Міждисциплінарний аналіз сучасного вивчення проблеми ідентичності, специфіка дослідження особової і колективної ідентичності, зміна вектору її дослідження у 1990-х рр. Дослідження культур і історій у формі різних типів культурної та історичної пам’яті.

Аналіз ідеї діалогіки Біблера в контексті його концепції діалогу культур та її важливість в умовах зростаючої міжкультурної взаємодії і необхідності обгрунтування нової картини світу. Обґрунтування її діалогічного характеру концепціями мовної комунікації.

Характеристика явища мультимодальної аргументації. Виявлення можливості застосування інструментарію мультимодальної аргументації для прийняття рішень щодо питань, які пов’язані з особливостями фінансових ринків. Роль сумніву у процесі ухвалення рішень.

Розкриття філософсько-освітніх аксіостратегій актуалізації сенсожиттєвих цінностей у процесі формування аксіосфери зростаючої особистості. Соціокультурний аналіз представника технократичного суспільства, що має мотиваційну природу людського існування.

Розгляд феномену самотності у представників світової філософської думки новітніх часів, зокрема у представників екзистенціалізму, філософії життя, феноменології, психодинамічної теорії, серед яких К. Ясперс, М. Бердяєв, М. Бубер, М. Гайдеґґер, Е. Левінас.

Розгляд класифікаційних рис теорії ідей Локка, їх функцій, а також ролі рефлексії та її функцій. Дослідження взаємодії функцій простих і комплексних ідей у філософії Локка. Визначення структури досвідного знання. Види ідей в залежності від пізнання.

Удосконалення законодавчого порядку визнання організації терористичною. Загрози та ризики, пов’язані з діяльністю терористичних організацій. Дослідження проблем формування їх реєстру в контексті заходів протидії організованій терористичній діяльності.

Дослідження феномену зла, що здійснюється через аналіз множини його верифікацій: актуальні сутності, через які виявляється зло. Визначення актуальних сутностей, виходячи із принципу їх зв'язків й цілепокладання у світі. "Чистий" та "змішаний" їх характер.

Ставиться питання про те, що в рамках аналізу можливості встановлення істини у кримінальному провадженні дослідники майже не звертають увагу на суб’єктивний бік процесу, на те які зовнішні негативні суспільні чинники здійснюють вплив на службову особу.

Прагнення до самозбереження та обмежені інтелектуальні здібності людини як фактори, що роблять необхідним існування держави та законодавства. Характеристика основних причинно-наслідкових зв’язків суспільного життя згідно емпіризму Френсіса Бекона.

Изучение истории и современного состояния терроризма. Достижение исторической и социокультурной конкретности понимания терроризма в сочетании диалектического и системного подходов. Философское обоснование утраты современным терроризмом целесообразности.

Изучение особенностей работы флорентийского государственного деятеля эпохи Возрождения - "Государь". Рассмотрение основных постулатов политической философии Никколо Макиавелли. Характеристика актуальности "макиавелизма" в современных государствах.

Исследование новаций позднего периода творчества Фихте, которые не касаются монистического принципа наукоучения, но влияют на ставшее отрицательным отношение мыслителя к истории философии. Анализ необходимости преодоления фихтевского аисторизма.

Общая характеристика содержания социально-политического учения Конфуция как древнего мыслителя и философа Китая. Определение фундаментальной роли конфуцианства во всеобщей истории этической и политической мысли. Добродетели и элита по теории Конфуция.

Анализ направлений современной философской мысли, задающих онтологию в качестве основного раздела философского знания, производимого и структурируемого конструктами мышления. Перспективы современной визуальной культуры в аспекте тенденций развития.

Принципы "педагогики культуры" Гессена. Претворение основных положений "неокантианства" в целостной философской концепции, взаимодействие личности и культуры в образовании. Поиск выхода из "культурного кризиса эпохи" через творческое саморазвитие личности

Рассмотрение особенностей русской академической философии. Общая характеристика проблем трактовки концепта "традиция" в контексте философской мысли современности. Знакомство с этапами становления нового информационно-коммуникативного пространства.

Анализ статьи философа и культуролога М.С. Кагана "Человек как проблема современной философии", в которой автор поднимает философскую проблему "человек и мир" - вопросы самопознания человека, его бытия и взаимоотношений с природой и цивилизацией.

Характеристика самопознания как изучения личностью собственных психических и физических особенностей, осмысливание самого себя. Рассмотрение темы одиночества. Определение актуальности самопознания для каждого человека и всего человечества в целом.

Единство и различие атомизма Демокрита и Эпикура. Материализм и атеизм во французском Просвещении. Изучение проблемы субстанции в философии Нового времени. Специфика решения философских проблем в период расцвета и упадка схоластической философии.

Рассмотрение идеи антропологизма философии Сковороды. Мистическая и практическая мораль философа; ее связь с метафизикой и теологией. Изучение теории трансцендентализма и монизма как основы гносеологии. Нравственно-философские воззрения Сковороды.

Логика неформальных рассуждений. Пропонент, оппонент, аудитория. Структура аргументации: тезис, аргументы, демонстрацию. Непозволительные приемы спора: апелляция к авторитету, уловка артиста. Аргумент к силе и невежеству. Общие правила нахождения доводов.

Сущность метафизического постулата, лежащего в основе концепции объективного идеализма. Взаимосвязь научных и философских исследований - одно из необходимых условий успешной разработки проблемы сознания, отвечающей запросам информационного общества.

Вхождение Республики Казахстан в образовательное пространство. Критерием инновационной деятельности. Реализация Государственной программы развития образования. Принципы устойчивого развития и конкурентоспособности. Научно-методические обеспечения.

Анализ ключевых особенностей "российского подхода" к исследованию теории сложности на основе научных представлений ученых. Особенности синергетики как постнеклассического направления, концепции эволюционизма, значение информации в развитии природы.

Научный анализ монографии профессора В.А Цвык "Этика высшей школы". Современные вызовы, вступающие в противоречие с традиционной академической этикой. Осмысление базовых ценностей университетов: патриотизм, знание, труд, воспитание, толерантность.

Абу Хамид аль-Газали - выдающийся исламский философ, правовед, теолог и суфийский мыслитель. Условия формирования его концепции интуитивного познания сверхчувственного мира. Концепция интуитивного познания в сочинении "Возрождение религиозных наук".

Исследование проявления алармизма как феномена самоощущения страха в современных произведениях искусства и научных инсталляциях. Глубина и интенсивность современных проявлений алармизма, которая нашла свое отражение в каждой сфере жизнедеятельности.

Вивчення формування витоків алармізму, етимологічного рівня концепту в українській культурній моделі. Алармізм - світоглядне відчуття інтуїтивного рівня, яке виникає внаслідок емпірії людини як прагнення до збереження життя в несприятливих умовах.

Дослідження алармізму як феномену самовідчуття, заснованого на страхові перед фізичним знищенням. Вивчення особливостей проявів алармізму в українській культурі на матеріалі "Енеїди" І. Котляревського - першого твору, написаного "живою", "народною" мовою.