Розгляд явища публічного як універсальної консолідованої матриці соціокультурних змістів. Внесок сучасних українських авторів у теоретико-методологічне дослідження публічності. Співвідношення цього поняття зі сферою приватності, інтимності, частковості.

Виникнення і природа свідомості. Суб'єктивні фактори існування та функціонування свідомості. Форми соціального життя, рушійна сила переведення несвідомих структур у соціальні продукти. Аналіз сучасних філософських концепцій. Метод "мисленої конструкції.

Сутність та значущі елементи світогляду сучасної людини. Проблема формування світоглядних орієнтацій: когнітивні аспекти. Трансформація та загальна структура світоглядно-ціннісних орієнтацій сучасної молоді в контексті філософсько-педагогічного дискурсу.

Поняття "соборність", що виражає ідею єдності в багатоманітності та лежить в основі людського спілкування. В українській суспільній та філософській думці тема соборності пов'язана з ідеєю створення національної держави та об'єднання в межах етносу.

Головні концепції соціальності. Основні підходи до поняття, його атрибутивні якості та можливі напрями трансформації. Зв'язки між особистостями, людиною і суспільством. Взаємообумовленість індивідуального ("атомарного" та "ядерного") буття людей.

Необхідність у прийнятті нових нормативно-правових актів МВС України, Національною поліцією України, які повинні регламентувати особливості взаємодії правоохоронних органів з населенням. Діяльність поліції, яка заснована на її підтримці громадськості.

Діалектика: методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики софістика та метафізика. Принцип тотожності мислення і буття, єдності рефлексії та руху, всезагального зв'язку. Принцип тотожності протилежностей. Принцип діалектичного заперечення.

Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.

Обґрунтування теоретичного аналізу поняття "унікальність", розмежування його з другими, близькими за значенням. Виявлення витоків становлення проблеми унікального у філософії та науці. Використання системного підходу до аналізу поняття унікальності.

Аналіз субстанції яка не потребує для свого доведення нічого іншого окрім самого себе. Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози. Сутність об’єктивного ідеалізму Г. Лейбніца. Метафізичне обґрунтування наукового пізнання. Поняття субстанційного плюралізму.

У статті йдеться про концепцію суттєвості Фіхте, сформульовану в "Основах науки про знання" (1794). Автор стверджує, що згідно з Фіхте самопризначення епістемічної діяльності суб'єкту можливе лише за умови, що ми можемо мислити суб'єкта субстанцією.

Визначення та характеристика терміну "поняття", його відмінності від уявлення. Розгляд об’єму та змісту як базових параметральних характеристик поняття. Способи визначення змісту понять, їх види, взаємовідношення між їх обсягами. Операції над поняттями.

Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття. Види та логічна характеристика понять як важлива проблема логіки. Приклади позитивних і негативних понять. Типи відношень між сумісними і несумісними поняттями, їх графічне відображення.

Рассматривается проблема невыразимости этики у Л. Витгенштейна и С. Кьеркегора. Оба философа указывают на парадоксальную ситуацию при попытке выразить этическое в языке. Онтология раннего Витгенштейна, представленная им в "Логико-философском трактате".

Исследование вопроса о верности или истинности универсальных высказываний, основывающихся на опыте, – гипотез и теоретических систем в эмпирических науках. Содержание и пути разрешения проблемы демаркации. Универсальные и экзистенциальные высказывания.

Анализ книг К. Тимирязева: "Чарльз Дарвин и его учение", "Жизнь растения", "Солнце, жизнь и хлорофилл". Популяризация естественных наук как процесс распространения знаний о природных явлениях в современной и доступной форме для широкого круга людей.

Раскрытие содержание проблемы распространения знаний в современном мире. Раскрытие основных форм и методов популяризации науки в обществе. Изучение системы формирования навыков изучения. Фантастические произведения как средство популяризации науки.

Характеристика подходов к анализу популярной культуры, модели ее понимания. Сущность изменений в сфере популярной культуры под влиянием распространения новых информационно-коммуникативных технологий. Роль культуры в структуре "цифровой" экономики.

Рассмотрение дихотомии научной деятельности как проявления популярной (массовой) культуры, с одной стороны, и ориентированной на долгосрочную перспективу фундаментальной науки, с другой стороны. Правила развития науки и технологического прогресса.

Распространение популярной культуры в науке и ее влияние на системы интеллектуальной собственности. Описание нелинейного развития инноваций. Государственно-частное партнерство и участие бизнеса в проектах академической науки. Этические вопросы в науке.

Рассмотрение истории мировой философии от первобытных времен до нынешнего столетия. Изучение периода начала философии на Древнем Востоке. Характеристика античности – расцвета философской мысли. Особенности использования философии в Средние века.

Переосмысление философии Маркса. Интерпретация человеческой истории диалектическим материализмом. Причины политического поражения марксистской идеологии. Анализ изменений мирового общественного мнения, баланса политических сил и принципов демократии.

Порівняльна типологія культуролого-феноменологічних та герменевтичних підходів до вивчення феномена західної алхімії у методологічному контексті соціально-філософського дослідження. Об’ємна картина концептуального простору досліджень феномена алхімії.

Аналіз проблеми розрізнення різних рівнів людської душі у представників томістичної і скотистичної шкіл. Сутність позиції Прокоповича й Кониського у питанні інтерпретації визначення душі, її єдності з тілом. Простеження еволюції у поглядах Кониського.

Історичні аспекти розвитку педагогічного поняття "людина" у досліджуваний період. Теоретичні основи трансформації конституента "людина". Основні відмінності тлумачення поняття "людина" у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі.

Аналіз ідеї етики ненасилля у роботах Толстого та Е. Фромма. Спільні ідеї прогресивного розвитку суспільства у розумінні російського філософа та представника неофройдизму. Соціальні, релігієзнавчі та психологічні аспекти співіснування людей у суспільстві.

Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц і Християн Вольф. Математика як парадигма наукового методу. Коперніканський переворот у філософії як ключ до поняття системи Ляйбніца. Аналіз підходів до розумності гіпотези.

Феномен милосердя досліджується крізь призму різноманітних західних соціально-етичних учень. У розрізі еволюціонізму милосердя набуває значення альтруїзму. Увага приділяється концепції взаємодопомоги П. Кропоткіна. Концепція розумного егоїзму А. Ренд.

Визначення особливостей процесу соціалізації та адаптації дитини в сучасному суспільстві. Аналіз актуального стану соціалізації дітей з інвалідністю в Україні та в інших країнах світу. Визначення впливу посиленої опіки на адаптацію дітей з вадами.

Биография немецкого и французского протестантского теолога, философа культуры, гуманиста и лауреата Нобелевской премии мира А. Швейцера. Многогранность таланта выдающегося гуманиста. Швейцер как: богослов, музыкант и гуманист. Основные идеи его философии.