З'ясування ключових світоглядно-ціннісних координат Г. Марселя щодо сутності та функцій сім'ї у співвіднесенні його філософської позиції з реаліями сучасної України. Пошук ефективних шляхів розвитку сім'ї та формуванню усвідомленого батьківства.

Погляди Г. Сковороди на проблему здоров’я молодої людини. Аналіз епістолярної спадщини, зокрема листів до улюбленого учня М. Ковалинського та з’ясування ідей філософа на фізичне та духовне здоров’я, шляхів його збереження та зміцнення у юнацькому віці.

Труды Г.В. Лейбница, его биография. Об Античной философии, недостатках механицизма, монадах, Боге как монаде, материальном мире, живых телах. Проблема взаимодействия монад. О предустановленной гармонии. Наш мир — лучший из миров. О природе зла и свободе.

Детство, учёба, важнейшие изобретения и метафизические теории Г.В. Лейбница. Естественные научные труды в области логики и алгебры. Многообразное влияние на современную науку и философию. Внесение серьезного вклада в важнейший раздел физики — динамику.

Формирование взаимодополняющих феноменологических герменевтических проектов, которые отражали взаимодействие (и противостояние) с кругом идей Канта и неокантианцев. Рассмотрение творчества Г. Шпета и А. Белого в феноменолого-герменевтическом контексте.

Выявление социально-психологических, умственных характеристик, данных мыслителем Г.П. Федотовым. Изучение утилитаризма и американизма социальных устремлений, порождающих социалистическую буржуазность. Определение значения проведенного мыслителем анализа.

Изучение философско-теологических взглядов Г.Э. Лессинга. Описание сущности философской теологии и ее функций, а также основных ее отличительных черт от теологии библейской. Позиция Г.Э. Лессинга по вопросам религии и веры и их философское осмысление.

Анализ деятельности Гая Музония Руфа - римского философа-стоика I века нашей эры, представителя Поздней Стои, уделявшего основное внимание практической этике, или моралистике. Формирование образа достойной жизни, который доминировал в моральном сознании.

Характеристика специфики переосмысления образа Гая Фокса в русле бинарных оппозиций коллективной психики. Рассмотрение особенностей развития "феномена Гая Фокса в условиях цифрового общества как предиктор очередного этапа эволюции общества и личности.

Здійснення логічної реконструкції інтердискурсивного поля між філософіями Мартіна Гайдеґґера і Теодора Адорно. Визначено основних тенденцій історико-філософської аналітики цього поля. Встановлення характеру розуміння онтико-онтологічної відмінності.

Аналіз вчення Е. Канта про розум та трансцендентальну єдність аперцепції. Характеристика Кантового філософського стилю, висловлена видатним російським вченим-гуманітарієм С. Аверинцевим. Участь філософа у Давоських диспутах з неокантіанцем Е. Касирером.

Биография Ф. Аквинского. Характеристика его философии. Учение Аквината: о вере и разуме, бытии, человеке и его душе, познании; об этике, обществе и государстве. Томизм как официальное учение римско-католической церкви. Принципы христианской теологии.

Экстравертность и объективизм как базовые основания древнегреческой культуры. Базовые принципы античной эстетики: мимесис, калокагатия, катарсис. Понятие гармонии, ее воплощение в скульптуре и архитектуре. Специфика древнегреческого эстетического канона.

Изучение античных представлений о мере и гармонии. Внешнее проявление внутренней упорядоченности и меры бытия. Универсальная форма гармонизации отношений человека с миром. Возникновение исламского движения. Поклонение беспорядку, превознесение хаоса.

Характеристика процесу створення певного кола рефлексії, що відображує конструктивний сенс проектної діяльності як такої, а на основі цієї внутрішньої "рецензії" випробовування на гіперкритичний аналіз на певну деконструкцію розробленої проектної ідеї.

Дослідження поглядів філософів XX ст. щодо основи гармонії індивіда. Встановлення спільних та відмінних підходів до проблеми гармонії у європейських та радянських філософів. Процес формування поглядів на сутність гармонії в європейській філософії XX ст.

Дослідження філософської проблематики в поетичній творчості Гафура Гуляма. Питання часу як форми людського буття та акцент уваги на проблемах культурної творчості людини. Характеристика об’єктивної констатації онтологічної процесуальності світи.

Феномен массовой культуры. Утверждается массовая культура в результате "побед" демократии. Диалектика господина и раба. Обретённая массовым человеком власть в пространстве культуры реализуется как разрушение классической иерархии сущностных сил человека.

Изучение особенностей гегелевского понимания историко-философского процесса. Марксизм как одно из проявлений критической реакции на гегелевское разумное понимание. Вопрос о социально-экономической детерминации появления и развития философии в литературе.

Основная характеристика определения сущности у Гегеля в виде чистого бытия. Проведение исследования фундаментальной структуры противоречия, которое представляет собой в гегелевской философии основной принцип возникновения и развития всего сущего.

Гегелівська діалектика як об'єктивна передумова для осмислення політико-правової матерії. Розкриття сутності права у філософсько-правовій спадщині Г.В.Ф. Гегеля. Основні етапи творчості Гегеля. Відмінності гегелівського підходу від концепцій позитивізму.

Викладання гегелівського аналізу концепції деїзму у філософії Вольтера. Розкривається проблема відношення істин розуму до релігійного одкровення віри, що становить початок формування філософії деїзму у французькому Просвітництві XVIII столітті.

Знакомство с особенностями философского наследия Гегеля в произведениях отечественных исследователей, работавших в советский и постсоветский периоды. Общая характеристика исторического развития классической философской мысли. Сущность понятия "ленинизм".

Творчество Георга Вильгельма Фридриха Гегеля как вершина немецкого идеализма первой половины XIX века. Основные объекты ранней гегелевской философии. Основные составляющие элементы философии Гегеля. Принцип триадичности в онтологической теории Гегеля.

Жизненный путь Георга Вильгельма Фридриха Гегеля. Критическое осмысление причин возникновения и распространения христианства. Тождество бытия и мышления. Феноменология духа в философии. Рассмотрение специфического основания объективного идеализма.

Гегель создал эволюционную логику, востребованную современным развивающимся миром, и указал возможность создания единой логики на основе структуры классической логики, заполняемой законами Аристотеля и Гегеля. Единство теории познания, логики, онтологии.

Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель як один із відомих представників німецької класичної філософії, напрямки формування його поглядів. Погляди Гегеля на громадянське суспільство і державу. Правова проблематика мислителя. Соціум як осередок усіх видів неправа.

Поиск оптимального сочетания творческих и биографических составляющих в отражении жизненного пути философов на примере Гегеля. Анализ внутреннего содержания философских учений методами воспроизведения биографических и социально-исторических связей.

Рассмотрение проблемы формирования и развития гегемонии итальянским теоретиком-марксистом Антонио Грамши. Изучение вопроса историографии о происхождении и трансформации понятия гегемонии, связи гегемонии, исторического блока и гражданского общества.

Формирование этической концепции гедонизма, ее место и роль в развитии философии. Анализ данной этической концепции, ее основополагающих тезисов и идей. Нахождение параллелей между изначальным смыслом этики гедонизма и ее современной интерпретацией.