Исследование творчества М.В. Безобразовой, первой в России женщины, получившей профессиональную подготовку в области философии и соответствующую сертификацию согласно европейским стандартам. Основные этапы ее творческого пути и личные предпочтения.

Жизнеописание и краткий обзор научных трудов Фридриха Ницше. Переоценка человеческих ценностей и раскрытие содержания смысла жизни с точки зрения социологии и мораль в работах Ницше. История создания и анализ основных идей работы "К генеалогии морали".

Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.

Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.

Поняття, які пов’язані з відповідальністю та розкривають її природу. Концепція відповідальності як інструмент, який допоможе сучасній людині подолати відношення "суб’єкт – об’єкт" до зовнішнього світу та ініціювати інтерсуб’єктивні відносини у світі.

Визначення й аналіз основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації. Ознайомлення з історією інформаційних революцій. Дослідження поглядів Сократа на моральну філософію та особливі методи діалектики.

Осмислення генези виникнення феномену легітимації державної влади й аналіз впливу думок філософів, політологів, соціологів і правників на формування досліджуваного поняття. Основні раціоналістичні погляди давньогрецьких і давньоримських філософів.

Виокремлено понятійно-категоріальний апарат, за допомогою якого констатовано, що "цінність" розуміється як особистісний смисл певних об’єктів, явищ дійсності для людини, суспільства; як ставлення людини, суспільства до об’єктів навколишнього світу.

Філософський аналіз розвитку військової науки, її стратегії і тактики, розвитку військового управління, функцій від Стародавніх часів до Модерну. Автор підкреслює, що в розвитку військового управління здійснюється переформотування його основних принципів.

Тісний зв'язок розуміння сутності прогресу із розумінням свободи людини і розвитком гуманістичних ідей. Загальнотеоретичні підходи різних вчених до визначення категорії "правовий прогрес" та його залежності від суспільного та соціального прогресу.

Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.

Проблема аутентичности понимания спекулятивной проблематики как основная проблема историко-философского подхода к ее интерпретации в учении Гегеля. Тезис об имманентном разуме, фундирующий все сферы бытия. Отношение к этому понятию Лейбница и Канта.

Анализ символизма и современных ему художественных течений: романтизма, реализма и декадентства. Философское значение формально-содержательных элементов символистских образов. Образ человека в художественной философии символизма: между мистикой и эросом.

Динамика функциональных процессов в онтологической целостности сознания: истоки и генезис нравственности. Современный этап самоорганизации сознания человека. Особенности формирования экологической и событийствующей моделей сознания и общественного бытия.

Анализ предпосылок и современной динамики информатизации общества с точки зрения тенденций информатизации высшего профессионального образования. Исследование вопросов философии техники. Проблемы трансформации образовательных институтов в новых условиях.

Описано формирование представлений Флоренского об идее актуальной бесконечности. Рассмотрено влияние математиков Московского университета на молодого Флоренского. Роль профессора Московского университета Н. Бугаева в становлении представлений Флоренского.

Символическое мышление как цивилизационный прорыв, единственно возможное условие человеческого прогресса - признак философии визуальности Аби Варбурга. Полярность - центральное понятие, неразрывно связанное с формулами выражения страсти в Античности.

Исследование интерсекционального подхода как одного из важнейших в современной социально-философской теории. Изучение основных направлений феминистского дискурса, сформировавшихся на стыке гендерной, расовой, национальной и классовой проблематик.

Начало формирования иррационализма со студенческих лет Ницше (рубеж 1850-60-х гг.); увлечение творчеством поэта-романтика Ф. Гердерлина. Степень выраженности воли к жизни в мире природы, развитие индивидуальности. Увлечение Ницше философией Шопенгауэра.

Значения понятия "социальное". Общество как система взаимодействий людей. Характер общественных отношений. Теория локальных цивилизаций. Учение о культуре как множестве замкнутых "организмов". Соотношение стихийности и сознательности в обществе.

Особенности и содержание миросистемного подхода в изложении ученого Иммануила Валлерстайна. Природа, закономерности развития и функционирования современной капиталистической системы. Характеристика процесса генезиса капиталистической мироэкономики.

Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Генезис науки й закономірності її розвитку. Планетарні масштаби діяльності людини, що спирається на наукові знання. Універсальність, багатогранність і глибина впливу науки на сучасну людину і суспільство.

Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.

Генезис науки как феномен культуры. Стадии формирования научного познания. Способы построения знаний. Взаимодействие картины мира и эмпирических фактов на этапе зарождения дисциплины. Разновидности научных революций и смена типов научной рациональности.

Выявление семантического аспекта понятия "неомифологизм" в общем поле философии мифологии. Сравнительный анализ и отличительные характеристики мифа и неомифа: восприятие, мирообразование, носитель знания, создатель, познание мира, движущая сила, герой.

Знакомство с основными особенностями выявления специфики и генезиса онтологической функции языка науки. Рассмотрение социокультурных детерминант языка и коммуникативных функций науки. Общая характеристика деятельности С.Н. Булгакова и П.А. Флоренского.

Этапы генезиса творческой рефлексии Мережковского, эволюция от апологетики условно "ницшеанского сверхчеловека" до его критики и отождествления с Антихристом. Анализ трилогии "Христос и Антихрист". Инкорпорирование мыслителем идеи сверхчеловека.

Основное содержание понятия "общество потребления" как процесса означивания себя индивидом посредством приобщения к определенным материальным и нематериальным благам. Генезис данного понятия в трудах Т. Адорно, М. Хоркхаймера, Г. Маркузе, Э. Фрома.

Исследование проблемы осмысления понятия "свобода" в европейской философии. Сопоставление индивидуального и коллективного в процессе созревания социального бытия. Теоретико-методологические основания изучения свободы в рамках действующего социума.

Аналіз термінологічних витоків поняття "простір" як фундаментальної філософської категорії. Етимологічний пошук аналогів простору, які мають подібні значення та розкриваються для нас як "країна", "земля народу", "народ", "місце праці", "місце взаємодії".