Рассмотрены альтернативные сценарии будущего, относящиеся к началу "самого утопического десятилетия советской истории" (К. Кларк). Представленные сценарии будущего, в интерпретации автора предстают как официальная, технократическая и крестьянская утопии.

Відмінності природи адаптації текстів Святого Письма в різних християнських формаціях. Порівняльний аналіз російської та французької культурно-національних картин світу крізь призму біблійного символізму. Місце біблеїзмів у семіотичних системах культури.

Характеристика і специфіка розкриття специфіки функціонування біблійного символізму в контексті культурно-національних картин світу на рівні східнослов’янської, православної (російської) та західноєвропейської, католицької (французької) духовних традицій.

Розгляд сутності магічного, міфологічного, релігійного та філософського світоглядів. Визначення протофілософії як етапу становлення філософського знання. Дослідження питання про Біблію як протофілософську проблему. Вивчення історії формування Біблії.

Труд як джерело людського життя і культури. Розгляд особливостей формування корпоративної культури в сфері підприємницької діяльності. Знайомство з суб’єктивними факторами становлення і розвитку культури бізнесу. Сутність поняття "економічні відносини".

Дослідження особливостей феномену болю поміж відчутним і вимовним. Відчуття, здатність розрізнювати й аргумент сновидіння, амбівалентність поняття "біль". Несоматичний біль і його невимовність. Неперехідні відчуття, перехідні дієслова і метод проекції.

Філон Александрійський як найвідоміший представник релігійної філософії в Александрії на початку першого тисячоліття нашої ери. Характеристика найвідоміших філософських творів представника іудейської філософії. Сутність поняття "алегоричне тлумачення".

Аналіз лібералізму і комунітаризму як філософсько-правових течій через принцип бінарної опозиційності. Застосування принципу суперечностей за агональним типом і пошук трансформацій між лібералізмом і комунітаризмом як філософсько-правовими явищами.

Дослідження поняття духовного й плотського розуму в поглядах мислителів українського Відродження. Виокремлення тенденції раціоналізації та інтелектуалізації в період до ХVІІ століття. Розгляд філософських поглядів професорів Києво-Могилянської академії.

Філософія Сковороди та її характеристика. Теорія "двох натур". Матерія і форма, їх особливості у філософії ученого. Філософські погляди Сковороди в тлумаченні Д. Чижевського. Основні природні підсумки філософських і життєвих шукань Г.С. Сковороди.

Піфагор як давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзм, легенда і джерело дискусій уже в стародавні часи, знайомство з біографією. Загальна характеристика найвидатніших вчень і головних творів давньогрецького філософа.

Біоетика як вчення про моральний бік діяльності людини в медицині та біології. Становлення біоетики як науки, предмет, основні принципи, напрями і завдання її розвитку. Практичні проблеми біоетики: трансгенні рослини, клонування людини, евтаназія, аборти.

Проблематика поведінкової діяльності людини і її детермінантів, взаємозв'язку вродженої потреби як біологічного фактору з правом кожної людини на репродуктивне відтворення. Природні права людини. З'ясування базових вроджених потреб та їхньої першопричини.

Оцінка місця науки, філософії та духовності у системі світової культури. Аналіз досвіду викладання дисциплін біологічного й екологічного циклу у закладах вищої освіти України. Систематизація та класифікація біотопів. Вчення В. Вернадського про біосферу.

Сутність біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Дослідження сучасних викликів охорони довкілля в урбо-просторі, необхідність колаборації прогресивних сил міста.

Висвітлення проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя. Виявлення сутності прогресуючої контрадикції між людиною і людським співтовариством.

Висвітлення проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя. Аналіз понять "маси" і "природа масових явищ" у проблемній площині філософської антропології.

Визначення біосоціальних засад соціокультурних та духовних детермінант коеволюції щодо феномена мистецтва. Розгляд його ролі в організації системи "людина-суспільство-природа". Вивчення функцій мистецтва в коеволюційному вимірі людської історії.

Концептуалізація категоріального апарату біополітики. Дослідження біоцентризму як одного з основних термінів сучасного біополітичного дискурсу. Уявлення про умвельт Я. фон Ікскюля, його використання Майер-Абіхом для обґрунтування біоцентричних поглядів.

Ідея "біохімічної речовини", що пронизує біосферу Землі, як енергії з біполярним зарядом. Сутність біполярності біосфери та ноосфери. Життя як таке є найвищою цінністю для нооетичної людини. Історія розвитку та перспективи концепції В.І. Вернадського.

Пасіонарій — енергійна, пристрасна людина без критеріїв добра та зла, що здатна заради примарної ідеї пожертвувати своїм життям. Пасіонарність та нооетика - біполярні прояви філософської концепції В.І. Вернадського, що штовхають людство до розвитку.

Біполярність пасіонарності та нооетики як концепт ноосфери у сучасних наукових та соціальних процесах, що показують людський екстремальний та гармонійний потенціал і його наслідки, виходячи з визначення про людство як потужну геологічну силу Землі.

Построение концептуальных оснований для осмысления социальных и технологических инноваций в их значении для человеческого бытия. Объективная оценка инноваций и проектов в области идентификации и социальных технологий, имеющих воздействие на человека.

Обзор некоторых следствий из рассуждений стоиков о благе, зле и безразличном, получившие развитие в учении Эпиктета. Экзистенциальная теория поступка, основанная на идее свободы выбора. Рассуждения Эпиктета о понятии действительного и мнимого зла.

Философские и богословские взгляды Альберта Швейцера. История мировых религий и философских направлений в его работе "Христианство и мировые религии"; поиски новых обоснований этики; концепция благоговения перед жизнью - естественной и духовной.

Світоглядна культура благодійності у філософствуваннях мислителів класичної і сучасної школи. Біфукарційний розгляд підстав благодійності, сформульованих у працях філософів від античності до епохи Просвітництва. Моральні аспекти в практиках благодійності.

Аналіз проблем здійснення благодійності та почуття милосердя. Філософський аналіз світоглядної культури благодійності на прикладі філософствування мислителів класичної та сучасної школи. Розгляд основних моральних аспектів в практиках благодійності.

Суть сприймань про благословенне життя як складову уявлень про щастя в українській духовній культурі епохи бароко. Тлумачення бачень про щасливе земне життя християнина в спадщині А. Радивиловського в порівнянні зі спадком І. Гізеля та І. Галятовського.

Исследование вопроса о благочестии философа, изложенного в работе Лео Штрауса "О "Евтифроне"", посвященной она одному из ранних диалогов Платона. Рассуждение Штрауса о благочестии Сократа, о том, был ли виновен Сократ в нечестии и развращении молодежи.

Черты неоплатонизма в учении о бытии Августина. Бог как исходный и конечный пункт размышлений. Идея о соотношении настоящего, прошедшего, будущего. Главные постулаты в критике скептицизма. Утверждение Августина об участии воли во всех актах познания.