Традиційні підходи пояснення власності, визначення їх переваг, недоліків, евристичних можливостей. Значимість власності в умовах соціально-економічних перетворень для вільного й автономного індивіда, здійснювача й учасника соціально-історичного процесу.

Розробка концептуальних основ сучасного розуміння феномена власності і детермінуючих його факторів та форм прояву в українському суспільстві. Дослідження традиційних підходів до пояснення власності, їх переваг, недоліків, евристичних можливостей.

Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.

Філософська рефлексія феномену споживання в сучасному суспільстві. Головна відмінність, що відрізняє споживача нового типу. Сутність споживацької культури та модифікація стилів поведінки. Довготривалий вплив опосередкованої ринком свободи і впевненості.

Вивчення та характеристика теоретичних засобів філософського дослідження феномену міфології та особливостей сучасного міфу. Визначення та анліз архетипних елементів масової свідомості, які виникають та культивуються в процесі соціальної міфотворчості.

Визначення методологічних засад вивчення спадщини київського книжника митрополита Іларіона. Обґрунтування залучення до соціально-філософського дослідження концептів картини світу та образу світу. Характеристика історіософських поглядів митрополита.

Аналіз цінностей, які сповідує сучасна людина на Сході і на Заході задля загальносвітовій орієнтації на стабільність і підтримку. Шляхи забезпечення цієї стабільності через вибудовування сімейних стосунків та легітимне закріплення сімейних зв’язків.

Розгляд перспектив соціально-філософського аналізу продукту (одягу) модного бренду. визначення моди як перформативного простору, в якому відбувається інсценування ідей дизайнера. Тематична спрямованість бренду одягу та формату його репрезентації.

Аналіз процесів культурної, національної та релігійної ідентичності в умовах глобалізації. Причини ідентифікаційної дезорієнтації індивіда в українському суспільстві. Філософське осмислення реальності. Розробка концепції театральності культури в Україні.

Характеристика соціально-філософського сенсу порядку внутрішньофірмових вартостей в умовах соціокультурної трансформації українського суспільства. Особливість корпоративної культури як критерію практичного оволодіння системою цінностей робітником фірми.

Статус екологічної свідомості як неосновної форми суспільної свідомості. Осмислення особливостей фундаментальних взаємодій "людина–природа", "суспільство–природа", "людина–суспільство". Антропоцентристське відношення людини та суспільства до природи.

Об’єктивні та суб’єктивні детермінанти формування екологічної свідомості, опозиція яких виявляє протиріччя у відношеннях "людина–природа", "суспільство–природа" та "людина-суспільство". Статус екологічної свідомості як форми суспільної свідомості.

Системний підхід у соціальному пізнанні. Огляд проблематики функціонування сучасних еліт як важливої ланки системи управління соціальними процесами. Особливості управління як різновиду комунікації. Специфіка завдань інституційної та посадової еліти.

Збільшення кількості ризиків в умовах формування інформаційного простору. Соціальна реальність та її темпи. Соціально-філософський аналіз категорії "ризик". Концентрація на проблемах для виживання, постійне подолання перешкод та цинічний песимізм.

Характеристика універсалій культури, що виявляють її суб'єктно-особистісний зміст. Актуалізація таких важливих соціокультурних детермінантів формування особистості, як освіта і виховання. Моделі формування особистості, вкорінені в європейській традиції.

Соціокультурні моделі формування особистості; аспекти антропологічної цінності культури. Критичний аналіз ідеальних типів особистості, що мають місце в європейській соціокультурній традиції, їх позитивний та негативний потенціал в інваріантній концепції.

Трансформація поняття ідентичності в онтологічному, гносеологічному та екзистенційно-комунікативному вимірах. Характеристика принципу сучасного соціогуманітарного пізнання. Сутність моральних засад особистості в комунікативно-дискурсивному просторі.

Опис концептуальних підходів та аспектів міграційних процесів, які узяті в контексті безпеки. Аналіз принципів співвідношення загального й особливого в філософії. Зв’язок міграції із гештальт теорією. Міграція як соціальний феномен та суспільне явище.

Аналіз концептів "модний одяг" і "костюм". Визначення їх головних властивостей, взаємозв’язку з тілесністю, екзистенцією та соціальними умовами існування індивіда. Обґрунтування соціальних корінь семантики одягу. Розгляд сенсу його кольорової гами.

Огляд процесу дослідження розвитку військового підрозділу як високорозвиненої специфічної соціальної системи: соціально-філософські засади формування колективу, вплив на його стан соціальних процесів; механізми забезпечення його соціальної стабільності.

Соціально-філософська реконструкція феномену громадянського суспільства в аксіологічному вимірі. Ідейні витоки громадянських чеснот в філософії. Ґенеза громадських рухів як прояв розвитку духовності в Україні. Трансформація історичних форм соціального.

Суспільно-політичні фактори розвитку соціальної відповідальності в якості фактора оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та в якості основної детермінанти оптимізації влади як явища людської свідомості.

Проблеми ціннісних орієнтацій у соціально-філософській літературі. Поняття аксіології, система їх класифікації. Особливості формування та основні детермінанти оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді сучасного українського суспільства.

З’ясування змісту, складників патріотизму сучасного суспільства та його місця в системі духовних цінностей. Аналіз суб’єктного й об’єктного в патріотизмі. Дослідження можливості, умов і шляхів оптимізації розвитку патріотизму сучасного суспільства.

Дослідження особливостей теоретико-категоріального вивчення проблеми етнонаціональної свідомості. Соціально-філософські аспекти аналізу літописних та філософських джерел XI – XVI століть як чинника формування етнонаціональної свідомості в Україні.

Роль М. Бердяєва як засновника, представника екзистенціальної філософії. Подолання об’єктивації світу людиною у її особистісній реалізації. Духовні джерела формування нової релігійної свідомості людини і суспільства. Проблема розуміння творчості філософа.

Особливості концепції подолання відчуження людини від суспільства у філософії М. Бердяєва. Сутність методу самопізнання на основі загостреної духовної інтуїції. Принципи відносин людини та суспільства, розуміння творчості як форми духовного існування.

Розгляд значення, відмінностей і особливостей прояву таких понять, пов'язаних з існуванням людини, як "діяльність", "робота", "праця", "соціальна робота", "соціальний працівник". Аналіз їх змісту та сутності у філософських концепціях різних авторів.

Закон як категорія буття соціальної філософії. Огляд правосвідомості під кутом зору розуміння закону як певної міри дозволеної справедливості. Обов’язок як правовий засіб соціалізації індивідів. Самопізнання правових домінант суспільної поведінки людини.

Аналіз проблеми тотожності особистості (ТО) в аналітичній філософії. Нормативні та наративні концепції, які змінюють парадигму дослідження ідентичності особистості. Роль суспільства у проблемі ТО. Формування механізму підтримання тотожності – рефлексії.