Ж. Лакана як впливового напряму семіотично орієнтованої культурфілософії ХХ столітті.

Осмислення феномена постцифрової війни, розвиток нових форм постцифрового діалогу. Сприяння внеску наукової спільноти у антивоєнні зусилля на основі концепції вірусної реальності та розумінні ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі.

Исследование главных траекторий построения модели постчеловека в западной гуманитаристике. Выявление основных предпосылок необходимости отказа от классического гуманизма. Изучение и характеристика диалектики различий классического антропоцентризма.

Исследование постиндустриальных тенденций современного российского общества. Определение степени ориентации представителей российского среднего класса на "постматериалистические ценности". Отрицание тенденций к меритократии в российском обществе.

Описание потенциала визуального образа, выступающего в качестве доминанты современной социокультурной реальности. Выстраивание целостного гармоничного пространства жизни, развитие творческого потенциала и расширение границ собственного сознания.

Социально-философский анализ экономического и социокультурного потенциала малых городов Вологодчины. Возможность перспективного саморазвития городского пространства. Основные компоненты совокупного потенциала: природные и трудовые ресурсы и другие.

Можливості релігії бути дієвим інструментом впливу на феномен агресії на рівні особистості та суспільства, враховуючи актуальну тенденцію секуляризації. Толерантність у її секулярних та релігійних вимірах; мирне співіснування як результат її актуалізації.

Оцінка соціально-технологічного потенціалу соціальної філософії як академічної науки та навчальної дисципліни. Підміна соціальної філософії соціальною епістемологією. Вирішення проблеми контрарного співвідношення інструментального і ціннісного розуму.

Оцінка соціально-технологічного потенціалу соціальної філософії (СФ) як академічної науки/дисципліни. Критика одновимірного суспільного використання філософії як ідеології. СФ як послідовна, системна рефлексія щодо ціннісних підстав суспільного розвитку.

Дослідження механізмів виробництва реальності практиками влади. Розкриття взаємозалежності зникнення реальності від розширення тіла влади. Встановлення опосередкованого поширення владних відносин розсудковим способом світосприйняття та мислення.

Дослідження сутнісних особливостей потоку свідомості як найважливішої складової феноменологічної концепції іманентного часу Едмунда Гусерля. Співвідношення плинного та незмінного у часовій філософії. Абсолютний темпоральний потік свідомості людини.

Рассмотрение общих понятий потребления и его места в современных обществах. Характеристика потребления и социальной дифференциации. Определение жизненных стратегий личности в контексте процессов потребления. Анализ молодежных жизненных стратегий.

Основные черты, присущие обществу потребления. Двоякость феномена варварства как негативного явления, противостоящего культуре и одновременно порождаемого самой культурой. Философские концепции "общества потребления". Духовные и культурные потребности.

Анализ трансформации человека и его мировосприятия, основанной на процессе потребления. Основные предпосылки становления в XX в. массового человека как субъекта массового общества. Материальные блага как главный критерий успешности современного человека.