Усиление в обществе ориентации на потребление. Изменение экономической, политической, социальной структуры российского общества в перестроечное и постперестроечное время. Появление материалистической системы ценностей. Особенности социального дробления.

Биография выдающегося мыслителя античности Платона. Его основные сочинения. Положения философа о разделении действительности на мир идей и чувственных вещей. Введение им понятия "объективный идеализм". Люди, оказавшие влияние на него и его последователи.

Сравнительный анализ аргументов, которых придерживаются информаторы при изложении мысли Горгия. Модернизация и трансформация исходных установок Парменида. Проблематики интенциональности, привилегированный статус какого-либо из ментальных состояний.

Рассмотрение развития феномена любви как необходимой части онтогенеза человека с выявлением ее общих черт, проявляющихся независимо от ее форм, которые могут рассматриваться как универсалии. Представление любви как многогранного динамического феномена.

Изучение форм кристаллов льда, образующихся при замерзании воды. Исследование воздействия музыкальных вибраций на водяную жидкость. Рассмотрение эмоций, создающих противоположные частоты. Любовь и признательность как фундаментальные начала природы.

Дослідження творчості Г.С. Сковороди. Своєрідне послання мислителя нащадкам, написане за його побажанням на могилі. Що має на увазі мислитель, говорячи "світ". Стосунки людини з іншими людьми. Морально-пізнавальна настанова щодо ставлення до дійсності.

Анализ одной из центральных проблем творчества Ницше – его проект преодоления метафизики. Направления критики и стратегии нового мышления, включая характерные черты нового стиля философского письма. Тематическое и риторическое прочтение философии Ницше.

Трансформация современной семьи под влиянием глобализационных факторов - причина кризиса идентичности, утраты национальных корней, превращения человечества в однородную серую массу. Анализ последствий демографического кризиса в европейских странах.

Рассмотрение идеи последовательного эволюционизма как принципиальной основы теории культуры философа. Анализ идеи адаптации и форм организационного опыта в теории А.А. Богданова. Описательное и функциональное определение культуры в философии Богданова.

Философско-экономическое исследование инновации через взаимообусловленности антропосвернутых рисков и последствий для человека, общества, страны. Содержание и антропопроявления в инновациях. Постинновационные риски и последствия для антропоединицы.

Рассмотрение двойственности природы технического прогресса. Анализ последствий техники и технологии в сфере экологии и экономики. Негативное воздействие на человека и общество в целом. Проблема адаптации к скорости внедрения технических новшеств.

Последствия кризиса европейской культуры рубежа XIX-XX ст. Проблемы, вытекающие из перерождения рационализма из способа отыскания смысла бытия в прагматическое средство преобразования мира. Возникновение феномена духовной свободы личности и ее реализации.

Обсуждение статьи Т. Уильямсона "Кабинетная философия". Возражения участников панельной дискуссии и другие реакции на нее. Соответствие содержания статьи темам книги Уильямсона "Занимаясь философией". Метод моделирования как будущее кабинетной философии.

Исследование последствий секуляризации, процесса ослабления влияния религии на публичную и частную сферы жизни в исламском мире. Расширение светского пространства в мусульманском обществе. Секуляризация в культуре Запада, рассуждения Джани Ваттимо.

Р. Інгарден як один із найбільш відданих учнів Гуссерля, недооцінений останній системний філософ XX століття. Загальна характеристика тематичного видання "Ruch Filozoficzny". Знайомство з головними хронологічними віхами життя Р. Інгардена у Львові.

Анализ дискурса современных теоретиков трансгуманизма относительно моральной, юридического и физического свободы в условиях перехода человека от сущности к присутствию. Анализ этической оценки антропологической концепции трансчеловека и его свобод.

Дослідження взаємозв'язку між класичним екзистенціалізмом та екзистенціальною соціологією Дж. Дугласа, А. Фонтани. Основні проблеми історико-філософського аналізу в традиції дослідження. Філософський аналіз генези постекзистенціалістського мислення.

Вивчення сукупності постекзистенціалістських культурологічних синтезів як формоутворюючої основи мислення. Дослідження особливостей трансформації філософії класичного екзистенціалізму у 60-90-ті роки ХХ ст. Основні проблеми історико-філософського аналізу.

Историческое состояние современного научного общества в развитии западной культуры. Проблемы и неустойчивости в концепции знания Нового времени. Индивидуум в космосе знания и утрата субъекта. Влияние динамики знания на культурно-специфическую память.

Анализ современной цивилизационной концепции философии истории. Анализ предпосылок становления и концепций постиндустриального общества. Характеристика основ постиндустриального общества, его антропологических, культурных и социальных последствий.

Дослідження процесу набування індивідуалізованого досвіду. Пізнавальне значення інтроспекції. Роль суспільних та культурних стереотипів в конструюванні біографічної нарації. Потенціальні помилки у нашому сприйнятті зовнішньої та внутрішньої дійсності.

Особливості постіндустріального розвитку та трансформація системи суспільних відносин в Україні. Вміння та здібності людини, її інтелектуальний та соціальний потенціал. Створення умов для функціонування творчої, інтелектуальної робочої сили в країні.

Концепции классического, неклассического и постклассического рационализма. Первый прообраз практической рефлексии. Генезис социального и духовного порядка. Ритуал, символ и миф в обществах. Универсальные структуры трансцендентальной субъективности.

Характеристика епістемологічного ядра метамодернізму та трансмодернізму шляхом визначення форм перетину двох теорій та уточнення концепції постпостмодернізму О. Павлова. Типологічний аналіз двох теорій за допомогою порівняльно-історичного підходу.

Вивчення нових реалій, викликаних пандемією, з використанням філософського аналізу. Коронавірусна пандемія як найбільший суспільний виклик сучасності. Перехід до дистанційної роботи, освіти, цифрових послуг як сучасні трансформації передачі знань.

Вехи европейской онтологии, на фоне которых рассматривается постметафизическая теология, представленная феноменологией данности. С трудов Иоанна Дунса Скота начинается процесс натурализации бытия, после чего сферы онтологии и теологии разделяются.

Засади духовності у постнекласичній методології, відмінні від класично-метафізичного її аналізу. Практичні аспекти діяльності людини. Співвідношення знання і особистості у навчально-виховному процесі, вирішенні актуальних проблем екологічної свідомості.

Философско-методологические аспекты теологии постмодерна на примере деконструктивисиской, постметафизической, постлиберальной теологий. Анализ возможности факта трансляции христианской истины в условиях постмодернистской культурно-философской парадигмы.

Исследование специфики религиозной ситуации в эпоху постмодерна. Анализ тенденций религиозной динамики. Особенности развития альтернативных форм религиозности и активизации религиозного фундаментализма. Варианты ответа на культурный вызов постмодерна.

Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.