Обзор сущности онтологии, гносеологии, аксиологии. Рассмотрение философии как любви к мудрости. Зависимость уровня ее развития от степени развития культуры. Анализ основ познания мира и самого себя. Исследование значения философских предпосылок для науки.

Детство и юность Конфуция. Человеческая жизнь, как главный предмет конфуцианства. Историческое развитие этико-философского учения философа. Поднебесная, как основное условие людского существования. Особенность представления о разуме, познании и знании.

Диалектический и исторический материализм – составные части марксистской философии. Сущность закона двойственности эволюции Огюста Конта. Ключевые элементы философского учения Пола Фейерабенда. Характеристика основных представителей неопозитивизма.

Платон как один из крупнейших представителей консервативной политической теории в Древний Греции. Социальный и политический аристократизм, восхищение обществом египетского типа с его кастовым слоем - сущность платоновского понимания справедливости.

Анализ лингвофилософских концепций Нового времени - "Грамматики Пор-Рояля" и работ Кондильяка. Исследование связи между общефилософской картиной мира XVII-XVIII вв. и теориями языка. Высвобождение светской культуры из тисков религиозной картины мира.

Исследование этики, как тактики реализации совести и долга сообразно конкретным обстоятельствам. Изучение специфики силы и справедливости. Характеристика сущности стыда, который предполагает ощущение вины. Анализ совести, как основы нравственного закона.

Сущность произведения Платона "Апология Сократа". "Апология" как первый сохранившийся текст Платона, написанный вскоре после суда (в 397 или 396 гг.). Проблема несовместимости индивидуальной добродетели и существующего государственного устройства.

Анализ и синтез как методы обработки и систематизации знаний эмпирического уровня. Виды аналитической деятельности, сущность метода контент-анализа. Схема анализа проектной работы. Синтез как прием научного мышления и его роль в эмпирическом исследовании.

Фундаментальные характеристики логико-лингвистической парадигмы Л. Витгенштейна и основные векторы ее влияния на процесс становления и развития программы теоретической реконструкции обыденного языка. Методологический статус аналитической философии.

Основные идеи и аргументация. Личное отношение к концепции Бертрана Рассела. Основные понятия онтологии и теории познания. Различие эмпирического и априорного в философии. Изучение сущности религии. Развитие математической логики в начале ХХ века.

Основные идеи философии Эмпедокла. Господство теологии и религии в феодальном обществе. Оригинальные поиски русской философской мысли на протяжении XVII-XVIII веков. Логико-философские идеи Рассела, формирование концепций логического позитивизма.

Истоки формирования, основоположники и эволюция аналитической философии. Сущность логического атомизма и логического эмпиризма. Содержание философии языка Твардовского. Сопоставительный анализ истины и значения. Основы референции и феноменологии.

Логические и философские идеи Фреге и Рассела. "Логико-философский трактат" Л. Витгенштейна. Последовательный эмпиризм Венского кружка. Школа философии обыденного языка. Онтологический релятивизм Куайна. Теория прямой референции в философии языка.

Поиск самоопределения аналитической философии. Исследование проблемы психологии сознания. Оценки происхождения и сути аналитической философии, отстаиваемые Аароном Престоном и Гансом Йоханом Глоком. Современное предметное поле философов-аналитиков.

"Ревизионизм" в отношении возникновения аналитической философии, защищаемый В.К. Шохиным в двух публикациях на страницах изданий "Вопросы философии" и "Философский журнал". Развитие исследований с использованием современной науки и математической логики.

Анализ структуры субъективной реальности в интегральном плане как целостной динамической системы. Анализ структурной многомерности субъективной реальности через категорию идеального. Виды аналитических параметров: содержательный, формальный, истинностный.

Найголовніші ціннісні орієнтації французького просвітника Вольтера та російського і українського філософа В. Короленка, їх гуманістична боротьба проти суспільної несправедливості, релігійного фанатизму, захист знедолених, несправедливо засуджених.

Визначення суті відношення між змістом і формою у процесі розвитку. З’ясування підстав тлумачення такого відношення як самостійний закон. Аналіз прикладів відношення між змістом і формою в процесах розвитку. Відношення увідповіднення між змістом і формою.

Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.

Дослідження проблеми російського й радянського імперіалізму та специфіка колоніального й постколоніального статусу України. Дослідження процесів колонізації і деколонізації українського соціуму. Розгляд феномену колоніального панування в ХХ столітті.

Платон – давньогрецький філософ, класик філософської традиції. Основні теми вчення Платона "Держава" - душа і державний устрій. Риси справедливої (ідеальної) держави: закон, справедливість і несправедливість, поділ на стани, виховання, політична еліта.

Визначення ідеального типу держави та критика існуючих як один з головних лейтмотивів не тільки в діалозі Платона "Держава", але й в усій його творчості. Тимократія та олігархія: понятійний аналіз. Теорія Платона про п’ять типів державного устрою.

Розгляд різних підходів до визначення поняття "ментальність" у класичних роботах та у сучасному науковому і філософському дискурсах. Виявлення тенденції до трансформації поняття "ментальність" від ознаки примітивності до якості цивілізованості етносу.

Огляд ставлення церкви до гендерної науки. Філософський аналіз проблеми дослідження релігії з точки зору гендерного погляду. Місце, роль та становище жінки в релігії. Сучасні зміни поглядів на жінку, що віками затверджувалися у великих світових релігіях.

Дослідження спадщини російських релігійних філософів кінця ХІХ - початку ХХ століття. Розгляд східної і західної гілки патристики як підґрунтя онтологічного підходу до проблеми добра і зла. Аналіз поглядів філософів на вирішення проблеми добра і зла.

Джерела і відмінності східно- та західнопатристичної думки, їх відображення в російській філософській думці даного періоду. Визначення підґрунтя патристики в російській філософії. Погляд російських релігійних філософів на вирішення проблеми добра і зла.

Проаналізовано структурно-функціональну модель конструювання ментального простору. Інструментарій управління відкритою системою. Аналіз структурно-функціональної моделі конструювання ментального простору в міжнародних відносинах із погляду синергетики.

Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.

Аналіз теорій цінностей та концепції морального позитивізму. Відмінності між ними в філософії. Проблема формування й вибору цінностей у педагогіці. Визначення дефініції "цінність" як поняття про об’єкт, відображений, усвідомлений і оцінений суб’єктом.

Творча спадщина класиків античної філософії. Ксенофонт і Платон як біографи Сократа у античній історіографії. Реконструювання погляду В.Г. Короленка на літературну репутацію Ксенофонта. Співвідношення платонівських і ксенофонтівських контекстів.