Філософія, її походження, проблематика, функції. Значення ідейної спадщини давньосхідної та античної філософії. Роль середньовічної схоластики у формуванні змісту сучасного філософського осмисленні дійсності. Стиль та проблематика сучасної філософії.

Ознайомлення з особливостями східного та західного типів філософствування. Аналіз канонічних джерел, провідних ідей та напрямів філософської думки Стародавньої Індії. Дослідження поняття схоластики і містики, як напрямів середньовічної філософії.

Роль и место нейроэтики в национальных и международных проектах изучения человеческого мозга. Комплексно изучен вопросу корректности нейрофилософской концепции происхождения и функционирования сознания и интеллекта на принципах нейроморфной природы.

Описания методов решения проблем в области использования компьютерной технологии Д. Мура. Анализ основ практической теории новой этики. Выделение главной задачи компьютерной этики. Изучение ее роли в процессе применения технологий современного общества.

Практика как чувственно-материальная деятельность. Проблема субъекта и объекта познания. Философия техники и науки. Структура научного познания, его методы и формы. Принципы диалектического метода. Виды моделирования: мысленное, физическое, символическое.

Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.

Формування риторичної компетентності лідера на етапі навчання. Аналіз рівня мовленнєвої вправності слухачів та їх практичної компетентності щодо побудови політичної промови. Розробка структури та змісту тренінгу з практичної риторики політичного лідера.

Тематизація практичної філософії Г.С. Сковороди з погляду тенденцій філософської думки. Актуалізація філософії Сковороди в дорадянський, радянський та сучасний періоди дослідження його творчості в незалежній Україні. Практики спілкування з людьми.

Екологічний дискурс практичної філософії в методологічній, світоглядній та ціннісній основі педагогіки. Аналіз поглядів представників філософії природи на проблеми екології. Відновлення єдності економіки, політики та етики в подоланні екологічної кризи.

Розгляд православної парадигми слов'янофільського вчення 40-х-70-х років ХІХ ст. в Росії, історичних умов формування практичної спрямованості релігійно-філософських поглядів І. Аксакова. Визначення морально-практичної місії Православної Церкви.

Компаративний аналіз логіко-формального та прагматичного підходів Л. Вітгенштайна на прикладі їх застосування до проблеми обґрунтування етичних категорій. Критичні аргументі стосовно теоретичних та практичних наслідків із запропонованих підходів.

Розгляд процесуальності акту творення на основі аналізу праці М. Гайдеггера "Джерело художнього творіння". Тлумачення однієї з найдавніших проблем філософії - проблеми "кваліа". Характеристика нового підходу до розуміння категорії "екзистенціал".

З'ясування процесуальності акту творення на основі аналізу праці М. Гайдеггера "Джерело художнього творіння". Бачення істини в колі "ніщо" та умоглядна етапність набуття на основі акту творення його результатом статусу речовості у філософії Гайдеггера.

Поняття про працю в соціальному значенні, її роль в житті кожної людини та суспільства. Основні фактори, які впливають на формування соціально-трудових відносин. Функції, завдяки яким реалізується соціальна функція праці. Причини конфліктних ситуацій.

Книги как фундаментальный источник культуры. Развитие Интернета - процесс, способствовавший коренному изменению технологии научного поиска, в результате которого библиотеки в своем традиционном виде перестали быть уникальным источником информации.

Анализ феномена желания как рационального механизма деформации индивидуальной и социальной целостности. Условия развития современных общественных отношений, их характер и перспективы. Необходимость исследования ценностных установок и ориентиров человека.

Описание основных линий развития методологической установки И. Канта и Г. Г. Гегеля, решающие проблему становления с помощью метода отрицания. Исследование экзистенциального кризиса как исходного состояния философствования С. Кьеркегора и Ф. Ницше.

Рассмотрение философского текста в структурах предзаданности. Необходимость философа задать общие структуры своего видения, которые бы позволили интерпретировать "основной" текст. Характеристика современного представления структур предшествования.

Синтез обсуждения способов ограничения свободы мнений. Книга Марка Солонина как пример оскорбления чувств. Характеристика механизмов регулирования сдерживания суждений. Оценка и анализ всех идей, как конструкций в сфере мысли, по законам самой сферы.

Анализ критики психоанализа, рассмотрение философских оснований психоанализа и экзистенциальной терапии. Сопоставление философских принципов психоанализа с основными классическими философскими концепциями. Социокультурная обусловленность идей и методов.

Изучение возможных критериев ограничения свободы индивида с точки зрения либерального направления в политической философии. Анализ категории свободы через призму разделения на негативное и позитивное понимание свободы, предложенного И. Берлином.

Определение и характеристика основы скептической аргументации, придающей убедительную силу пирронизму, что позволяет указать способ ограничения притязаний скептицизма. Обоснование и анализ специфики притязаний на познание в рамках различных контекстов.

Общее понятие о предикативной логике и ее основные элементы: субъект, предикат, субъектно-предикатная связка. Логический смысл операторов предикации. Основные типы высказываний силлогистики Аристотеля. Исследование проблемы разрешения в логике предикатов.

Критика идеи абсолютности внешнего знания в трактате архиепископа Никанора "Позитивная философия и сверхчувственное бытие". Выделение материализма, пантеистического идеализма. Архиепископ Бровкович о вреде идеи прогресса и вероятной пользе железных дорог.

Сущность и характеристика науки как формы духовной деятельности людей. Философия науки: понятие, предмет, цели, задачи. Метод, идеалы и нормы научного познания, его эталоны. Современная наука в ее взаимодействие с различными сферами жизни человека.

Возникновение и формирование логики как науки, ее философская сущность и законы, анализ основных форм мышления человека и познания мира. Характеристика логических понятий, модальности суждений и умозаключений. Особенности аргументации, аналогий и гипотез.

Чувственное познание человека и его основные формы: ощущение, восприятие, представление. Мышление как высшая форма отражения действительности и его отличие от познания. Простые суждения и их виды: атрибутивные, экзистенциальные и суждения с отношениями.

Этапы развития логики. Характеристика основных проблем формальной логики. Абстрактное мышление как объект логики. Восприятие представляет как целостное отражение внешнего мира, непосредственно воздействующего на органы чувств. Предмет формальной логики.

Основные формы протекания чувственного познания. Особенности абстрактно-обобщающего характера мышления. Рассмотрение понятия, суждения и умозаключения как основных форм мышления. Изучение сущности и этапов развития формальной и диалектической логики.

Исторические типы философии и философствования. Основные направления философии Древнего Китая, Древней Индии, античных государств. Философия средневековой Европы, эпохи Возрождения. Проблемы сознания и познания в философии. Социальная философия.