Розгляд В. Короленком основних положень скептицизму М. Монтеня. Визначення їм ціннісних орієнтацій епохи Відродження як індивідуалістських. Дослідження етичності людської особистості. Аналіз гуманістичної концепції Вольтера як підґрунтя Просвітництва.

Вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду історії. Неспроможність марксистського гуманістичного ідеал. Принципи організації суспільства.

Визначення суті відношення між змістом і формою у процесі розвитку. З’ясування підстав тлумачення такого відношення як самостійний закон. Аналіз прикладів відношення між змістом і формою в процесах розвитку. Відношення увідповіднення між змістом і формою.

Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.

Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.

Дослідження проблеми російського й радянського імперіалізму та специфіка колоніального й постколоніального статусу України. Дослідження процесів колонізації і деколонізації українського соціуму. Розгляд феномену колоніального панування в ХХ столітті.

Платон – давньогрецький філософ, класик філософської традиції. Основні теми вчення Платона "Держава" - душа і державний устрій. Риси справедливої (ідеальної) держави: закон, справедливість і несправедливість, поділ на стани, виховання, політична еліта.

Визначення ідеального типу держави та критика існуючих як один з головних лейтмотивів не тільки в діалозі Платона "Держава", але й в усій його творчості. Тимократія та олігархія: понятійний аналіз. Теорія Платона про п’ять типів державного устрою.

Розгляд різних підходів до визначення поняття "ментальність" у класичних роботах та у сучасному науковому і філософському дискурсах. Виявлення тенденції до трансформації поняття "ментальність" від ознаки примітивності до якості цивілізованості етносу.

Поняття діалектики як вчення про загальний взаємозв’язок та розвиток, її історичні форми, напрямки та головні етапи розвитку. Принципи діалектичного осмислення буття, його відмінні особливості, умови ефективного використання, роль в структурі філософії.

Огляд ставлення церкви до гендерної науки. Філософський аналіз проблеми дослідження релігії з точки зору гендерного погляду. Місце, роль та становище жінки в релігії. Сучасні зміни поглядів на жінку, що віками затверджувалися у великих світових релігіях.

Дослідження спадщини російських релігійних філософів кінця ХІХ - початку ХХ століття. Розгляд східної і західної гілки патристики як підґрунтя онтологічного підходу до проблеми добра і зла. Аналіз поглядів філософів на вирішення проблеми добра і зла.

Джерела і відмінності східно- та західнопатристичної думки, їх відображення в російській філософській думці даного періоду. Визначення підґрунтя патристики в російській філософії. Погляд російських релігійних філософів на вирішення проблеми добра і зла.

Проаналізовано структурно-функціональну модель конструювання ментального простору. Інструментарій управління відкритою системою. Аналіз структурно-функціональної моделі конструювання ментального простору в міжнародних відносинах із погляду синергетики.

Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.

Аналіз теорій цінностей та концепції морального позитивізму. Відмінності між ними в філософії. Проблема формування й вибору цінностей у педагогіці. Визначення дефініції "цінність" як поняття про об’єкт, відображений, усвідомлений і оцінений суб’єктом.

Творча спадщина класиків античної філософії. Ксенофонт і Платон як біографи Сократа у античній історіографії. Реконструювання погляду В.Г. Короленка на літературну репутацію Ксенофонта. Співвідношення платонівських і ксенофонтівських контекстів.

Основні ідеї представників Франкфуртської школи Т. Адорно, М. Хоркхаймера, Г. Маркузе, Е. Фромма та їх спроби видокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті і ролі у цьому ідеологічних маніпуляцій.

Виокремлення основних причин становлення неототалітаризму та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлення взаємозалежності між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості. Значення ідеологічної системи як форми соціальної міфології.

Аналіз філософсько-релігієзнавчих позицій, які домінували в університеті святого Володимира в XIX столітті. Передумови інтересу до філософських поглядів О. Новицького та С. Гогоцького. Проблема співвідношення філософії та релігії, розуму та почуттів.

Вирішення центральної для Камю проблеми: філософського виправдання бунтарської свідомості, протиставленої "безрозсудному мовчанню світу". Основні філософські роботи Альбера Камю. Тема абсурду в житті як основна тема у філософської праці "Міф про Сізіфа".

Форсайт в умовах невизначеності та нестійкості процесів сучасного світу - фактор і наслідок формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні. Характеристика специфічних особливостей щодо розвитку сучасного глобалізованого соціуму.

Індивідуальні та суспільні ціннісні орієнтації. Повноцінний моральний вибір, твердість моральних позицій особистості, здатність "вийти" за межі безпосередньої необхідності. Наявність загальної основи для самоствердження людини як творчої особистості.

Аналіз філософських поглядів британського утилітариста Дж.С. Мілля і французького позитивіста Ж.М. Гюйо. Аналіз Володимиром Короленком філософських поглядів Монтеня, Вольтера, моральні ціннісні орієнтації і їх роль для розвитку сучасного йому суспільства.

Огляд основних концепцій у галузі нормативної етики, яка розвивається в межах сучасної аналітичної філософії. Розгляд нормативних етичних теорій: телеологічної та деонтологічної, які розрізняються за способом визначення понять правильного та добра.

Концепція аналітичної філософії історії А. Данто як послідовної систематичної спроби аналітичного осмислення процесу історичного пізнання, визначення меж і можливостей пізнання минулого. Постпозитивістський підхід до вирішення епістемологічних питань істо

Розгляд підґрунтя педагогічних поглядів польського філософа. Вивчення принципів аналітичного методу філософії К. Твардовського. Визначення головною метою навчання освіченості. Виховання внутрішньої потреби у знаннях, розвиток логічного мислення в учнів.

Образ навчання у аналітичній філософії Казимира Твардовського. Метою навчання мислитель вважає освіченість, під якою він розуміє формування системи понять, оволодіння знаннями, формами мислення й поведінки. Виховання внутрішньої потреби у знаннях.

Дослідження емпіричного смислу релігійної мови. Розгляд концепції існування Бога на етапі філософського теїзму. Аналіз дедуктивізму, індуктивізму і постдедуктивізму. Характеристика духовної філософії інтересом до змісту релігії і християнських доктрин.

Суть філософського підходу в сучасному правознавстві, його методологічний потенціал для правового пізнання. Аналіз необхідності взаємодоповнення методів філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Розуміння як спосіб існування людини.