Авторська спроба подолати менеджеріальний редукціонізм відповідного явища, що полягає у розгляді дисфункцій корпоративної культури виключно у відношенні ринкової ефективності господарських організацій. Дисфункції корпоративної культури, їх антиномічність.

Знання - один з головних ресурсів, актуалізація соціального потенціалу якого забезпечує розвиток суспільства. Вивчення латинської мови, літератури - досягнення Каролінгського ренесансу. Поступова демократизація освіти - ознака першої доби Відродження.

Огляд об’єктивних та суб’єктивних засад формування ціннісних орієнтацій молоді. Дослідження трансформації суспільства з точки зору зарубіжної та вітчизняної філософії. Поняття сутності та змісту духовності особистості як суб’єкта соціального буття.

Філософський аналіз концепції динаміки соціальних процесів у перехідний період розвитку посттоталітарного суспільства. Нарис головних теоретичних і практичних моделей трансформації суспільної системи. Обґрунтування особливості соціальних протиріч.

Аналіз соціальних функцій культури, введення категорії "компенсаційно-креативна функція". Концепції полі- й монофункціоналізму культури. Виділення компенсаційно-креативної функції культури серед різноманітності її соціальних функцій, її місце та роль.

Характеристика термінології філософської мови Гайдеґґера, зважаючи на її соціальні рудименти, зокрема, коли має місце спосіб "безпередумовного" підходу до герменевтики німецького ученого. Ситуація, яка утворилася навколо української філософської мови.

Обґрунтування провідної ролі осіб з вищою освітою в забезпеченні сталого розвитку. Критичний аналіз теоретичного дискурсу з проблематики соціальної відповідальності. Суперечності методологічного характеру у теорії і практиці соціальної відповідальності.

Систематизація соціально-антропологічних підходів, характерних для української філософії техніки. Дослідження ролі етичних засад розвитку техніки. Обґрунтування необхідності введення моральних критеріїв до самої структури будь-якої технічної діяльності.

Проводиться дослідження колізії у відношеннях універсального існування людського світобуття та "одномірності" людини з точки зору теоретико-методологічної проблематики сучасності. Визначено напрями специфіки соціально-антропологічного виміру пізнання.

Аналіз напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами. Уточнення поняття "громадянське суспільство" як розгалуженої мережі соціальних інститутів.

Розвиток політичних наук в Україні та світі. Зовнішня політика України та міжнародні відносини. Проблема розвитку соціальної філософії в Україні. Проблеми та перспективи історичної науки в Україні. Методологія, теорія та практика сучасної освіти.

Тенденції розвитку й конфесійні особливості сучасного соціального вчення католицизму, протестантизму, православ’я. Порівняльна характеристика соціальної концепції Російської православної церкви і Української православної церкви Київського патріархату.

Аналіз сутності протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими. Розгляд поняття "особистість" у контексті філософської антропології. Характеристика статусу людського життя та філософського осмислення світу.

Співвідношення емпіричного уявлення світу/всесвіту, яке відповідає сенсу наукової об’єктивності та включає існуючий світ незалежно від метафізичних передумов існування та феномену соціокультурного світу. Застосування принципів феноменологічної редукції.

Дослідження соціально-культурного світу України у належності до множини світів глобального світу. Узагальнення чинників глобалізації з позицій конструктивізму. Сутність просторових, часових, пізнавальних, ціннісних стандартів глобальних комунікацій.

Соціально-культурний універсалізм мистецтва як ресурс символічних кодів, цінностей людства у трансісторичній площині. Визначення форм та інваріантів структур естетичного обміну за умов постіндустріальної цивілізації соціально-культурних універсалій.

Дослідження ролі творчої діяльності сучасної людини у контексті специфіки мистецтва. Філософсько-естетичний аналіз розвитку мистецтва. Огляд проблеми універсалій у філософії. Ціннісна переорієнтація філософсько-культурологічного дискурсу при його аналізі.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу соціальних та освітніх чинників формування духовності особистості. Розглянуто соціально-філософський процес формування духовності в умовах соціальної трансформації на прикладі суспільства сучасної України.

Методологічні засади формування духовності особистості в період становлення сучасної української державності. Соціально-культурний простір, освіта. Громадські організації та їх вплив на формування духовності молоді. Виховання як людинотворчий фактор.

Окреслення Х. Ортегою-і-Гассетом перспективних шляхів відродження та оновлення Іспанії. Обґрунтування значення соціального виховання і формування у суспільній свідомості цінностей соціальної консолідації та народного єднання для відродження Іспанії.

Різноманіття шляхів і форм суспільного розвитку. Об'єктивні, незалежні від свідомості людини закони в природі і суспільстві. Відповідальність людини за свою діяльність і її наслідки. Політична боротьба в Новітній час, трактування свободи в християнстві.

Напрямок та провідна ідея соціально-політичної концепції М.П. Драгоманова. Взаємозв'язок особистості та суспільства як інтегральна закономірність поступального розвитку. Магістральний шлях формування зрілої інтеграційно-громадянської культури людини.

Місце, роль, форми прояву та основні механізми взаємодії соціально-світоглядних засад військовослужбовця у процесі становлення військової дисципліни. Побудова теоретичної моделі процесу функціонування військової дисципліни у Збройних Силах України.

Дослідження концепту природи як об’єкта аналізу соціально-філософського дискурсу. Сутність природи в інформаційному суспільстві початку ХХІ ст., середовищем якого є глобальні мережі комунікаційного зв’язку. Її роль у трансформації соціального простору.

Аналіз структурних елементів, ціннісних орієнтирів та детермінантів розвитку техногенної цивілізації, становища людини в її координатах. Особливості соціально-атрибутивних рис людини в умовах техногенного суспільства, які пов’язані з феноменом діяльності.

Визначення культурних та географічних меж нації, як явища в суспільному житті ойкумени. Концептуальні способи існування нації відповідно до домінуючої релігії. Роль феномена нації у соціально-філософському дискурсі українського інтелектуального життя.

Поняття реклами як фактора духовно-практичного освоєння дійсності, її сутнісні характеристики в соціальному знанні та комунікативному просторі. Можливості сучасних рекламних практик у соціумі, філософське осмислення природи та основного сенсу реклами.

Опис філософії Фромма, його підтримка концепції Хорні про ворожий характер сучасного суспільства. Розгляд антропологічних, гуманістичних, філософських та соціальних ідей. Закони діяльності суб’єктивності, людського фактору в суспільно-історичному процесі.

Закони тa принципи діяльності суб'єктивності та людського фактору в суспільно-історичному процесі в теорії Фроммa. Синтез думок видатних мислителів Mаркса і Фрейда, розкриття проблем людини. Аналіз філософії крізь призму антропологічного психологізму.

Передумови, базові категорії соціальної філософії та поняття проблематики міжнародної, регіональної та національної безпеки. Підходи щодо формування системи національної безпеки як соціального інституту, рекомендації щодо її розбудови/реформування.