Основні ідеї представників Франкфуртської школи Т. Адорно, М. Хоркхаймера, Г. Маркузе, Е. Фромма та їх спроби видокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті і ролі у цьому ідеологічних маніпуляцій.

Виокремлення основних причин становлення неототалітаризму та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлення взаємозалежності між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості. Значення ідеологічної системи як форми соціальної міфології.

Аналіз філософсько-релігієзнавчих позицій, які домінували в університеті святого Володимира в XIX столітті. Передумови інтересу до філософських поглядів О. Новицького та С. Гогоцького. Проблема співвідношення філософії та релігії, розуму та почуттів.

Вирішення центральної для Камю проблеми: філософського виправдання бунтарської свідомості, протиставленої "безрозсудному мовчанню світу". Основні філософські роботи Альбера Камю. Тема абсурду в житті як основна тема у філософської праці "Міф про Сізіфа".

Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

Індивідуальні та суспільні ціннісні орієнтації. Повноцінний моральний вибір, твердість моральних позицій особистості, здатність "вийти" за межі безпосередньої необхідності. Наявність загальної основи для самоствердження людини як творчої особистості.

Огляд основних концепцій у галузі нормативної етики, яка розвивається в межах сучасної аналітичної філософії. Розгляд нормативних етичних теорій: телеологічної та деонтологічної, які розрізняються за способом визначення понять правильного та добра.

Концепція аналітичної філософії історії А. Данто як послідовної систематичної спроби аналітичного осмислення процесу історичного пізнання, визначення меж і можливостей пізнання минулого. Постпозитивістський підхід до вирішення епістемологічних питань істо

Образ навчання у аналітичній філософії Казимира Твардовського. Метою навчання мислитель вважає освіченість, під якою він розуміє формування системи понять, оволодіння знаннями, формами мислення й поведінки. Виховання внутрішньої потреби у знаннях.

Розгляд підґрунтя педагогічних поглядів польського філософа. Вивчення принципів аналітичного методу філософії К. Твардовського. Визначення головною метою навчання освіченості. Виховання внутрішньої потреби у знаннях, розвиток логічного мислення в учнів.

Дослідження емпіричного смислу релігійної мови. Розгляд концепції існування Бога на етапі філософського теїзму. Аналіз дедуктивізму, індуктивізму і постдедуктивізму. Характеристика духовної філософії інтересом до змісту релігії і християнських доктрин.

Суть філософського підходу в сучасному правознавстві, його методологічний потенціал для правового пізнання. Аналіз необхідності взаємодоповнення методів філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Розуміння як спосіб існування людини.

Умозаключение как логическая форма получения новых знаний. Его виды. Принципиальная логическая схема и объективная основа умозаключения по аналогии. Факторы, определяющие сходство предметов. Классификация аналогий и их характеристика и основные функции.

Характеристика аналогии как древней науки. Анализ сходств и различий аналогии с другими типами умозаключений. Классификация видов аналогии. Особенности функций аналогии, благодаря которым она получила широкое применение. Анализ роли аналогии в науке.

Понимание идеологии как отражение социального устройства. Прием мышления, основанный на сравнении и отождествлении. Аналогия и её ограничения. Понимание совместной жизни людей, социума и вообще социальности. Переход от одного предмета к другому.

Естественная справедливость как основа политической философии Ротбарда. Проблемы свободы и личной этики. Критика утилитаристического и марксианского понимания собственности. Понятие государства как монополиста в сфере применения физической силы и охраны.

Определение общественного идеала и его устремленности в учении теоретика анархиста П.А. Кропоткина. Развитие идеала на основании определенной теории этики, которая цементирует общество будущего. Революционное отношение к нравственности Кропоткина.

Розгляд можливості одночасної відмови від влади і власності при утопічному анархізмі XIX-ХХ століття. Згортання "неоколоніалізму" і переважання в країнах Першого світу політики ізоляціонізму. Особливість створення глобального громадянського суспільства.

Изучение личности Анахарсиса – одной из самых загадочных и противоречивых фигур древнегреческой истории. Анализ образа Анахарсиса как "мудреца-дикаря", избежавшего разлагающего влияния цивилизации. Анализ использования образа Анахарсис в целях пропаганды.

Анализ особенностей литературно-критического трактата "Защита поэзии" английского гуманиста Ф. Сидни с точки зрения использования и развития философского наследия античности. Анализ роли античного философского наследия в полемике гуманистов и пуритан.

Анализ демократических течений в английской общественной мысли XVII в. в трактовке блестящего отечественного энциклопедического мыслителя Б.Н. Чичерина. Обоснование демократического устройства государства Мильтоном. Полная теория народной власти.

Фрэнсис Бэкон как знаменитый английский политический деятель и философ, родоначальник нового подхода к науке. Роль идолов как основного препятствия на пути познания природы, в засоренности сознания человека. Критика схоластической философии Бэконом.

Общая характеристика и определение направлений развития английской философии XVII-XVIII вв. Изучение систем материализма и сенсуализма Д. Локка, его учения об истине и происхождении знаний. Концепция бытия Д. Беркли и существование субстанции по Д. Юму.

Происхождение и структура английской экспериментальной философии. Распространение экспериментального метода в философии Западной Европы. Три лица английского экспериментального естествознания. Социально-экономическая история экспериментальной философии.

Роль Англии в истории Европейского Просвещения и философской мысли Британии XVII–XVIII вв. Сущность общества и политики в учениях Джона Локка. Содержательные основы размышлений Томаса Гоббса о природе человека и особенностях рационального мышления.

Оценка позитивизма в англо-американской философии и культурной антропологии. История его возникновения, основатели и базовые положения. Антропологический позитивизм как интерпретация науки. Границы научного метода в антропологии, интерпретация этнографии.

Романтические концепции философии культуры в Англии и Америке первой половины XIX века, наиболее известные представители данного направления: Томас Карлейль и Ралф Эмерсон. Эволюционная теория культуры и позитивистской социологии во второй половине XIX в.

Стаття присвячена аналізу концепції андрагогіки, яку розробив Є. Розеншток-Хюссі. Розглядається життя і творчість Є. Розенштока-Хюссі, автора другої концепції андрагогіки, яку він розробив у 1920-1930-х рр. Концепція має характер нової філософії освіти.

Рассмотрение различных описаний феномена души от древности до современности, явления и понятия, являющегося одним из самых фундаментальных и в то же время размытых в истории человеческой мысли. Исследование феномена души как нематериального явления.

Анализ культурологических идей писателя-символиста и философа Андрея Белого 1920-х годов: философии и феноменологии культуры. Трактовка понятий "культура" и "цивилизация". Обзор соотношения подходов к пониманию кризиса культуры у А. Белого и О. Шпенглера.