Розкриття основних теоретико-методологічних підходів щодо дослідження філософсько-правових проблем поведінки людини. Дослідження поведінки як діалектичного поєднання соціального та індивідуального, як об’єкт рефлексії філософської наукової думки.

Філософський аналіз феномену ідеалу у концепціях представників класичної філософії. Значення вищих цінностей у життєдіяльності соціуму. Моральні, етичні та соціальні ідеали, відображені в творах філософів Античності, Середньовіччя та Відродження.

Усвідомлення суб'єктами діяльності своїх потреб та недовершеності наявної дійсності як важлива засада формування ідеалів. Знайомство з головними проблемами суспільного ідеалу. Характеристика проекту універсальної божественної монархії О. Македонського.

Зміст поняття ідеалу у філософії "молодого" Г. Гегеля. Осягнення іманентного божественного взаємозв'язку речей та реалізація цієї ідеї в людському суспільстві. Гегелівські роздуми з приводу завдання піднесення форми, культових дій релігійної спільноти.

Єдність кінцевого духу з безконечним як одна з основних складових світогляду містичного пантеїзму Гегеля. Особливості гегелівських філософських роздумів з приводу вирішення завдання піднесення форми, культових дій релігійної спільноти до прекрасного.

Аналіз впливу релігії на політичні системи, свідомість і національну пам’ять. Визначення поглядів дослідників щодо причетності англійського мислителя Дж.Лока до епохи Модерна. Формування філософом уявлення про мораль, поняття гріха й ідентичності.

У статті йдеться про релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Увага приділена ролі релігії у житті та філософії мислителя. Проблематизується питання релігійних впливів на питання ідентичності. Висвітлено суть терміна "модерн" та зазначено критерії.

Релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Вивчення ролі релігії у житті та філософії мислителя. Питання релігійних впливів на питання ідентичності. Аналіз поглядів дослідників щодо долученості Джона Лока до епохи Модерну і його внесок у її розвиток.

Формулювання поняття ідеології з урахуванням її сутності, змісту та форми. Ідеологія як система політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних і філософських поглядів і ідей, в яких усвідомлюється та оцінюється ставлення людей до дійсності.

Формування сприятливого для інноваційної діяльності середовища як одна з умов її ефективної реалізації. Формування в суспільстві стійкої традиції сприйняття нового та здатності й готовності комплексно його використовувати в інтересах загального прогресу.

Дослідження процесу становлення сучасної мовної картини світу з урахуванням її ціннісного виміру. Визначення того, що в самій мовній картині світу міститься гуманістичний потенціал. Сучасна наукова картина світу як універсальний образ дійсності.

Основні підходи до визначення ролі та місця контексту в аналізі аргументації. Порівняння можливостей застосування концепцій Д. Волтона та Ф. ван Еемерена у галузі теорії аргументації. Статус діалогу переконання або критичної дискусії в даних концепціях.

Аналіз філософського змісту категорії "взаємодія" та виявлення конфліктологічних особливостей системи соціальних взаємодій. Феноменологічне розуміння конфлікту і аналіз семантичного та рефлективного рівня конфлікту. Частини конфлікту та його умови.

Розгляд життєтворчості як соціального феномену. Різноманіття відчуттів, які упорядковуються за допомогою апріорних форм споглядання. Визначення цінності людського життя. Пріоритетні аспекти базової культури. Передбачення тенденцій у розвитку суспільства.

Проведення комплексного аналізу філософського дискурсу навколо поняття "культура". Авторитет, надбання і недоліки філософської культурології радянського періоду. Обґрунтування ідеї одухотворення природи і соціуму, розвитку на цій основі людських якостей.

Особливості архаїчних форм ментальної культури. Ментальні установки та стереотипи, їх роль в регуляції індивідуальної поведінки та суспільних відносин. Релігія та її роль в житті людини. Мислення, мова та розум. Філософські науки: загальний огляд.

Метою статті є дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Перша частина статті окреслює проблему поняття метафізики загалом. У другій здійснюється реконструкція Гайдеґґерового аналізу поняття.

Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.

Проблемність поняття метафізики з моменту його виникнення, у її класичному розумінні. Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації метафізики у ширшому історичному контексті. Власне розуміння Гайдеґґером його змістовне значення. Вчення про забуття буття.

Розгляд категорії свободи на прикладі філософських ідей І. Берліна. Поняття негативної свободи, її порівняння з демократією та індивідуальною свободою. Головні думки філософії Д.С. Мілля. Філософські засади лібертаризму. Політична та економічна свобода.

З'ясування змісту, ролі і значення принципу недіяння в контексті даоської філософської традиції. Логічний аналіз і парадоксальність давньокитайської філософії недіяння. Визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності, важливої для нашого благополуччя.

Поняття обов'язку у поглядах мислителів утилітаризму та позитивізму. Обов'язок як елемент сприяння щастя на індивідуальному та суспільному рівнях (І. Бентам). Обов'язок - елемент соціальної солідарності, "перемоги" альтруїзму над егоїзмом (О. Конт).

Рогляд людської сутності в філософії патристики. Зв’язок патристичної антропології і теології на основі спільній онтології особистісності. Відмінність між патристикою і сучасними спробами філософського аналізу проблеми особистості, ідентичності, любові.

Дослідження явища перформансу як соціального феномена. Теоретичне обґрунтування проблематики перформансу з позицій соціальної філософії. Аналіз концепцій перформансу, викладених у працях С. Фріса, Е. Фішер-Ліхте, І. Гофмана, Р. Шехнера, Дж. Александера.

Аналіз виникнення поняття політичного через дихотомію "друга\ворога" з позиції думок К. Шмітта. Специфіка та закономірність детермінації субстантивних характеристик поняття політичного крізь призму виокремлення концептуальної бінарності ворога та друга.

Розгляд підходів до трактування поняття правової культури як одного з головних факторів життя суспільства. Визначення її специфічних властивостей та місця в загальній системі культури. Окреслення відмінностей правової культуру від інших форм культури.

Процес конституювання предмета в контексті розкриття послідовного проведення дедукції категорій розсудку та ідей розуму. Експлікація поняття трансцендентальної апперцепції та категорії як вихідних трансцендентально-апріорних умов предметного досвіду.

Висвітлення праворозуміння німецького філософа права Вернера Майхофера через прояснення ідеї "природи речей" та взаємозв'язків екзистенційного і соціального. Запозичення та переосмислення Вернером Майхофером радбрухівського підходу до "природи речей".

Віра в торжество справедливості, що є неодмінною передумовою високоморального буття людини. Справедливість як загальне співвідношення цінностей і благ, розподіл їх між індивідами, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід'ємні права.

Загальна характеристика поняття простору як простору формування екзистенціального сенсу. Знайомство з головними особливостями творів видатних сучасних філософів Е. Кейсі та Д. Моріса. Аналіз твердження про нерозривний зв'язок існування та простору.