Аналіз сучасних концепцій нормалізації у світлі детермінації процесів інвалідизації, зумовлених особливостями середовищних факторів. Процес нормалізації життєдіяльності і соціального функціонування людей з особливими потребами в інтегрованому середовищі.

Аналіз концепцій нормалізації життєдіяльності та соціального функціонування людей з особливими потребами. Проблема норми в соціальній роботі з людьми з особливими потребами. Підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи.

Дослідження проблеми суперечності між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та домінуванням конфліктного теоретизування. Програма модернізації та розвитку світ-системного аналізу держави, концептуалізації ленінських режимів.

Огляд проблеми суперечностей між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та реального домінування конфліктного теоретизування про розвиток та модернізацію суспільства. Аналіз еволюції концепцій дослідницьких програм соціології.

Аналіз трансформації економічної та політичної системи українського суспільства. Визначення сутності феномена діяльності людини. Пошук засобів підвищення ефективності використання трудових ресурсів країни. Соціалізація індивідів у ході спільної праці.

Основні прийоми соціально-психологічного методу управління в кризових ситуаціях воєнного стану: забезпечення соціально-психологічної атмосфери колективу, індивідуальний підхід до управління окремого працівника, розширення горизонтів мотивацій персоналу.

Марксистсько-ленінська концепція суспільного розвитку. Виникнення футурології і її розвиток як альтернатива марксизму. Соціальна спрямованість оптимізму Г. Кана, його концепція "постцивілізації". Три сектори "технотронного суспільства" Бжезинського.

Концепція інформаційного суспільства - один з важливих елементів системи дослідження впливу нових технологій та унікального поширення знання на умови життя та спілкування людей. Специфічні особливості визначення аутопоезису в німецькій соціології.

Визначення підходи до розуміння понять: деструктивність, духовність, відчуженість, активна особистість, масова людина, конформізм і їх основні риси впливу на суспільну свідомість. Виділення існування цих явищ в соціальній сфері життєдіяльності індивіда.

Дослідження поведінки людини М. Вебером. Специфіка біхевіористського підходу до політики. Аналіз індивідуальної психіки та діяльності електоральних груп. Забезпечення єдності приватних та публічних потреб. Класифікація типів і засобів соціальної дії.

Досвід Республіки Польща в здійсненні урядової соціальної політики щодо літніх людей, аналіз урядових програм. Опис позитивного значення програми "Senior+", спрямованої на створення інфраструктури, необхідної для здійснення активності літніх людей.

Сукупність загальних смислів, символів, ритуалів, свят, ідей як частини суспільно значимого феномена громадянської релігії. Головні функції громадянської релігії згідно концепції Р. Белла і його послідовників, розкривається зміст критики цієї концепції.

Особливість розробки поняттєво-категорійного апарату інноваційної особистості як соціокультурного феномена, в основі розвитку якого задіяні підвалини культури. Основна характеристика якісного розвитку сучасного соціуму в усіх сферах життєдіяльності.

Логіка формування, розвитку та сучасний стан світ-системної концепції історичних систем. Співставлення підходу з іншими теоретичними баченнями всесвітньо-історичного процесу, підходами в соціології розвитку та слаборозвиненості. Теорії модернізації.

Особливості та сутність світ-системного аналізу, характеристика гострих проблем сучасності та виокремлення нової одиниці суспільного розвитку. Поняття епістемологічної моделі суспільствознавства та розробка методології пізнання соціальної реальності.

Аналіз концепції націоналізму у викладі європейських та українських націологів. Її будування вченими на базі історичних фактів, аналізу, спостереження, співставлення духовного і морально-правового розуміння націоналізму як духовної сфери суспільства.

Методика моделювання соціального простору для визначення соціальних суб’єктів, яким найбільше притаманні ознаки маргінальності. Положення концепції поля та капіталу П. Бурдьє. Аналіз трьох видів маргінальності: економічної, політичної та культурної.

Історико-соціологічний аналіз концепції постструктуралістського синтезу П. Бурдьє. Умови формування проблеми теоретичного синтезу в соціології, характерні особливості структуралістської та постструктуралістської методології дослідження соціальних явищ.

Розгляд явища корупції як соціальної проблеми з точки зору класичної та некласичної соціологічної теорії та у контексті теорії соціального капіталу. Опис корупції як практики використання неформальних відносин. Кваліфікація корупції як "квазікапіталу".

Дослідження феномена іміджу міста з точки зору конструктивістської парадигми в соціології, концепції соціального конструювання реальності П. Бергера і Т. Лукмана. Нівелювання соціологічної теорії при розробці концептуальної моделі феномена іміджу міста.

Категоріальний апарат соціологічної науки та її інструментарій. Об’єкт, предмет і предметна сфера соціології реклами, визначення її соціально-міфологічного, образно-іміджевого та технологічного вимірів. Проблематика соціальної критики реклами як явища.

Дослідження трендів та ризиків цифровізації, яка сьогодні є головним чинником формування нового суспільства. Характеристика цифрових технологій, які посилили ефекти глобалізації, послабивши фактори, що перешкоджають міждержавній економічній взаємодії.

Определение особенностей копинг-стратегий и эмпатических способностей у представителей помогающих профессий. Различия стратегий совладающего поведения у педагогов и инспекторов по делам несовершеннолетних с разным уровнем эмоционального выгорания.

Определение социального статуса корейской этнокультурной группы в современной Российской Федерации. Оценка роли корейцев в установлении межэтнических отношений между народами РФ как многонационального государства, формирование плюралистического общества.

Розгляд моралі і права як елементів державного і суспільного життя. Створення системи впорядкованих соціальних стосунків у суспільстві. З'ясування механізму діяльності і особливостей його регулювання. Моральна та правова оцінка поведінки особи.

Розгляд моралі і права як важливих складових елементів державного і суспільного життя. Обґрунтування необхідності створення і регулювання в сучасному українському соціумі системи впорядкованих соціальних стосунків з врахуванням потреб і інтересів людини.

Рассмотрение политических эффектов пандемии коронавирусной инфекции COVID-19. Проявления политико-психологических эффектов в условиях экзистенциальных страхов. Тенденции усиления ориентации на поддержку определенных типов политического лидерства.

Сутність поняття та основні підходи до визначення корпоративної соціальної відповідальності. Принципи і приклади впровадження корпоративної соціальної відповідальності в маркетингові стратегії. Розвиток інституту корпоративної відповідальності в Україні.

Соціокультурні чинники й умови реалізації соціальної політики компаній. Сучасний стан ведення корпоративної соціальної відповідальності підприємства, її взаємозв’язок з культурною поведінкою. Важливість наявності акаунту в соціальній мережі організації.

Огляд соціальної відповідальності з ракурсу поняття "відповідальність". Аналіз утвердження в Україні моральних засад корпоративної соціальної відповідальності як чинника подальшого цивілізаційного розвитку українського соціуму. Зміст її моральної дилеми.