Характер новых религиозных организаций, имеющих в своей основе идеологию экстремизма. Особенности воздействия религиозного фактора на современный террор в контексте проблемы глобализации. Классификация религиозных идей, используемых для террора.

Философия - исследование законов развития общества и познания. Религиозная картина мира с позиции философии. Формирование буддийской картины мира. Христианская теология. Различия между исламом и христианством. Значение веры в жизни современного человека.

Особенности научного метода познания религии. Различия между научным и философским подходом в исследовании религии. Становление социологии религии. Закон о трех последовательных стадиях развития человечества: теологической, метафизической и научной.

Характеристика опоры С. Франка на многовековую традицию христианского платонизма, системность мышления, ясность и отчетливость литературной формы, не мешающая мистической глубине интуиции. Рассмотрение жизненного пути и формирования взглядов философа.

Религия с точки зрения философии. Философское исследование природы и оснований религиозных верований. Типы классификации религии в современном религиоведении. Буддизм как наиболее древняя мировая религия. Основные идеи христианства. Принципы ислама.

Религиозность и духовность швейцарского философа Анри Амьеля. Особенности его философского мышления и мировоззрения. Спиритуалистическое понимание бытия. Анализ проблемы идеала как привилегированной категории философствования женевского созерцателя.

Характеристика формирования религиозных и философских представлений. Сущность взаимоотношения христианства и философии в эпоху Средневековья. Особенность религии и мировоззрения в период Возрождения. Анализ индуктивного метода познания Фрэнсиса Бэкона.

Индия как древнее государство, одна из колыбелей человеческой цивилизации, этапы и направления его культурного развития. Структура мифологического знания. Религиозные и философские традиции Индии, факторы их развития и значение в современном мире.

Религия - институт, включенный в систему общественных отношений. Обоснование религии в качестве культурной основы экономических преобразований в обществе - сущность теории секуляризации. Религиозно-культурная составляющая современного капитализма.

Проведен сравнительный анализ образовательных проектов Иммануила Канта и Фридриха Шиллера, определяющих средства воспитания нравственности. Обоснование Кантом религии как дидактического средства. Проект эстетического воспитания, выдвинутый Шиллером.

Проблемы возникновения и развития религии. Соотношение знания и веры в рамках гносеологии и за ее пределами. "Верующий разум" русских философов. Подтверждение, опровержение существования Бога. Столкновение науки и религии. Вера как основа саморегуляции.

Создание смысла как одна из фундаментальных функций религиозной веры. Радикальное изменение - условие спасения и участия в вечном бытии, с точки зрения христианства. Экзистенциальная релевантность - важная черта телеологичных религиозных постулатов.

Комплексное изучение социально-религиозной доктрины французского философа О. Конта (1798-1857) и социальной парадигмы русского мыслителя-космософа, автора учения об общем деле Н.Ф. Федорова (1829-1903). Постулирование принципа социологической теогонии.

Відмінності між теологічним, філософським та психологічним підходом у дослідженні релігійної віри. Характеристика поняття релігійної віри з погляду психології, визначаючи її як явище, що впливає на душевний стан людини та формує її світосприйняття.

Особливості змін і тенденції розвитку релігійної свідомості в Україні в умовах сучасних суспільних трансформацій. Зв'язок світської псевдорелігійності радянського періоду із сучасною релігійною свідомістю в країні. Соціальний зміст нових релігійних рухів.

Форма і зміст маніпулятивних впливів соціального середовища. Підприємець як складова суспільного процесу, об’єкт і суб’єкт суспільних відносин. Вихід за межі егоїстичних інтересів, особистої користі, зосередженість на моральній культурі людства.

Аналіз схоластичного філософського характеру Середньовіччя. Особливості розвитку проблеми універсалій. Характеристика синтетичного стиля мислення Фоми Аквінського. Дослідження антропоцентризму і природничо-наукових орієнтирів філософії епохи Відродження.

Філософія порушує питання вини з надією на те, щоб стати певним безгрішно-трансгуманним дискурсом, який здіймається, разом із релігією, над тим, що кваліфіковано в ньому як властиве всім і кожному. Визначено особливу активність розуму від почуття вини.

Дослідження еволюції релігійних філософських вчень кінця XIX- початку XX ст., які вплинули на формування професії "соціальний працівник". Фактори активізації практики благодійності та милосердя. Джерела релігійної філософії як основа соціальної роботи.

Проблеми релігійного освоєння світу. Формування релігійних уявлень. Еволюція світогляду. Релігія і філософія в період античності. Зміна ролі філософії у суспільно-політичному і духовному житті Середньовіччя. Перспективи зближення релігії та філософії.

Аналіз релігійного досвіду у контексті традиціоналістської думки, в якому домінує ідея зародження, розвитку та неминучого занепаду культури, поширюється положення про месіанство єдиного універсального типу культури. Класична англійська школа антропології.

Аналіз процесів формування та становлення релігійного світогляду, його зв’язок з філософською проблемою співвідношення "матеріального" й "ідеального", з соціальними і загальнокультурними процесами. Особливості формування свідомості сучасної людини.

Розгляд атеїзму як певної форми релігії. Супроводження створення СРСР конструюванням культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів, формулювання вимог до "радянської культури і радянської людини", реалізованої в радянській практиці.

Взаємозв'язок геополітичного чинника та світосприймальних настанов, своєріднсть релігійних почуттів як конструкту духовності. Місце в становленні емоційно-чуттєвої релігійності українців їх екзистенційно-межового стану, кордоцентризму та інтровертизму.

Атеїстична ідеологія як характерний інструмент упровадження культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів Радянського Союзу. Дослідження місця та ролі релігійно-мотивованих смислів і цінностей у формуванні атеїстичної ідеології країни.

Стан, методологічні і джерелознавчі проблеми наукового дослідження релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського. Місце мислителя у розвиткові київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософському відродженні початку ХХ століття.

Теоретичне розкриття феномену смерті з філософської та релігійної точки зору. Порівняльний аналіз найбільш поширених і авторитетних релігійно-філософських вчень про смерть і життя. Оформлення і систематизація уявлень людей про посмертне існування.

Розуміння різними світоглядними традиціями та сучасною соціально-філософською наукою сутності релігії, її взаємозв’язків з армією. Тенденції розвитку релігійності населення в період розбудови української держави, місце релігії в житті нашого суспільства.

Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.

Соціально-філософський аналіз проблеми взаємовідносин між релігією та військовою службою з метою оптимізації практичної поведінки віруючої особи під час вчинення нею збройного насильства. Механізми примирення війни і військової служби з ученням про Бога.