Визначено соціокультурну сутність інфодемії як фактора посилення соціальної нестабільності у глобальних процесах сучасності. Доведено, що розповсюдження масової культури та масової свідомості стало основою для появи інфодемії. Розкрито вплив стереотипів.

Поняття соціокультурного діалогу. Вплив сучасних процесів глобалізації на традиційні культури в контексті відомої опозиції "виклик - відповідь". Пошук побудови концепції конструктивного діалогу в умовах відродження національно-етнічних традицій.

Філософія трансценденталізму як перша спроби привернути увагу філософії до пізнання реального людського досвіду. Аналіз «пуританізму» як історичної особливості американської філософії. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна на розвиток філософії прагматизму.

Засади інтелектуального конфлікту в системі духовної безпеки. Зміст ціннісно-смислових орієнтирів: критичного мислення, відповідальності, гідності, патріотизму. Освіта - креативна складова суспільного життя. Соціокультурна обумовленість духовної безпеки.

Вплив астрологічного світосприймання на життєвий світ людини. Визначення обґрунтованості існування астрології в культурі, з'ясування причин, що тягнуть людину до астрологічної практики. Взаємовідносини астрології з іншими сферами людської діяльності.

Астрологія – складний культурний феномен зі своїм концептуальним апаратом. Синтез наукового й ненаукового знання, спираючись як на раціональні, так і на нераціональні форми мислення. Структуруюча функція астрології, наслідки зловживання її технологіями.

Аналіз співвідношення економічних, філософських і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Аналіз планетарних і космічних аспектів концепції господарства С.М. Булгакова, шляхів реалізації господарчої свободи.

Мета роботи полягає у виявлені ключових соціокультурних детермінант сучасного суспільства в контексті соціально-філософського дискурсу з акцентом на техно-інформаційні детермінанти. Соціосфера сучасного суспільства та її детермінування техносферою.

Соціокультурний контекст аналізу трансформативних процесів у пострадянському просторі. Міфологізація політики та ідеології західних цінностей. Актуалізація етатизму в сучасному державотворенні як підміна побудови національних цінностей державницькими.

Вимоги до рівня соціально-філософських досліджень господарсько-економічної діяльності, яка визначається джерелами соціокультурної динаміки та пошуком гармонізації і взаємодії в суспільстві. Аналіз концепцій пізнання господарсько-економічного буття.

Ідеї гуманізму як культурний протест проти панування релігії. Критика середньовічного способу життя й мислення. Активність людської особистості, перетворення її установок стосовно самої себе й оточуючого світу. Проблема людських почуттів і взаємин.

Тенденції, що стали виникати в культурі вже пізнього середньовіччя і розквітли в період Нового часу як соціокультурна основа розвитку філософії. Ідейно-світоглядне втілення потреби цивілізації в людині нового типу. Характер змін усередині релігії.

У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.

Аналіз соціокультурних проблем, що сформувалися в інформаційному суспільстві під впливом розвитку інформаційних технологій. Місце і роль інформаційних технологій у розвитку соціуму. Вплив знання на функціонування різних сфер життєдіяльності людини.

Розкриття феномена різних аспектів трансформації арабського світу в контексті становлення нової соціокультурної парадигми XXI ст., її параметри стосовно арабського світу. Культурологічний аспект соціальних і духовних перетворень в арабському суспільстві.

Дослідження та аналіз особливостей продуктивного цивілізаційного поступу України за умов демократії, що потребує толерантності, діалогу та партнерства. Характеристика основ світоглядної толерантності, як архетипу української ментальності і культури.

Теоретико-методологічні засади гайдеггерівської соціальної онтології. Кінець гуманістичного саморозуміння людини в її універсалістсько-космополітичному образі, яка розкривається в приховано-соціологізованій онтології, яку обґрунтував Гайдеггер.

Специфіка історичного змісту культури в умовах переходу від станового суспільства до сучасного. Цивілізаційна інтерпретація суспільно-історичного процесу. Визначення соціоструктурних детермінант формування західноєвропейського культурного простору.

Генезис поняття "інформаційна цивілізація", її структура і зміст. Становлення, розвиток теоретичного рівня знання як передумова і умова функціонування інформаційних цивілізацій. Міждисциплінарний синтез вчення про зміст сучасної інформаційної цивілізації.

Обґрунтування необхідності поряд із логіко-гносеологічною оцінкою наукових знань розглядати не менш важливий аспект, представлений в соціокультурній та екзистенційно-антропологічній філософській традиції. Перформативні соціотехнічні уявлення про майбутнє.

Качественные признаки живого организма, приспособляемость всех его частей к функциям, которые они выполняют и на молекулярном, и на клеточном уровне. Основное положение теории биополя. Научное изучение клетки и философское осмысление процессов в ней.

Цивилизации как средства экзистенциальной защиты, которые охватывают более широкие массы людей чем отдельно взятые нации. Вильгельм Фридрих Оствальд - физик, химик и автор философии энергетизма, согласно которой единственная реальность есть энергия.

Вчені перехідної епохи від Античності до Середньовіччя. Активні етапи дослідження методології ранньохристиянських педагогів середньовічної Європи. Пошук витоків багатогалузевого, енциклопедичного знання у творчій спадщині діячів перехідного періоду.

Трансгрессия как одно из ключевых понятий постмодернистской философии, рассмотрение основных особенностей. Характеристика механизма актерской игры в зрелых спектаклях Гротовского. Знакомство с исследованиями Барбы в области антропологического театра.

Исследование идеи спекулятивного реализма Г. Хармана и К. Мейясу и анализ их связи с феноменом новой набожности. Спекулятивный реализм как бренд. Анализ проблемы вещи в себе как проблемы функциональности и взаимодействия, а также проблемы сознания.

Исторические причины и теоретические предпосылки возникновения скептицизма. Догмат античного скептика. Сомнения в существовании какого-либо надёжного критерия истины. Основатель древней скептической школы. Скептицизм как обоснование индивидуализма.

Переплетение религиозного и философского начала в восточной мысли. Философия Древней Индии: ведический период и его группы. Основные школы Древнеиндийской философии, их сущностная характеристика: санкхъя, веданта, буддизм, локаята, вайшешика-ньяя.

Анализ специфических черт времени в картине мира народов Древнего Индостана. Вариабельность как определяющий показатель образа времени. Взаимосвязь трех планов бытия - прошлого, будущего и настоящего. Цикличная и линейная перспективы временного потока.

Анализ особенностей развития философской мысли Древнего Китая и Древней Индии. Закономерность развития философии Древнего Китая и Древней Индии как мировоззренческий характер философского знания. Анализ проблемы взаимодействия человека и природы.

Анализ "Экономических рукописей 1857-1859" Маркса для выявления его действительного видения. Советский вариант строительства социализма и причины его неудачи. Возможности Западного общества в реализации им либерал-социал-демократической модели развития.