Аксіологічний зміст, сутність та структуру християнської теології у її взаємозв’язку з політологією і державним управлінням. Ціннісні аспекти християнської соціальної думки у площині політики і суспільствознавства. Християнська теологія як наука.

У працях соціологів процес саморозвитку особистості, який сприяє її просуванню професійними сходами, визначається як "кар’єра". Визначення змісту понять "кар’єра" та "кар’єрні стратегії" на основі визначень, запропонованих дослідниками різних епох.

Визначення ментально-диспозиційних чинників конституювання соціальної суб’єктності як антиентропійної сили і основи соціодіагностичного профілювання української ментальності. Встановлення ментальні детермінанти дисфункціональних станів соціальної системи.

Модель применения краудсорсинга, его информационные, контрольные, исследовательские, коммуникативные, инновационные возможности. Развитие местного самоуправления на основе вовлечения и самоорганизации населения, стимулирования их социальной активности.

Дослідження основ концептуального моделювання соціальної реальності, репрезентованих в інтелектуальних відносинах Античності та Середньовіччя. Вивчення соціоінженерних практик конструювання соціокультурного простору новітніми засобами комунікації.

Концептуальне осмислення ідеї "дитиноцентризму" в системі її різноманітних зв’язків зі світом. Розроблення ідеї "дитиноцентризму" на засадах міждисциплінарності. Дослідження процесів, що відбуваються у царині взаємин дорослих і дітей, вектори їх розвитку.

Сутність мультикультуралізму як неконфліктного співіснування в одному життєвому просторі різнорідних культурних груп. Аналіз способів запобігання культурних та етнічних конфліктів. Пошук шляху стабілізації політичної та соціальної ситуації в Європі.

Значення терміна "соціальні комунікації", його порівняння з соціоінжинірингом. Теоретичні напрями, що об’єднані науковими галузями ("Філософія", "Соціологія", "Економіка" й "Соціальні комунікації"), як концептуальні витоки вивчення соціальних комунікацій.

Теоретико-методологічні засади взаємовпливу особистості і глобалізованого соціуму. Логіка розгортання людської цивілізації та світоглядних орієнтирів особистості в епоху глобалізації. Поява онлайнових відносин в контексті мережевого суспільства.

Еволюція концептуальних засад формування системи забезпечення демографічної безпеки Франції. Розробка періодизації новітньої історії державного управління демографічною безпекою Франції, ґрунтуючись на положеннях теорії демографічного переходу А. Ландрі.

Професіоналізація та цифровізація соціальних послуг в Україні. Забезпечення допомоги внутрішньо переміщеним особам та людям з особливими потребами. Контент-аналіз основних волонтерських ресурсів в інформаційному середовищі. Створення школи волонтерів.

Встановлення теоретичних взаємозалежностей між технологічним розвитком та проблемою загострення нерівності. Інтерпретація англомовних понять, що відповідають україномовному поняттю "нерівність" у фокусі технологічного розвитку. Проблема розподілу доходів.

Визначення поняття соціального ризику та його складових. Характеристика послідовних інструментів ідентифікації, аналізу ризиків та прийняття рішень, які передбачають максималізацію позитивних та мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій.

Розвиток механізмів реалізації демократії в Україні. Посилення взаємодії держави з громадськістю. Класифікація основних підходів до сімейної політики. Збереження традиційних сімейних цінностей. Аналіз концепції New Public Management і моделі Governance.

Дослідження системи поглядів, що виражає певний спосіб бачення, розуміння, трактування політичних цінностей та процесів соціалізації молоді, явищ політичного життя України. Фактори і умови формування цих цінностей і розвитку в ході педагогічного процесу.

Анализ нового проекта гражданской инициативы по персонализации социальной работы с переселенцами, который не требует значительных финансовых вложений. Анализ вовлечения широких слоев городского населения в работу по социальной адаптации переселенцев.

Книга Яна Плампера как поразительно увлекательная история, скроенная по лекалам идеального научного текста: за развернутым и структурированным введением, объясняющим замысел книги, дающим определение ее основного понятия. Интерес к истории эмоций.

Обоснование методологии выявления параметров социальной активности, ее форм, способов проявления и их взаимосвязей. Рационализация управленческих решений, повышение их обоснованности относительно потребностей и интересов общественных групп и слоев.

Управляемость как социальный феномен, её типология. Основные положения интерсубъективного институционализма как методологической основы изучения управляемости. Типы социальных институтов, их роль как обязательных посредников в формировании управляемости.

Изучение и систематизация социологических подходов к анализу социально-трудового потенциала пожилых людей. Разработка концептуальных оснований реализации социально-трудового потенциала пенсионеров в условиях социальной модернизации современного общества.

Определение направлений и особенностей реализации социально-трудового потенциала, а также отношения к пожилым работникам в профессионально-деловой сфере (позиций работодателей и трудоустройства). Отображение социальных проблем пенсионеров в СМИ.

Анализ понятия "социальный институт взаимопомощи", основных концептуальных подходов к его изучению в зарубежной социологии и социальной антропологии. Рассмотрение теории обмена и форм интеграции экономики. Смысл понятий "редистрибуция" и "реципрокация".

Что является объектом социального мониторинга. Основные критерии объекта мониторинга. Численность вариаций неблагополучных семей. Определение полезности и актуальности создания и усовершенствования определенных учреждений социальных институтов.

Возрастающая роль межъязыковой и кросскультурной коммуникаций в современных условиях глобализации и мультикультурализма. Специфика взаимодействия на межкультурном и социокультурном уровнях в речевой коммуникации в рамках антропоцентрической парадигмы.

Принципы, лежащие в основе оптимального регулирования миграционных процессов. Характеристики системы миграционной политики, свойственной развитым государствам. Вопросы, касающиеся регулирования взаимоотношений между мигрантами и принимающим сообществом.

Специфика исследований принципов формирования повестки дня, конструирования социальных проблем. Мнения исследователей социальных проблем на этапах становления коммуникативистики. Рассматриваются особенности понимания термина "социальная проблема".

Приобщение к духовным традициям, которое позволяет определить нравственные познания, нравственное приобщение к духовности. Идейность цели излагания, определяющая структурность, общий поиск и когнитивную взаимосвязь сторон. Приобщение культурных ценностей.

Вопросы конструирования структурного поля социальной онтологии. Характеристика векторов влияния в традиционных философских дискуссиях. Различия между онтологическими вопросами о социальном мире и вопросами о причинно-следственных связях и механизмах.

Роль рода в современных неотрадиционных обществах Сибири и Северного Кавказа. Материнский и отцовский роды как обязательные и последовательные стадии в развитии первобытного человеческого строя. Переосмысление существующих дефиниций родовых институтов.

Рост промышленности и развитие научно-технического прогресса как одна из основных предпосылок урбанизации. Глобальное потепление, повышение уровня моря и недостаток полезных ресурсов - причины возникновения и развития технологий плавающих городов.