Аналіз визначення цінності етно-соціальної культури в системі аксіологічних парадигм сучасності, зокрема репрезентативність, іманентність та інтегративність на прикладі симбіотичних україно-тюркських відносин Дослідження феномену міжетнічної сім'ї.
Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
Проблема становлення маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави. Формування та функціонування громадянського суспільства, покликаного стати на заваді маргіналізації.
Розгляд особливостей формування та функціонування громадянського суспільства в Україні. Знайомство з проблемами становлення маргінального суспільства, що загрожує соціально-економічній, політичній, культурній та національній безпеці української держави.
Виявлення та дослідження характерних особливостей соціокультурно зумовленого процесу становлення ціннісної структури загальнонаукової картини світу. З’ясування специфіки і ціннісного потенціалу постнекласичної гуманітарно-наукової світоглядної парадигми.
Порівняльний аналіз аксіологічної структури міфологічно-релігійного та філософсько-наукового типів світоглядного знання в їх історичній ретроспективі. Теоретико-методологічні труднощі включення людини в структуру наукової картини світу некласичної науки.
Аналіз причин, що перешкоджають запровадженню ціннісних орієнтирів суспільства сталого розвитку у форматі великого дому. Значення цінностей в індивідуальному житті та колективній поведінці. Визначення ключових цінностей суспільства сталого розвитку.
Кожне суспільство має свої унікальні особливості формування ціннісних орієнтирів, навіть за умови сталого розвитку. Цінності є головним регулятором індивідуальної/колективної поведінки людей, що відображає ставлення до певних об’єктів чи явищ.
Обґрунтування унікальних особливостей формування ціннісних орієнтирів, притаманних кожному окремому суспільству. Цінності як головний регулятор індивідуальної/колективної поведінки людей, що відображають ставлення людини/групи до певних об’єктів чи явищ.
Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.
Аналіз фундаментальних основ формування й розвитку науки й парадигми. Огляд реалізації аксіологічного аналізу й критики парадигмальної науки з ціллю пошуку аксіологічних констант, які могли б сприяти виходу науки зі світоглядної й гуманітарної кризи.
Олексій Федорович Лосєв як видатний філософ, філолог, професор та доктор філологічних наук. Проблема сенсу як основна аксіологічна проблема у творчості Лосєва. Проблема співвідношення сенсу і факту, цінності та факту. Естетика як філософська дисципліна.
О.Ф. Лосєв як видатний філософ, філолог та професор, його творчість як унікальний феномен. Питання щодо аксіологічних поглядів філософа. Проблема співвідношення сенсу і факту, що відповідна проблемі аксіології - співвідношення цінності та факту.
Дослідження аксіологічних та праксеологічних вимірів особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Аналіз інформаційного суспільства у ролі соціокультурного процесу. Динаміка культурно-етичних підстав.
Дослідження аксіологічних та екзистенційних вимірів сучасного інформаційного суспільства. Особливість оцінювання інформаційних потоків, розуміння пріоритетних цінностей яких може вплинути на подальшу долю як окремої людини, так і людства в цілому.
Цінність інклюзивного підходу до освіти. Аналіз ролі цінностей педагога у реалізації принципу багатства різноманітності та толерантності як гармонії у різноманітності. Види управління різноманітністю в університетах Європи. Переваги інклюзивної освіти.
Аналіз людиновимірності сучасного раціоналізму. Формування нової системи цінностей, що відповідає глобальним змінам у системі "людина-природа" з урахуванням психологічних методів корекції утилітарно-прагматичного ставлення сучасної людини до природи.
Визначення та аналіз людиновимірності сучасного раціоналізму. Дослідження актуальності та доцільності урахування людиномірних інтенцій у сучасному науковому пізнанні. Обгрунтування та характеристика необхідності формування нової системи цінностей.
Осмислення аксіосфери духовної ідентифікації особистості, особливостей функціонування та ролі цінностей та ціннісних орієнтацій людини у творенні її духовного простору. Дослідження сутності духовної сфери, її рівнів та проявів у житті особистості.
Специфика восприятия искусства и условия, превращающие такое восприятие в сотворчество с художником. Акт "освоения" идеи читателем, слушателем, зрителем аналогичен "рождению" идеи. Творческий акт - свободная сознательная самодеятельность человека.
Рассмотрение концепции научного знания, предложенной Гуссерлем в первом томе "Логических исследований". Структура акта знания, размещенного среди других актов в поле дисциплинарности. Связь между понятием науки и частными научными дисциплинами.
Характеристика можливості сучасної освіти щодо розвитку громадянської активності. Потенціал неоліберальної моделі активного громадянства. Історико-філософська реконструкція поглядів на проблематику активного громадянства, змістовне наповнення концепту.
Актуалізація створення відкритого інформаційно—освітнього простору, використання відкритих дистанційних форм навчання. Розгляд проблем структурної, функціональної організації освітнього процесу. Регіональні відмінності у діяльності освітніх закладів.
Томас Гоббс — английский философ-материалист, один из основателей теории общественного договора и теории государственного суверенитета. "Элементы права естественного и гражданского" Гоббса, его представления о государстве и "войне всех против всех".
Научная концепция, становление которой осуществляется на основе развития гипотетических предположений относительно объекта исследования. Доказательная база, включающая в себя логически непротиворечивые теоретические посылки и коррелятивную корректность.
Логика, диалектика и риторика как форматы обоснования высказываемых постулатов, которые были выведены Аристотелем. Аргументация - логическая последовательность утверждений, подкрепляемых конкретными данными. Условия стандарта академического дискурса.
Рассмотрение самодеятельного туризма как реализации креативного потенциала психики. Потребность психики к креативному самовыражению, к поиску новых пространств, в которых творческие потенциалы психики проявляют себя и поддерживаются социальным окружением.
Процессы ресакрализации, происходящие в культуре и искусстве параллельно процессу десакрализации. Сакрализации вещности, жестокости, соматических и либидозных феноменов в искусстве, благодаря которым человек способен выйти за пределы своего бытия.
