Развитие науки и техники в середине XX в. и формирование философской концепции трансгуманизма. Анализ доводов биоконсерваторов о неприемлемости вмешательства в природу человека. Необходимость сохранения неизменных естественных антропологических констант.

Выявление специфики преемственности школы Чань и Дзэн-буддизма. Характеристика важнейших принципов философского учения Дзэн. Положения о значении в системе современной культуры такого специфического вида общественного сознания, как дзэн-буддизм.

Анализ диалога Платона "Государство", практическая составляющая этического учения Платона в данном диалоге. Специфика тех социокультурных практик, которые порождаются моральной теорией Платона. Реконструкция концепции лжи в тексте диалога "Государство".

Рассмотрение изменений в понимании "цивилизации" и "культуры", происходивших в XX ст. Особенности духовной жизни как основы включенности человеческой личности в общественную систему в современном мире. Переход от техногенной цивилизации к антропогенной.

Анализ социокультурных условий, механизмов и предпосылок развития патриотизма. Изучение дезинтеграционных процессов со стороны власти и общества, которые препятствуют формированию единой концепции философии патриотизма человека современного общества.

Рассмотрение содержания понятия "наука" и ее основных функций. Специфика и структура научного познания. Формы и методы научного познания. Современные три уровня деления в Республике Беларусь. Функции и полномочия местного управления и самоуправления.

Актуальность проблемы морального выбора между правдой и обманом. Абсолютный моральный запрет на добродетельный обман. Оторванность идеалистической кантианской теории от условий, задаваемых реальной социальной средой – мультифакторной и несовершенной.

Сущность и анализ фактов проявления насилия. Исследование данного феномена в трудах философов Древнего мира: Аристотеля, Анаксимандра, пифагорейцев. Историко-философский анализ социокультурного явления насилия, его обоснование социальными ценностями.

Исследование сущности концепции символической власти, разработанной П. Бурдье. Изучение влияния государства на человека. Пределы государственных властных полномочий. Рассмотрение главных элементов борьбы различных политических сил в государстве.

Роль биоэтики, как направления прикладной этики, в системе социальных отношений и взаимодействий. Коррекция напряжения во взаимоотношениях науки и общества, механизмы регулирования этих напряжений. Этические механизмы реализации медицинской практики.

Социологическое направление исследований Шелера. Место социологии в трудах философа. Наука и социальная структура. Установление отношений между логическими и этическими принципами. Отношение Шелера к позитивизму. Путь в социологию через экономику.

Рассмотрение времени и пространства как атрибутов бытия в рамках натурфилософской онтологии. Время и пространство мифа. Хронотоп Ренессанса и Просвещения. Реляционная методология и неклассический темпорализм. Анализ пространственной организации социума.

Философские работы Кавелина. Коренные изменения всех правовых, нравственных, религиозных понятий, создании не только новых отношений между людьми в семье, обществе и государстве, но и нового нравственного отношения человечества к самой земной планете.

Определение основных отличий социогуманитарных дисциплин от естественнонаучных в направленности первых на раскрытие внутреннего духовного мира при изучении человека и социума, что реализуется посредством особого герменевтического интегративного метода.

Место концепта "солидарности" в философских построениях позднего Р. Рорти. Сведение социальных отношений к дискурсивным интертекстуально-диалогическим. Антирепрезентационизм, эпистемологический анархизм, критика корреспондентной теории истины Рорти.

Особенности, понятие социума в философии. Характеристика структуры общества как системы взаимодействия людей. Основные формы бытия, анализ общества модерна, как диалектически противоречивого целого. Принципы формирования мировоззрения и познания человека.

Постулати і особливості соціал-конструктивістського теоретизування взаємовідношення структурного та суб’єктного рівнів системи міжнародних відносин, суб’єктності акторів та сутності структур. Співвідношення колективних та іманентних ідентичностей агентів.

Поняття соціалізації особистості як громадянина. Характерні особливості соціально-політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Ступінь впливу аксіологічного потенціалу політичних традицій та громадянських цінностей у становленні особистості.

Соціально-філософські парадигми дослідження феномена соціальної адаптації людини. Специфічність людського буття у глобальному просторі. Наукові підходи у дослідженні проблеми міграції, етапи адаптації мігрантів. Розгляд нових моделей адаптації людини.

Аналіз адаптації соціально-філософської доктрини православ'я. Розробка концепції, яка дозволяє дослідити сутність цієї проблеми на основі ідеї аксіологічної детермінованості соціально-філософської доктрини православ'я. Православна соціальна традиція.

Дослідження співвідношення соціальної відповідальності й ціннісних орієнтацій особистості у сучасній філософії. Взаємозв'язок соціальної відповідальності особистості в суспільстві з базисним, рольовим та ситуативним рівнями функціонування цінностей.

Основні підходи класиків світової філософської думки до проблеми соціальної відповідальності. Початкова фаза глобалізації. Планетарний характер взаємопроникнення різних культурних ареалів, демографічних трансформацій, нових моделей соціальних зв’язків.

Філософський аналіз соціальної девіантності в умовах сучасного українського молодіжного суспільства. Розгляд нестабільності економічного і політичного розвитку, що сприяє поширенню різних форм поведінки, яка не відповідає загальноприйнятим нормам.

Деконструювання асиметричних категоріальних опозицій пре-постмодерної соціально-когнітивної парадигми. З'ясування причин неефективного функціонування соціально-естетичної сфери духовного життя українського суспільства та визначення шляхів їх усунення.

Характеристика сучасної парадигми філософського світосприйняття. Аналіз природи екології, та її значення для осмислення багатозначності духовно-культурного буття. Огляд ґенезу та сутності національної свідомості у співвідношенні з іншими категоріями.

Філософсько-практичні проблеми соціальної етики в тенденції "реабілітації практичної філософії" та етизації філософського знання, спричинених переходом від філософії свідомості монологічно-егоцентричної парадигми індивіда до філософії комунікації.

Системний аналіз філософського розуміння соціальної ізоляції та її впливу на актуальний стан сімей, які виховують дитину з особливими освітніми потребами під час пандемії COVID-19. Вплив ізоляції на психологічний та соціальний розвиток особливої дитини.

Аналіз теорій міфу. Філософські та загальнонаукові принципи дослідження соціальної міфології. Її характерні риси, структура, основні функції та значення в сучасному суспільстві. Концептуальні підходи щодо розуміння цього соціокультурного феномену.

Розгляд теоретичних аспектів міфу, його місця в еволюції масової свідомості. Основні детермінанти в процесі розвитку соціальної міфотворчості. Механізми формування міфологічних структур у сучасній масовій свідомості. Формування образу соціального світу.

Філософський аналіз соціальної організації, як суспільного феномена. Розуміння чинників розвитку національної духовної культури та буття XVI-XVII ст. Обґрунтування ролі організацій української інтелігенції у творенні загальноєвропейського простору.