Творчество французского социолога и философа Ж. Бодрийяра и его место в развитии постмодернистического философского видения состояния современного общества. Анализ и критика существующих мифов об обществе изобилия и собственное видение происходящего.

Процесс потребления как феномен общества. Аспекты концепции общества потребления Жана Бодрийяра. Особенности труда на стадии постмодерна. Роль рекламы и средств массовой информации в формировании системы потребностей. Язык симулякров как основа общества.

Теоретические аспекты концепции общества потребления Ж. Бодрийяра. Рассмотрение особенностей труда и его субъекта на стадии постмодерна, когда главной характеристикой социума становится симуликризация. Основные черты человека общества потребления.

Анализ согласованности потребностей человека и общества. Особенность благополучного удовлетворения надобности в уважении и самоуважении. Порождение у человека желания как можно чаще получать удовольствия. Развитие негативных потребительских стратегий.

Дослідження з позиції філософського і природничого підходів проблеми перспектив розвитку людства. Аналіз уявлень про екологічну нішу людства. Напрямки вирішення існуючих проблем: керування природними процессами, охорона довкілля, боротьба із хворобами.

Аналіз теорій походження і природи свідомості. Розробка міждисциплінарного підходу до створення нової теорії свідомості, яка зможе розкрити багатогранну природу людини, людства. Трудова концепція антропосоціо-генезу, виникнення і розвиток розумного життя.

Аналіз духовного життя людей первісного суспільства. Релігійні та натуралістичні концепції походження моралі. Загальне поняття про інстинкти самозбереження. Евдемонізм: поняття. прихильники. Головний зміст марксистської концепції походження моралі.

Аналіз лаштувань вивчення Платонових діалогів у Альбіновому "Пролозі". Окреслення панівних рішень: визнання першого навчальною програмою "для аматорів", а другого — "для професійних платоніків", розгляд першого курсу як короткого вступу до другого.

Отклик на статью А.Л. Никифорова "Что наука нового времени дала человечеству", опубликованную в журнале. Аргументы, свидетельствующие об уязвимости критики нововременной науки А.Л. Никифоровым. Мера участия науки в "гуманизации" человеческого сообщества.

Реконструкция основных достижений французских "идеологистов" конца XVIII – начала XIX века. обоснованная характеристика эпистемологического проекта Идеологии, понимаемого как попытка создания универсальной науки об идеях и рациональном мышлении.

Ложь как неправда, намеренное искажение истины, обман, ее разновидности и главные причины проявления в обществе, межличностном общении. Исследование данной проблемы в философских науках. Отношение к феномену неправды на разных этапах развития общества.

Создание искусственного интеллекта как одна из основных целей современной науки. Природа единства содержания мысли по Канту. Трансцендентальное единство апперцепций. Сущность понятия "состояние сознания". Анализ акта восприятия. Сознание по Марксу.

Рассмотрение процесса познания окружающей действительности. Познание человеком мира путем совершения им определенных действий и анализа их результата. Особенности пользования рациональным познанием. Прикладные функции и использование научных открытий.

Характеристика эвиденциализма как позиции, не поддающейся социальным условностям. Необходимые условия обещания. Структура веры и связь веры с подтверждением. Волюнтаризм и инволюнтаризм. Анализ областей, которые считаются несовместимыми с эвиденциализмом.

Ознакомление с основными положениями философии Ф.М. Достоевского. Изучение его биографии. Рассмотрение положений религиозно-философской доктрины Л.Н. Толстого. Определение ценностей человека, которые можно разделить на истинные и ложные (мнимые).

Анализ понятия интеллектуальной честности. Характеристика трех магистральных направлений ниспровержения представлений человека о характере собственной субъектности, рациональности и способности в автономном режиме осознанно выбирать себе убеждения.

Проведення системного аналізу почуття сорому як першої природної основи моралі. Вивчення бачення Володимира Соловйова щодо місця й ролі сорому у моральній філософії. Характеристика необхідності розвитку цього почуття для духовного зростання особистості.

Аналіз київського життя та діяльності духовного письменника Російської імперії Андрія Миколайовича Муравйова. Актуалізація письменником культу Св. Апостола Андрія Первозванного в Києві. Пояснення дій Муравйова з точки зору релігійного світогляду.

Головна особливість освітньої системи "жаідєіа" через призму пошуку відлуння новозавітних ідей учнівства в світогляді апостола Павла. Дослідження римського, елліністичного та єврейського світів. Основна характеристика греко-елліністичної філософії.

Пострадянська риса електоральної зміни конфігурації буття - персоніфікація часу існування влади в процесі втілення європейсько-орієнтовних історіософем громадських міркувань. Ідеали етносу - основа цивілізаційних атрибутів європейської цивілізації.

Наявність принципово нової інтерпретації найважливіших аспектів суспільно-економічних процесів людства - особливість наукової-філософської спадщини С.А. Подолинського. Класифікація соціально-політичних систем в енергетичній концепції цього філософа.

Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.

Поэзия - магический язык, способный укротить силы, управляющие человеческими судьбами; миф, который вел к недосягаемым пространствам. Поэзия и ее перемещение в эпицентр философского интереса в качестве духовного (эстетического) феномена особой важности.

Рассмотрение сущности проекта витального материализма Д. Беннет. Анализ специфического сочетания представлений об активной материи, производящей различные комбинации существ, и возможностей этой материи артикулировать себя в языке в художественной форме.

Класичні пояснювальні схеми та наративні пояснення в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу суб'єкта і наративної стратегії. Розширення рамок аналізу пояснювальної процедури в науці і поза нею. Адекватне уявлення моделі пояснення.

Аналіз наративності й науковості в тих структурах пояснень, де значущою є роль суб’єкта як компонента пояснювальної процедури в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу його суб’єкта і наративної стратегії. Відмітні риси наративу.

Виявлення позитивних рис та обмеженості смислової та структурної дихотомії пояснення і розуміння в науковій парадигмі. Віднаходження перспектив цілісності пояснення і розуміння в гуманітарних та природничих науках. Гіпотези герменевтичної спіралі.

Порядок побудови нової схеми функціонування процесів пояснення та розуміння в науковій парадигмі, обґрунтування їх єдності, спільного застосування. Виявлення структури герменевтичного кола, з погляду його ускладнення часовим виміром та виміром глибини.

Відображення соціокультурної ситуації, що склалася у ХХ столітті у праці іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гассета "Бунт мас". Негативне забарвлення понять "маса" і "людина маси" у філософа. Визначення загроз масової людини сучасній західній культурі.

Дискуссии о редактировании человеческого генома. Анализ влияния геномных технологий на то, какой будет жизнь будущих поколений. Анализ влияния форм регулирования и саморегулирования геномных исследований на защиту частной жизни еще не рожденных людей.