Анализ понятий гегелевской эстетики: понятие искусства и понятие идеала, или идеи прекрасного. Изучение история публикации лекций по эстетике Гегеля и те трудности, с которыми сталкиваются современные исследователи гегелевской философии искусства.

Методологические принципы научного исследования. Методы построения научной теории: аксиоматический, генетический, гипотетико-дедуктивный, математический. Источники исследовательского поиска в социально-культурной деятельности, теоретические знания.

Изучение классификации методов научных исследований. Человеческая познавательная деятельность, направленная на выработку объективных, системно организованных и обоснованных знаний об окружающем мире. Сбор фактов, их систематизация, критический анализ.

Вопрос о соотношении права и нравственности как один из дискуссионных в философии права, направления и особенности его разрешения, отличительные признаки и значение. Логические предпосылки и концептуальные основания различения двух данных категорий.

Характеристика предмета, определения философии, анализ выполняемых ею функций. Определение круга философских проблем и основных вопросов философского познания. Изучение структуры философского знания и его места в системе общественной культуры.

Спори філософських шкіл в грецькому суспільстві. Синтез платонічних вчень із логічними ідеями Аристотеля та стоїків. Формування догматичних текстів і доктринальних меж їх розуміння. Догматичний платонізм у поглядах Філона, Плутарха, Цицерона, Антіоха.

Гносеологія - дисципліна, що займається дослідженнями, критикою і теоріями пізнання. Німецька класична філософія як загальновизнана вершина філософської думки сучасності. Критика чистого розуму І. Канта. Основні ідеї абсолютного ідеалізму Гегеля.

Детермінізм як вчення про загальну зумовленість явищ і процесів в межах причинно-наслідкових відносин. Зв'язок явищ і процесів породженого, випадкового і ймовірнісного факторів з наявністю альтернативних варіантів причинної і безпричинної детермінації.

Парадигмальні константи класичного ідеалу раціональності. Специфіка розуміння поняття "досвід" в класичному ідеалі раціональності. Трансформація поняття "досвід" в тематичному горизонті феноменології. Структуралістські стратегії експлікації досвіду.

Дослідження проблеми сутнісного наповнення поняття "інтелігенція", парадигмальності його змісту. Розгляд інтелігенції як соціального феномена. Визначення її соціальної ролі та місця в структурі суспільства. Характеристика якостей та функцій інтелігенції.

Підходи до визначення поняття "іронія" як фігури тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації та спрямування на відновлення смислотворення. Його відображення в сучасній філософії.

Заперечення структури як основи буття - сутність вчення У. Еко щодо з’ясування сутності коду. Постструктуралізм як діалогічно напружений полемічний простір, в якому різні концепції оскаржують право на роль найбільш авторитетної системи аргументації.

Аналіз маніпулювання як технології комунікативного впливу. Розгляд поняття "користь від застосування маніпулятивних прийомів" в контексті досягнення поставлених суб’єктом впливу цілей. Використання маніпуляції у фізичному і у психологічному значеннях.

Несвідомі феномени у психіці людини. Усвідомлення інформації з навколишнього світу. Розгляд групи неусвідомлюваних процесів. Термін "несвідоме" у роботах Зигмунда Фрейда. Поведінкові автоматизми та стереотипи. Розгляд змінених станів свідомості.

Положення доповіді Макса Вебера, прочитаної перед студентами Мюнхенського університету взимку 1918 року, обґрунтування поняття "особистість вченого". Розкриття соціокультурних, екзистенційних та науково-дискурсивних конотацій можливості даного поняття.

Розглядання поняття "постсекулярний дискурс" в оптиці класичної та некласичної філософських традицій тлумачення дискурсу, його концептуальний характер. Визначення й оцінка класичної і некласичної (постмодерністської) традицій у історії філософії.

Сутність рашизму як постімперської, загарбницької та ненависницької до неросійських культур сукупності ідеологем. Його ознаки: некритичність мислення, нігілістичність, вепонізаторство, постімперськість. Ідейне обґрунтування дій російської держави.

Мистецтво за Гегелем - перша і найбільш недосконала форма, за якою у ієрархічному порядку йдуть релігія та філософія. Символ як безпосередньо наявне або дане для споглядання зовнішнє існування. Основні ступені гегелівської позасвідомої символіки.

Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.

Аналіз проблем сучасного українського законодавства у сфері освіти. Дослідження суперечностей феномену стандартизації вищої освіти в науковому та філософському дискурсах. Характеристика ідеї посилення філософської рефлексії стандартизації вищої освіти.

Еволюція поняття "творчість" у середньовічний та античний періоди. Основні напрями розвитку поглядів на творчість: від софістичних концепцій до ранньохристиянської традиції. Роль божественного начала та людського фактора у створенні мистецьких творів.

Розгляд розробки переконань та поглядів філософів, педагогів, психологів по відношенню до навколишнього середовища особистістю з періоду античності по сьогодення. Алгоритмічність досягнення виховних цілей ціннісного ставлення особистості до живої природи.

Розгляд абстрактного права, як початкового ступеня розвитку права, у філософсько-правовій системі Г.В.Ф. Гегеля. Прояви свободи. Еволюція права у свідомості осіб від індивідуального до загального через мораль і моральність. Відмінність моралі від права.

Загальний підсумок рефлексій, що присвячені проблематиці авторської інтенційності в гуманітарних дослідженнях у філософському та загально естетичному сенсі. Структура інтенційності, яка передбачає дослідження життєвих відносин між суб’єктом і світом.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі філософії права, теорії адміністративного права і процесу, норм законодавства сформувати поняття адміністративної юрисдикції в парадигмі правової держави. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття.

Проведення дослідження та аналіз поняття "архетип". Розгляд основних векторів впливу архетипів, втілених у моді, на соціум. Вдала візуалізація окремих деталей, пов’язаних із прообразами, що відповідають трендам соціуму на даний момент його розвитку.

Зміст поняття "гештальт" у онтології класичної філософії через аспекти тотальності буття та вираження духовного людини у світі. Аналіз вихідних компонентів й історія появи проблеми формального аспекту діяльності свідомості у німецькій класичній філософії.

Аналіз поглядів Аристотеля про сутність душі, її поділ на рослинну і тваринну частини. Філософський зміст ентелехії. Критика платонівського вчення про переселення душ. Функції пасивного й активного розуму в процесу пізнання. Виховання моральної людини.

Дослідження особливостей повсякденного життя людей та їх побуту. Пошук основ раціональної чистої свідомості, відділеної від буття і свідомості конкретного індивіда. Протиставлення світу природничо-наукових та математичних абстракцій життєвому світу.

Зміст і суть поняття знака та витоки науки семіотики. Філософські тези щодо визначення терміну на матеріалі творів Августина і Томи Аквінського. Вихідні позиції переходу від греки до латини. Аналіз визначень поняття знака у різних філософів Середньовіччя.