Аналіз проблеми тотожності особистості в аналітичній філософії. Розвиток нормативних та наративних концепцій, які змінюють парадигму дослідження ідентичності особистості. Роль суспільства у проблемі тотожності особистості, як її основної передумови.

Організація суспільства як середовища соціалізації індивідів, їх публічної діяльності. Функціонування компонентів структури суспільства та місце особистості в ньому. Філософські зміни у свідомості із становленням громадянського суспільства в державі.

З’ясування особливості лобізму як цілеспрямованої технології впливу на представників центру ухвалення рішень із метою реалізації цілей. Філософський погляд на лобізм як один із факторів впливу на культуру законотворчості в інформаційному суспільстві.

Філософські аспекти соціально-комунікативних управлінських відносин, особливості їхніх історичних типів. Обґрунтовуються духовні чинники організації механізмів соціального управління, їх значення як фактору соціального розвитку в умовах сучасних викликів.

Осмислення громадянських цінностей в Україні та їх модифікування в межах центральноєвропейського життя. Виявлення важливості релігійно-християнських інтенцій у формуванні дискурсивно-звичаєвих практик громадянського суспільства у Центральній Європі.

Дослідження діалогічності, яка ґрунтується на духовності і є необхідною умовою соціалізації людини, деструктивності і конструктивності страху і самотності в соціальному розвитку людини, складності і неоднозначності їх впливу на здатності індивіда.

Філософське бачення процесу пізнання в управлінській діяльності з точки зору структурної функціональності когнітивного управлінського процесу. Розкриття співвідношення пізнавальної діяльності суб’єкту та об’єкту управління в системі професіоналізму.

Розгляд особливостей ідейного підґрунтя концепції альтруїзму Огюста Конта. Дослідження філософсько спадщини утопічного соціалізму А. Сен-Сімона, на яку опирався Конт. Порівняння ідеї сен-сімонізму та позитивної політики з ідеями християнської моралі.

Дослідження духовно-ціннісних основ етнотериторіальної культури. Аналіз першоджерела поняття суспільної свідомості та її репрезентація в українській філософській думці Новітнього часу. Оцінка значення провідних носіїв духовного розвитку суспільства.

Гіпотеза про те, що політичний "театр" поєднує в собі такі риси, як гра, ритуалізація, перформанс, карнавалізація, які мають сприяти підвищенню ефективності комунікації між політиками. Завдання дослідження полягає в аналізі цих явищ у даному контексті.

Трактування категорії "традиціоналізм". Дослідження філософських ідей традиціоналізму у світлі здобутків сучасних гуманітарних наук. Спроба розкриття засад традиціоналізму як категорії соціально-філософського та ідейно-філософського спрямування.

Особливості онтології та епістемології М. Драгоманова: поняття та характеристика позитивізму та раціоналізму. Характеристика соціальної філософії Драгоманова (основні принципи світогляду мислителя): поняття лібералізму, космополітизму та федералізму.

Компаративістський аналіз соціально-філософських ідей (і їхня персоніфікація), представлених в творах Ф.М. Достоєвського як однієї з важливих сходинок у визначенні найбільш вірогідних шляхів вирішення сучасних проблем посттоталітарного суспільства.

Дослідження сучасного, "цивілізованого" людства, яке потрапляє в усе більш суперечливі обставини, які з необхідністю обмежують (або й унеможливлюють) природний розвиток людини, роблять її невільною заручницею невідповідних "внутрішній" природі здобутків.

Багатоаспектність феномену та основні характеристики ескізного образу нігілізму. Теоретичний концепт нігілізму, його внутрішня логіка функціонування як в минулому, так і на сучасному етапі. Соціальні та філософські основи феномену в європейській історії.

Дослідження проблеми взаємозв’язку філософських поглядів Дмитра Донцова з філософською доктриною головних представників "філософії життя". Розгляд основних складників філософії волюнтаризму Донцова. Аналіз теорії української еліти Дмитра Донцова.

Дослідження проблем буття людини в умовах надскладних антропокультурних процесів та загострення потреби здійснення екзистенційного вибору. Значення антропологічних прозрінь Г. Сковороди як складових елементів доброчинного "мистецтва життя" людини.

Виявлення соціально-філософських та етико-гуманістичних аспектів змісту проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості спільнот духовенства і козацтва. Аналіз підґрунтя барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять.

Аналіз системно-інтеграційного аспекту соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії концепцій інструменталізму прагматизму і неопрагматизму у формуванні соціально-ціннісних орієнтацій. Обгрунтування Дьюї прогресивного розвитку системи освіти.

Характеристика комплексу соціально-культурних чинників формування інформаційного суспільства як нового цивілізаційного явища. Позиціювання іронії як форми життєво-поведінкового світовідношення. Дослідження характерних ознак синестезійної культури.

Процес формування постмодернізму як змішання літератури, критики і філософії. Концептуальне розуміння процесу глобалізації сучасного світу та його вплив на українське суспільство і людину. Особливості буття української людини, її ментальні ознаки.

Аналіз поглядів на компенсаційний феномен представників психоаналітичного напряму в філософії. Огляд З. Фрейда на психоаналітичну концепцію природи репресивних функцій культури. Заснування експериментальної психопатології дослідником К.-Г. Юнгом.

Основні проблеми єдності соціогуманітарних, природничих і технічних наук. Процес розвитку взаємин людства та природи, принципова різниця між розумом та інтелектом. Розробка концепції соціотехнічної макросистеми сталого інтелектуального розвитку.

Головні проблеми феномену свідомості як найсуттєвішого визначення народу. Характеристика соціодинаміки, що створює у людини унікально неповторний образ означення сенсу. Аналіз виявлення екзистенційних вимірів буття в розгляді національного розмислу.

Поняття та зміст модернізації цінностей в українському суспільстві. Визначення ролі освіти як поля вибору та імплементації цінностей. Визначення засобів убезпечення молоді від руйнаційних ідеологічних впливів. Самореалізація студентської молоді.

Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.

Духовна сфера як важливе поле реалізації інноваційної культури індивіда. Знайомство з професійно-технологічними аспекти життєдіяльності людини. Розгляд особливостей реалізації інноваційної культури в соціокультурній сфері життєдіяльності особистості.

Дослідження специфічності епохи постмодерну, що визначає і відображує одну з найбільш гострих проблем сучасного суспільства - розмивання соціокультурної ідентичності. Розгляд суто української ситуації ідентифікаційних суперечностей постмодерної епохи.

Категоризація східнохристиянської цивілізації із залученням тези про проективістський характер історії. Методологічна експлікація цивілізаційної онтології: етнічного субстрату і політичної форми. Цивілологічна специфікація гетерологічної проблеми.

Типи екологічної свідомості, які надають їх цілісну характеристику. Відображення природних об'єктів і реальних явищ у їх взаємодії, що зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Врегулювання проблем антропогенного та техногенного забруднення довкілля.