Дослідження поняття релігії як рівнопокладеної цінності з іншими типами самоусвідомлення людини. Характеристика відходу від обмежень "сектанства" і "націоналізму" в релігії до розширення меж розуміння духовності як універсальної релігійної цінності.

Смысл концепции смены парадигм Т. Куна. Роль перцептивных изменений при переходе от одной парадигмы человеческого знания к другой. Систематизация взглядов представителей аналитической философии о связи между нашими ощущениями и суждениями о реальности.

Краткий сравнительный анализ релятивизма софистов и этического рационализма Сократа, обобщение взглядов на познание внешнего мира через призму духовности. Исследование содержания и обоснование значения этического рационализма и релятивизма софистов.

Изучение начала решения "новой" стратегии бытия. Создание новой технологии текста Ж.-Ф. Лиотаром. Исследование его работы "Феноменология". Логоцентризм как символ всей западной культуры. Особенность отвержения метарассказов и метаповествований философом.

Розгляд різноманітних конотацій між поняттями віртуальності, реальності та фактичності. Розкриття моральних аспектів віртуальності як у трансцендентному, так і в іманентному сенсі. Висвітлення підґрунтя для нерозрізнюваності "реального" та "віртуального".

Детство и юность, образование Рене Декарта. Роль его открытий в развитии различных отраслей науки. Понятие рационализма в философии. Аналитический (рационалистический) метод научного познания в философии ученого. Пробабилизм — точка зрения вероятности.

Биография основателя Новоевропейской философии Рене Декарта. Основные труды философа и их влияние на европейскую мысль. Основная цель философии Декарта. Дуализм философии Декарта, учение о субстанциях. Разработка Декартом рационалистического метода.

Ознакомление с биографической и профессионально-творческой характеристиками жизненного пути Рене Декарта. Вклад французского мыслителя в развитие науки XVII века. Размышления философа о методах познания истины и настоящей сущности человеческой души.

Вплив на розвиток сучасної науки та культури одного з найвизначніших представників християнської культури епохи пізнього Ренесансу Рене Декарта. Характеристика творчого шляху мислителя та вченого. Головні правила методу Декарта. Основні правила моралі.

Изменения структуры человеческой деятельности, ее алгоритмизация и математизация в условиях мануфактурного производства и перехода от средневековья к Новому времени. Интуиция и дедукция как основные средства познания картезианского рационализма.

Біографія Декарта, його походження із стародавного французького роду із Турені. Освіта вченого, початок його військової кар’єри. Участь у військових діях в Німеччині (тридцятилітній війні). Огляд творчості мислителя, головні правила методу Декарта.

Исследование биографии и многогранной творческой деятельности Рене Декарта, его основополагающей роли в становлении, формировании и утверждении науки как составляющей жизни современного общества. Роль Декарта как основоположника научного рационализма.

Исследование особенностей первых работ Рене Декарта. Ознакомление с доводами, доказывающими существования бога и бессмертие души, или основания метафизики. Изучение основных правил метода. Рассмотрение и анализ правил морали, извлеченных из метода.

Історико-філософське наукове обґрунтування характерних епістемологічних сторін ренесансної натурфілософії. Спроба систематизації окультних практик епохи Відродження, встановлення головної лінії зламу тисячолітньої розумової традиції в цій галузі знання.

Ренесансні погляди на проблему природи людини у творі К. Саковича "Арістотелеві проблеми...". Перехід релігійного сприйняття світу до філософського, від Середньовіччя до Відродження. Світогляд, який визнавав пріоритетними земні уподобання людини.

Розгляд ренесансних поглядів на проблему природи людини у творі К. Саковича. Особливості переходу релігійного сприйняття світу до філософського, від Середньовіччя до Відродження. Значення доброчинної діяльності людини, підтримка Саковичем меценатів.

Визначення сутності українського гуманізму та форми його прояву в контексті ренесансного світогляду українського суспільства. Окреслення ролі в українській гуманістичній традиції архетипів творчості вітчизняних гуманістів від Іларіона і до П. Орлика.

Характеристика периода Реформации и Ренессанса. Зарождение протестантизма, реформаторское движение в лице Мартина Лютера и вторая волна Реформации Жана Кальвина. Религиозные мистические учения Томаса Мюнцера и Якоба Бёме. Начало периода контрреформации.

Период развития ренессансно-гуманистической и реформационной мысли Великого княжества Литовского. Учение Сымона Будного. Идеи Франциска Скорины и Николая Гусовского, а также идеи национально-культурного самоопределения, свободы личности и государства.

Характеристика основных идей ренессансного неоплатонизма в творчестве Н. Кузанского. Анализ философской системы позднего византийского неоплатоника Г.Г. Плифона. Изучение философского наследия Платона в деятельности М. Фичино и П. дела Мирандола.

Понятие репрезентации и ее роль в когнитивной науке с момента появления в середине прошлого века. Операциональная ценность репрезентации для когнитивных наук, невозможность существования как универсального ключа для когнитивных или философских проблем.

Исследование взаимоотношений между субъективистской репрезентацией сознания и объективистской онтологией естественных наук. Анализ позиции С. Шумейкера. Изучение проблемы разделения интенциональных и феноменальных аспектов сознательного опыта человека.

Трансформации концептов духа и тела как основных бинарных оппозиций западноевропейской философии и культуры. Введение постструктуралистами принципа телесности. Исследование проблем повествования как взаимоотношения между "историей", нарративом и жизнью.

Философская концепция женщины как важнейшее логическое основание современного феминистского дискурса. Самобытность, оригинальность и неповторимость человека - личностные свойства, которые в значительной степени обусловлены гендерной дифференциацией.

Анализ феномена репрезентации материнства в работах представительницы постструктурализма Ю. Кристевой, ее научной позиции относительно "мужских" теорий сексуальности, а также концептов идентичности, которые помещают фемининное вне процесса создания "Я".

Эволюция понимания сакрального в современной западной исследовательской традиции. Характерные черты сакрального прецедента. Миф и сакральное как способы рационализации постсекулярного мира и как трансгрессия за рамки обыденного опыта и представлений.

Историческая эволюция неогегельянской мысли от философии Кожева и Ипполита до Лакана и Жижека. Различие антропологической объективации социального отчуждения и субъективного начала, формирующегося в ходе исторического движения самосознания.

Закономірності еволюційних змін культури. Зв'язок між різними напрямами мистецтва, філософії, психології і дійсністю, між темпоральними уявленнями свідомості і реальними культурно-історичними процесами. Дослідження постмодернізму і масової культури.

Розробка концепції освітньої культурної епістемології. Опис тенденцій і способів інтеграції діяльнісного і теоретичного аспектів освіти, зняття конфронтації між поліморфізмом знань і необхідністю конструктивно-реалістичного обмеження обсягів знання.

Траєкторія ідеї покоління в культурному ландшафті. Поколінневий дискурс в соціально-гуманітарній царині. Вплив темпоральних уявлень, властивих конкретним культурам, на конфігурацію ідеї, випрацювану в них. Перспективи подальших досліджень проблеми.