Обґрунтування унікальних особливостей формування ціннісних орієнтирів, притаманних кожному окремому суспільству. Цінності як головний регулятор індивідуальної/колективної поведінки людей, що відображають ставлення людини/групи до певних об’єктів чи явищ.

Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.

Аналіз фундаментальних основ формування й розвитку науки й парадигми. Огляд реалізації аксіологічного аналізу й критики парадигмальної науки з ціллю пошуку аксіологічних констант, які могли б сприяти виходу науки зі світоглядної й гуманітарної кризи.

О.Ф. Лосєв як видатний філософ, філолог та професор, його творчість як унікальний феномен. Питання щодо аксіологічних поглядів філософа. Проблема співвідношення сенсу і факту, що відповідна проблемі аксіології - співвідношення цінності та факту.

Олексій Федорович Лосєв як видатний філософ, філолог, професор та доктор філологічних наук. Проблема сенсу як основна аксіологічна проблема у творчості Лосєва. Проблема співвідношення сенсу і факту, цінності та факту. Естетика як філософська дисципліна.

Дослідження аксіологічних та праксеологічних вимірів особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Аналіз інформаційного суспільства у ролі соціокультурного процесу. Динаміка культурно-етичних підстав.

Дослідження аксіологічних та екзистенційних вимірів сучасного інформаційного суспільства. Особливість оцінювання інформаційних потоків, розуміння пріоритетних цінностей яких може вплинути на подальшу долю як окремої людини, так і людства в цілому.

Цінність інклюзивного підходу до освіти. Аналіз ролі цінностей педагога у реалізації принципу багатства різноманітності та толерантності як гармонії у різноманітності. Види управління різноманітністю в університетах Європи. Переваги інклюзивної освіти.

Аналіз людиновимірності сучасного раціоналізму. Формування нової системи цінностей, що відповідає глобальним змінам у системі "людина-природа" з урахуванням психологічних методів корекції утилітарно-прагматичного ставлення сучасної людини до природи.

Осмислення аксіосфери духовної ідентифікації особистості, особливостей функціонування та ролі цінностей та ціннісних орієнтацій людини у творенні її духовного простору. Дослідження сутності духовної сфери, її рівнів та проявів у житті особистості.

Специфика восприятия искусства и условия, превращающие такое восприятие в сотворчество с художником. Акт "освоения" идеи читателем, слушателем, зрителем аналогичен "рождению" идеи. Творческий акт - свободная сознательная самодеятельность человека.

Рассмотрение концепции научного знания, предложенной Гуссерлем в первом томе "Логических исследований". Структура акта знания, размещенного среди других актов в поле дисциплинарности. Связь между понятием науки и частными научными дисциплинами.

Характеристика можливості сучасної освіти щодо розвитку громадянської активності. Потенціал неоліберальної моделі активного громадянства. Історико-філософська реконструкція поглядів на проблематику активного громадянства, змістовне наповнення концепту.

Актуалізація створення відкритого інформаційно—освітнього простору, використання відкритих дистанційних форм навчання. Розгляд проблем структурної, функціональної організації освітнього процесу. Регіональні відмінності у діяльності освітніх закладів.

Томас Гоббс — английский философ-материалист, один из основателей теории общественного договора и теории государственного суверенитета. "Элементы права естественного и гражданского" Гоббса, его представления о государстве и "войне всех против всех".

Научная концепция, становление которой осуществляется на основе развития гипотетических предположений относительно объекта исследования. Доказательная база, включающая в себя логически непротиворечивые теоретические посылки и коррелятивную корректность.

Рассмотрение самодеятельного туризма как реализации креативного потенциала психики. Потребность психики к креативному самовыражению, к поиску новых пространств, в которых творческие потенциалы психики проявляют себя и поддерживаются социальным окружением.

Процессы ресакрализации, происходящие в культуре и искусстве параллельно процессу десакрализации. Сакрализации вещности, жестокости, соматических и либидозных феноменов в искусстве, благодаря которым человек способен выйти за пределы своего бытия.

Міждисциплінарний аналіз сучасного вивчення проблеми ідентичності, специфіка дослідження особової і колективної ідентичності, зміна вектору її дослідження у 1990-х рр. Дослідження культур і історій у формі різних типів культурної та історичної пам’яті.

Аналіз ідеї діалогіки Біблера в контексті його концепції діалогу культур та її важливість в умовах зростаючої міжкультурної взаємодії і необхідності обгрунтування нової картини світу. Обґрунтування її діалогічного характеру концепціями мовної комунікації.

Характеристика явища мультимодальної аргументації. Виявлення можливості застосування інструментарію мультимодальної аргументації для прийняття рішень щодо питань, які пов’язані з особливостями фінансових ринків. Роль сумніву у процесі ухвалення рішень.

Розкриття філософсько-освітніх аксіостратегій актуалізації сенсожиттєвих цінностей у процесі формування аксіосфери зростаючої особистості. Соціокультурний аналіз представника технократичного суспільства, що має мотиваційну природу людського існування.

Розгляд феномену самотності у представників світової філософської думки новітніх часів, зокрема у представників екзистенціалізму, філософії життя, феноменології, психодинамічної теорії, серед яких К. Ясперс, М. Бердяєв, М. Бубер, М. Гайдеґґер, Е. Левінас.

Розгляд класифікаційних рис теорії ідей Локка, їх функцій, а також ролі рефлексії та її функцій. Дослідження взаємодії функцій простих і комплексних ідей у філософії Локка. Визначення структури досвідного знання. Види ідей в залежності від пізнання.

Огляд сучасних досліджень у галузі прикладної етики, які здійснено в межах аналітичної моральної філософії. Застосування інструментарію нормативної етики до розгляду практичних питань життя людини та суспільства. Ділова, екологічна та біомедична етика.

Дослідження феномену зла, що здійснюється через аналіз множини його верифікацій: актуальні сутності, через які виявляється зло. Визначення актуальних сутностей, виходячи із принципу їх зв'язків й цілепокладання у світі. "Чистий" та "змішаний" їх характер.

Ставиться питання про те, що в рамках аналізу можливості встановлення істини у кримінальному провадженні дослідники майже не звертають увагу на суб’єктивний бік процесу, на те які зовнішні негативні суспільні чинники здійснюють вплив на службову особу.

Прагнення до самозбереження та обмежені інтелектуальні здібності людини як фактори, що роблять необхідним існування держави та законодавства. Характеристика основних причинно-наслідкових зв’язків суспільного життя згідно емпіризму Френсіса Бекона.

Изучение истории и современного состояния терроризма. Достижение исторической и социокультурной конкретности понимания терроризма в сочетании диалектического и системного подходов. Философское обоснование утраты современным терроризмом целесообразности.

Изучение особенностей работы флорентийского государственного деятеля эпохи Возрождения - "Государь". Рассмотрение основных постулатов политической философии Никколо Макиавелли. Характеристика актуальности "макиавелизма" в современных государствах.